Міжнародні економічні відносини - Передрій О.С. - 1.6.1. Загальна характеристика платіжного балансу

Потоки товарів і послуг через національні кордони супроводжуються зустрічними потоками грошових засобів. Вони знаходять відображення в платіжному балансі. Він виконує дві основні функції: аналітичну і фіскальну. У сучасних умовах в більшій мірі платіжний баланс використовується як засіб аналізу зовнішньоекономічного становища країни, її участі в міжнародному обміні товарами, послугами і капіталом.

У зв'язку з тим, що платіжний баланс формується за принципом подвійного рахунку, він завжди знаходиться у рівновазі. У той же час окремі його складові, зокрема баланс поточних операцій, рух капіталу, можуть зводитися з дефіцитом. Наслідком дефіциту є стан, коли країна "живе в кредит", що стає причиною загальної заборгованості, відсутності необхідного страхового запасу іноземної валюти, падіння курсу національної валюти.

Опрацювавши тему "Платіжний баланс", ви:

- будете знати, з якою метою складається платіжний баланс;

- засвоїте його структуру по окремих статтях;

- будете розрізняти фактори, що впливають на платіжний баланс і формують його диспропорції;

- зможете здійснити кваліфікований аналіз платіжного балансу;

- оволодієте знаннями щодо державного регулювання платіжного балансу.

План

1. Загальна характеристика платіжного балансу.

2. Фактори впливу на платіжний баланс та його державне регулювання.

1.6.1. Загальна характеристика платіжного балансу

Для кожної окремо взятої країни характерним є взаємозв'язок двох основних товаропотоків: експорту й імпорту. їх співвідношення і динаміка виступають визначальними індикаторами не тільки зовнішньої торгівлі, але і міжнародних економічних відносин у цілому. Тому в кожній країні ведеться статистичний аналіз кількісної і якісної структури товаропотоків по статтях національного платіжного балансу. Він являє собою систематизований запис підсумків усіх економічних оборудок між резидентами даної країни і резидентами інших країн протягом певного періоду. Таким чином платіжний баланс країни фіксує стан платежів і надходжень. Традиційно це робиться за підсумками року.

Під резидентом розуміється юридична або фізична особа, яка має постійне місце проживання або реєстраційне місце на території даної країни. Виняток становлять міжнародні організації, які не є резидентами країни, де вони розташовані.

Платіжний баланс складається за бухгалтерським принципом подвійного запису.

Він передбачає дві дії, чому відповідають записи кожної економічної угоди: один запис позначається як дебет, засвідчуючи надходження товару або коштів на даний рахунок, і кредитовий, який характеризує надання товару або виплату коштів з даного рахунку.

Кожна зовнішньоекономічна операція включає два моменти: надходження товару і його оплату. У платіжний баланс дебетові записи вносяться із знаком "мінус", а кредитові - зі знаком "плюс". Кредитові записи зі знаком "+" стосуються оборудок, в результаті яких гроші надходять у країну, яка складає баланс; дебетові записи включають імпорт товару, зарубіжні інвестиції, позички і кредити, які направляються за рубіж тощо - все це відображається на дебетовому рахунку зі знаком "-".

Платіжний баланс, як правило, складається в національній валюті за ринковими цінами. У разі перерахунку даних у долари США використовується курс національної валюти на дату складання платіжного балансу. Джерелами інформації для складання платіжного балансу є: митна статистика, інформація про іноземні активи та пасиви центрального та комерційних банків, статистика зовнішнього боргу, статистика операцій з іноземною валютою, оборот послуг, грошові перекази тощо.

Відповідно до класифікації Міжнародного валютного фонду платіжний баланс країни складається з таких розділів:

- рахунок поточних операцій;

- рахунок капіталу і фінансових операцій;

- рахунок офіційних резервів (табл. 1.5).

Таблиця 1.5. Структура платіжного балансу

Закінчення табл. 1.5

Міжнародним валютним фондом розроблена уніфікована схема платіжного балансу, яка схвалена ООН. Вона дає більш повну, максимально наближену до практики уяву про платіжний баланс країни.

Сучасна класифікація статей платіжного балансу за методом МВФ

A. Поточні операції: Товари.

Послуги.

Доходи від інвестицій. Інші послуги і доходи. Приватні односторонні перекази. Офіційні односторонні перекази. Підсумок: А. Баланс поточних операцій.

B. Прямі інвестиції й інший довгостроковий капітал: Прямі інвестиції.

Портфельні інвестиції. Інший довгостроковий капітал. Підсумок: А+В. Базисний баланс.

C. Короткостроковий капітал. Д. Помилки і пропуски.

Підсумок; А+В+С+Д. Баланс офіційних розрахунків Е. Компенсуючі статті.

Переоцінка золотовалютних резервів, розподіл і використання СПЗ.

І⁵*. Надзвичайне фінансування"

6. Зобов'язання, що складають валютні резерви іноземних офіційних органів.

Підсумок: А+В+С+Д+Е+¥+С відповідає концепції офіційних розрахунків у США.

Н. Підсумкова зміна резервів СПЗ:

Резервна позиція у МВФ.

Інші вимоги.

Кредити МВФ.

Наведена система класифікації статей платіжного балансу використовується країнами - членами МВФ як базова національних методів класифікації, які, до речі, суттєво відрізняються між собою. Особливо це стосується розвинених країн і країн, що розвиваються.