Міжнародна економіка: в питаннях та відповідях - Козак Ю.Г. - 1.4.29. Яким є сучасний світовий ринок акцій?

За останні 10 років оборотна світовому ринку акцій зросли у 20 разів і вія посідає одне з центральних місць серед інших фінансових ринків. У 2000 р. сумарна капіталізація ринку акцій вперше перевищила світовий ВВП.

Під капіталізацією ринку розуміється показник, що відображає ринкову вартість всіх компаній, які беруть участь в операціях на фондовому ринку. Ринкова вартість компанії визначається як добуток курсової вартості її акцій на кількість акцій, що перебувають в обігу.

Обсяги капіталізації світових ринків акцій представлені в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10. Капіталізація світових ринків акцій на кінець року, млн. дол.

Капіталізація світових ринків акцій на кінець року, млн. дол.

Особливо швидким зростанням світового ринку акцій характеризується друга половина 90-х років. Це пов'язано у першу чергу з компаніями інформаційних технологій, де лідером є США.

Капіталізація на ринках розвинутих країн збільшилась в II разів, на ринках, що формуються - у 22,8 рази. В абсолютному виразі розвинуті ринки переважають решту світу в 13,3 рази.

Водночас слід звернути увагу на зміну ситуації на світових ринках акцій у 2000 р. у порівнянні з попередніми роками. На ринках акцій більшості розвинутих країн (США, Японія, Європа) відбувається масове скинення акцій молодих компаній високих технологій переважно інформатики і зв'язку. Інвестори в акції компаній, які надають послуги з торгівлі за допомогою Інтернету, найбільше постраждали. Це сталося в результаті зростання цін на акції, хоча прибутки компанії не отримували. Інвестори згодом стали робити ставку не на Інтернет-компанії, а на виробників устаткування і програмного забезпечення, котрі одержувати величезні прибутки і демонстрували високі темпи їх зростання.

Показник капіталізації у 2000 р. підвищився в Канаді, Італії і Швейцарії.

В цілому найвищі показники капіталізації мають ринки акцій США, Японії, Великобританії. їх спільний ринок капіталізації становить 66% світового ринку акцій. Частка Європи зросла з 25% до 30%.

Зростання капіталізації відбувається в основному за рахунок підвищення цін акцій, оскільки кількість акціонерних товариств, які мають офіційну котировку на фондових біржах, змінилась в розвинутих країнах несуттєво. Численність листингових емітентів збільшилось за останні 15 років з 18 до 21 тис.

1.4.30. В чому суть облігацій?

Для мобілізації фінансових ресурсів корпорації, державні і муніципальні органи випускають в обігу на РЦП облігації. Облігація - це борговий інвестиційний цінний папір, який засвідчує внесення її тримачем грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому в передбачений у ній строк номінальну вартість з сплатою фіксованого відсотка від номінальної вартості облігації. Тримач облігації (інвестор) не є співвласником акціонерного капіталу, він - кредитор і має право на отримання твердого доходу і повернення у певний строк номінальної вартості облігації або іншого майнового еквіваленту.

Привабливість облігацій для інвестора полягає в тому, що в них більш високий ступінь надійності у порівнянні з акціями, хоча доходність - нижча (в розвинутих країнах в межах 6-12%). Найнадійнішими вважаються облігації державних і місцевих позик, котрі гарантуються владою і забезпечуються відповідним майном. Недоліком облігацій є те, що фіксована купонна ставка являє собою періодичну виплату відсотків через певні проміжки часу без врахування інфляції. Для підвищення привабливості облігацій для інвесторів емітуються облігації з плаваючою відсотковою ставкою, котра змінюється разом із зміною доходності і позичкового відсотка, облігації з індексованим відсотком за рівнем цін на товар. Деякі облігації надають право на частину майна корпорації у випадку її ліквідації. Види облігацій різноманітні, вони можуть відрізнятися за:

1) ступенем надійності, підкріпленим заставою нерухомого майна або інших фондів і не підкріпленим заставою;

2) строком позики - короткострокові (до 3 років), середньострокові (від 3 до 7 років), довгострокові (від 7 до 30 років), безстрокові;

3) періодичністю нарахування доходів. За режимом обігу - вільним обігом і обмеженим обігом;

4) принципом погашення - серійні облігації, котрі погашаються послідовно за серіями через певні інтервали часу, і ординарні облігації, котрі погашаються одночасно у встановлену дату;

5) характером оподаткування - звичайний податок, знижений податок, що не підлягають оподаткуванню;

6) механізмом виплати відсоткової ставки - іменні облігації, відсоткові виплати за котрими спрямовуються безпосередньо власникам, чиї імена вказані в облігації, і пред'явницькі (що не реєструються), до котрих додаються купони на отримання відсотків на кожну дату платежу тощо.

Курс облігацій на ринку цінних паперів залежить від попиту і пропозиції на них, котрі, у свою чергу, визначаються доходом, який дають облігації, рівнем позичкового відсотка, ступенем прибутковості альтернативних вкладень грошових коштів. Якщо на РЦП є облігації декількох корпорацій, номінал яких однаковий, то, за інших рівних умов, більший попит буде на ті облігації, у яких вища відсоткова ставка. Залежить попит і від рейтингу облігацій, котрий визначається спеціальними агентствами на основі аналізу фінансового стану компанії та її здатності виконувати зобов'язання. Ринкова ціна кожної конкретної облігації у певний момент часу може бути вищою або нижчою від номінальної вартості, зростати або знижуватися.

Міжнародні облігації поділяються на:

♦ іноземні (закордонні) облігації, котрі продаються поза країною позичальника в місцевій валюті цієї країни. Наприклад, французька корпорація, яка продає свої облігації у Великій Британії у фунтах стерлінгів, вважається розповсюдником іноземної облігації. Місцеві інвестори, які зацікавлені в купівлі облігацій в місцевій валюті, є основними покупцями іноземних облігацій. Андерайтером (гарантом) розміщення таких облігацій є, головним чином, місцевий банківський синдикат (в даному випадку англійський).

Отже, основні відмінні риси випуску іноземних облігацій такі:

1) випуск облігацій здійснюється нерезидентським (іноземним) позичальником - французькою корпорацією;

2) валютою випуску облігацій є фунт стерлінгів;

3) розміщення облігацій гарантується, головним чином, англійським банківським синдикатом;

❖ єврооблігації, що продаються в країнах, які відрізняються від тієї, у валюті якої вони виражені. Для розповсюдження єврооблігацій потрібен транснаціональний банківський синдикат. В деяких випадках єврооблігації випускаються в декількох валютах, що дозволяє кредитору вимагати сплати в одній з декількох валют, що знижує ризик, пов'язаний з обмінними курсами, і розширює коло інвесторів. Разом з тим у більшості випадків і відсотки, і основна сума за єврооблігаціями виплачується в доларах США.

Звичайно доходи, отримані за єврооблігаціями, не обкладаються податком. Єврооблігації особливо привабливі для інвесторів, котрі платять відносно високі податки на свої оголошені доходи і менші - для інвесторів, діяльність яких не обкладається податками (страхові компанії, пенсійні фонди).

Валютний чинник відіграє велику роль у випуску єврооблігацій. Але не будь-яка валюта підходить для вираження єврооблігацій. Валюта повинна мати вільне ходіння і в ній повинні без ризику виражатись обкладені платежі. Надто стійкі валюти небажані з точки зору позичальника, а нестійкі - з точки зору кредитора. При виборі між двома варіантами вираження єврооблігацій існує компроміс між відсотковою ставкою і стійкістю валюти.

Єврооблігації мають ряд цінних властивостей.

По-перше, вони надають право вибору валюти вираження.

По-друге, облігації мають високий ступінь валютної еластичності як за складом валют вираження, так і за питомою вагою єврооблігацій. виражених у тій чи іншій валюті в їх загальній масі.

По-третє, єврооблігації забезпечують більшу мобільність капіталу в міжнародному масштабі, оскільки залучають більшу кількість позичальників та інвесторів, ніж інші міжнародні фінансові інструменти.

По-четверте, єврооблігації забезпечують інвесторам більшу диверсифікацію портфелів і вищі доходи, ніж вкладення у вітчизняні облігації.

По-п'яте, існує тісний зв'язок між міжнародним євровалютним ринком і ринком єврооблігацій. Наприклад, ділери єврооблігацій можуть отримувати позики для фінансування своїх операцій в євровалютах.

І останнє: доход з єврооблігацій не обкладається прибутковим податком.

Ринок єврооблігацій не має конкретного географічного місцезнаходження, хоча нові випуски зазвичай відбуваються в Лондоні, Люксембурзі. Ринок єврооблігацій є багатовалютним і у великій мірі анонімним, оскільки єврооблігації випускаються "на пред'явника", що влаштовує багатьох інвесторів. Строки погашення єврооблігацій коротші (5,10,15 років), ніж закордонних облігацій (20-30 років). Ставки відсотку з єврооблігацій мають тенденцію визначатись ставками за тією ж валютою на внутрішньому ринку капіталу, але часто бувають нижчими через більш високу ефективність ринку єврооблігацій.

Розвиток ринку єврооблігацій породив наступні їх різновидності: облігації з варрантами, які дають право на купівлю акцій тієї ж корпорації; короткострокові зобов'язання з плаваючою відсотковою ставкою; облігації з нульовим купоном; глобальні облігації.

Глобальні облігації - це облігації, випуск яких передбачається на всі основні ринки світу. МБРР відіграє провідну роль у випуску світових облігацій. Перший такий випуск був здійснений у 1992 р. в ієнах.

Умови цього випуску показує таблиця 2.11.

Таблиця 2.11. Перший світовий випуск МББР облігацій в єнах - 1992 р.

Емітент

Міжнародний банк реконструкції і розвитку

Обсяг

250 млдр. єн

Спред при перепропозиції

19 базових пунктів по JGB № 129

Номінальний відсотковий доход

5.25%

Строк

10 років

Інвестиційні банки, які вільно виступають главою синдикату андерайтерів

IBJI. Джей Пі Морган (JP Morgan). Номура (Nomura)

Розміщення облігацій

20% в Японії 17% в США

10% на Далекому Сході (крім Японії1) 53% в Європі і на Середньому Сході

ЮВ - японська урядова облігація

Обсяг операцій на ринку єврооблігацій зростає. Так, якщо в середин 70-х років він становив 10 млрд. дол., то наприкінці 90-х - 570 млрд. дол.

1.4.30. В чому суть облігацій?
1.4.31. Яким є сучасний світовий ринок боргових цінних паперів?
1.4.32. Що таке фінансовий дериватив ?
1.4.33. Яким в сучасний світовий ринок деривативів ?
1.4.34. Що слід розуміти під первинним ринком цінних паперів?
1.4.35. Що слід розуміти під вторинним ринком цінних паперів?
1.4.36. Які нові тенденції в організації діяльності світових фондових бірж?
1.4.37. В чому полягає суть позабіржового ринку цінних паперів?
1.4.38. Якими б принципи формування портфеля акцій інвестора?
1.4.39. Які принципи визначають стратегію поведінки інвестора у випадку продажу своїх акцій?
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru