Національна економіка - Старостенко Г.Г. - 9.2. Економічні методи державного регулювання

У ринкових умовах господарювання найбільш поширеними інструментами державного впливу на економіку є економічні методи, що створюючи певні економічні умови, спонукають суб'єктів ринку діяти в напрямі, необхідному суспільству, вирішувати ті чи інші завдання згідно із загальнодержавними та приватними інтересами. Тут слід наголосити, що економічні і адміністративні методи регулювання тісно пов'язані між собою, а тому їх розмежування в деяких випадках може бути умовним. Адже щоб задіяти той чи інший опосередкований регулятор, необхідно прийняти відповідне адміністративне рішення, і тому економічні регулятори набувають певних адміністративних ознак. Наприклад, щодо зміни податкових ставок, податкових пільг. З іншого боку, адміністративні регулятори, що прямо спонукають суб'єктів ринку виконувати певні дії, одночасно можуть впливати на окремі економічні процеси. Наприклад, зміна цін, безпосередньо впливаючи на їх рівень, опосередковано впливає на рівень попиту і пропозиції. Та. все ж поділ методів державного регулювання економіки за критерієм характеру впливу (прямого чи опосередкованого) є принципово важливим стосовно природи ринкових відносин.

Економічне регулювання здійснюється Інструментами бюджетної, податкової, грошово-кредитної, амортизаційної та інших напрямів державної економічної політики (табл. 9.2.).

Таблиця 9.2

Цілі та інструменти економічного регулювання

Так, у межах бюджетної політики важливим механізмом державного економічного регулювання є система формування і використання коштів державного та місцевого бюджетів, а саме реалізація і фінансування урядових програм загальнодержавного та регіонального значення, державні закупівлі, що здійснюються через механізм державних замовлень, пряме бюджетне фінансування сектора загального державного управління, регулювання дефіциту державного бюджету, обслуговування державного боргу, визначення статей державних витрат. Витрати державного бюджету здійснюються у таких формах, як субсидія, дотація, субвенція.

Субсидія - форма цільової фінансової або матеріальної допомоги держави окремим суб'єктам економіки (галузям, регіонам, фірмам, банкам, фізичним особам). Наприклад, житлові субсидії для населення.

Дотація - різновид субсидій, а саме асигнування, доплата із державного бюджету з метою збалансування бюджетів нижчих рівнів.

Субвенція - форма грошової чи матеріальної допомоги, що надається державою в екстремальних ситуаціях (стихійне лихо, війна, економічні кризи тощо).

Здійснення податкової політики, спрямованої на безперебійне функціонування державних фінансів, формування державного бюджету та проведення стимулюючих заходів щодо забезпечення економічного зростання, науково-технічного прогресу, ефективних структурних зрушень, відбувається шляхом формування відповідної системи оподаткування, визначення об'єктів і рівня оподаткування, а також застосуванням податкових пільг.

У межах грошово-кредитної політики, пов'язаної з діяльністю держави, спрямованої на забезпечення економіки національною валютою та регулювання грошового обігу у відповідності з потребами економіки, використовуються такі інструменти, як грошова емісія, контроль за грошовим обігом й інфляцією, операції з державними цінними паперами, встановлення розмірів обов'язкових резервів, а також розміру облікової ставки.

Амортизаційна політика, що має на меті регулювання процесу формування витрат суб'єктів ринку здійснюється через установлення норм амортизації, перерозподіл амортизаційних відрахувань, механізм прискореної амортизації. Механізм прискореної амортизації належить до одного з найбільш дієвих інструментів амортизаційної політики. Його мета полягає в наданні можливостей прогресивним галузям економіки накопичити в амортизаційному фонді вже в перші роки експлуатації машин і механізмів достатньої кількості коштів для подальшого інвестування.