Національна економіка - Старостенко Г.Г. - 9.4. Функції органів державної влади у сфері управління економікою

Поділ повноважень між різними гілками влади й управління визначено Конституцією України та іншими законодавчими актами. Система державних органів щодо управління соціально-економічним розвитком країни представлена в табл. 9.3.

У структурі органів виконавчої влади вищим органом є Кабінет Міністрів. Ці органи включають ряд міністерств: економіки, фінансів, внутрішніх справ, закордонних справ, праці й соціальної політики, транспорту, юстиції, оборони, освіти І науки та інші: ряд державних комітетів - промислової політики, енергозбереження, водного господарства, лісового господарства, Державне казначейство. Пенсійний фонд: низку центральних органів виконавчої влади, що наділені спеціальним статусом, серед них - Антимонопольний комітет, Державна податкова адміністрація, Фонд державного майна. Державна митна служба тощо: органи місцевої влади, серед яких - органи місцевого самоврядування (Ради народних депутатів відповідного рівня - обласні, міські, районні, селищні) та органи виконавчої влади на місцях (Держадміністрації відповідного рівня - обласні, міські, районні, селищні).

Таблиця 9.3

Система органів державного регулювання економіки та їх основні функції

Міністерства-це головна ланка системи органів центральної виконавчої влади, що формують та реалізують державну політику у відповідних сферах суспільного життя. Вони беруть участь у реалізації (в межах відповідної сфери) економічної і соціальної політики держави, прогнозують та здійснюють стратегічні цілі розвитку, беруть участь у розробці та виконанні загальнодержавних програм у відповідних сферах розвитку України та Державного бюджету України, сприяють розвитку підприємництва, ринкової інфраструктури, укладають міжнародні угоди тощо.

Державні комітети - не формуючи безпосередньо урядову політику, покликані сприяти в реалізації цієї політики через виконання функцій державного управління міжгалузевого 1 між-секторного характеру у визначеній сфері діяльності.

Особливість центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом полягає в тому, що відносно них можуть установлюватися спеціальні умови утворення, реорганізації та ліквідації підконтрольності і підзвітності. Всі питання їх правового статусу та взаємовідносин з іншими органами вирішуються шляхом прийняття відповідних законів.

Органи місцевої влади наділені всією повнотою державної влади на своїй території. Вони є самостійними учасниками зовнішньоекономічних зв'язків, здійснюють розпорядження і користування природними ресурсами, управляють місцевими бюджетами, створюють умови для виконання державних і регіональних програм, забезпечують додержання мінімальних соціальних стандартів, гарантують фінансову самостійність місцевого самоврядування тощо.

На вдосконалення організаційної структури, функцій, кадрового забезпечення, взаємовідносин із місцевим самоврядуванням, потреба в якому продиктована розвитком ринкових відносин, спрямована адміністративна реформа, що є видом політико-правової реформи у сфері виконавчої влади. ЇЇ основними напрямами є такі:

- реорганізація системи державних органів виконавчої влади на центральному та місцевому рівнях з метою забезпечення їх ефективності;

- формування сучасної системи місцевого самоврядування;

- реалізація нових засад державної служби, створення нової системи підготовки управлінських кадрів;

- запровадження раціонального адміністративно-територіального устрою.