Потенціал і розвиток підприємства - Бачевський Б.Є. - Специфічне майни цілісного майнового комплексу

Таке угруповання упорядковує процес оцінки, надаючи можливість вибору найбільш ефективних методів оцінки для кожного об'єкту за сукупністю перелічених ознак, та склад необхідних поправок, за якими реалізуються обрані підходи та методи. Але класифікація ще не вирішує всіх проблем оцінки нерухомості, оскільки машини й обладнання — це специфічне майно цілісного майнового комплексу. Специфіка цього майна виражається в тому, що, маючи одну й ту саму фізичну форму, вони можуть бути зовсім різними об'єктами оцінки з точки зору їх економічного визначення:

1. Машини й обладнання на підприємстві не завжди являють собою основні фонди. У цьому питанні багато залежить від галузевої приналежності підприємства. Посередницькі підприємства з оптової торгівлі машинами та обладнанням мають їх головним чином у вигляді обігових коштів, технологічного устаткування не мають зовсім, а допоміжне обладнання представлене головним чином транспортними засобами та офісним обладнанням. У машинобудуванні переважає саме технологічне обладнання як основні фонди, але ж для цих підприємств продукція на продаж теж є машинами та обладнанням, які мають власний потенціал, за яким складається їх ціна продажу, то це — обігові кошти. Саме у цій галузі виникає найбільша кількість проблем з оцінкою машин та обладнання, оскільки різниця між новою та зношеною машиною при продажу відчувається набагато сильніше ніж різниця між новою та бувшою у використанні будовою або спорудою. Це пояснюється у першу чергу різницею у строках економічного життя цих видів основних фондів та різницею у результатах впливу морального та фізичного зносу.

Слід додати, що різниця між продажем нового або колишньої побудови будинку легко враховується визначенням фізичного зносу. Що ж стосується машин та обладнання, то їх звичайно розглядають як об'єкт незалежної оцінки лише коли вони побували у використанні, тобто були частковим елементом носія. Якщо оцінка виконується з урахуванням потенціалу об'єкта, то машини й обладнання повинні оцінюватися з урахуванням того, що вони можуть бути у складі діючого комплексу ОВФ, можуть розглядатися як виведений з експлуатації окремий об'єкт оцінки, вони можуть оцінюватись у якості готової продукції на складі, наприклад, при визначенні застави, покупного товару для роздрібного перепродажу, частиною незавершеного будівництва або у якості запасів на складі покупних комплектуючих для виробництва агрегова- них ліній та комплексів обробки. При цьому треба враховувати — чи це зовсім нове обладнання відомого виробника, який несе відповідальність за його якість, чи воно вже було у використанні і не має гарантії. Нажаль, сучасні методики враховують це недостатньо, хоча дослідження психології покупця беззаперечно доводять, що один і той же самий, зовсім новий продукт у вільному продажі оцінюватиметься дорожче ніж той, який виставлено на розпродаж, наприклад, за банкрутством підприємства, як його майно.

2. Машини й обладнання не обов'язково є активною частиною основних фондів, якщо навіть вони введені в дію. Тим не менш більшість робіт, присвячених темі оцінки майна підприємства [69,79,105,131,174], ототожнює машини й обладнання з активною частиною основних фондів. Стверджується, що машини й обладнання "становлять технологічну основу будь-якого підприємства, будучи істотною частиною його майнового комплексу". Ми вже вказували, що вони можуть бути й частиною оборотних фондів, або лише обслуговувати виробництво, до того ж такий погляд пояснюється тим, що дослідники мають на увазі, як правило, підприємства машинобудівного комплексу. Якщо ж розглядати хімічну промисловість, переробні вугільні підприємства, промисловість крупно панельного будівництва або металургію, то там, безперечно, активною "частиною основних фондів є споруди, що ж до машин та обладнання, то вони, як правило, виконують на цих підприємствах допоміжні функції.

Дуже розповсюдженою[37,105,135,140], та ще й закріпленою деякими офіційними документами, є думка, що "3 науково-технічної точки зору до машин і обладнання відносяться пристрої, що перетворюють енергію, матеріали й інформацію. З економічної точки зору машинами й обладнанням вважаються всі види активної частини основних фондів, що безпосередньо впливають на предмет праці, тобто силові та робочі машини й обладнання, транспортні засоби, виробничий і господарський інвентар, а в окремих випадках і дорогий інструмент" [105]. На наш погляд, коксохімічні печі, регенераційні колони, домни усе ж таки споруди й відносяться до нерухомості, хоч і перетворюють матеріали. З цієї ж точки зору не можна відносити до активної частини ОВФ господарський інвентар, оскільки не можливо визначити, яким чином перетворює та безпосередньо впливає на предмет праці, наприклад, стілець, на якому сидить людина, і який відноситься, згідно наведеному вище визначенню, до машин та обладнання.

Згідно стандартам, рухоме майно, як об'єкти оцінки, — "матеріальні об'єкти, які можуть бути переміщеними без заподіяння їм шкоди. До рухомого майна належить майно у матеріальній формі, яке не є нерухомістю" 119]. Таким чином, нове обладнання або машини на складі теж є рухомим майном і повинно відповідно оцінюватись, що робиться навіть частіше, ніж оцінка окремих об'єктів основних фондів, оскільки воно є більш ліквідним, що важливо при заставі.

Тим не менш, вже наступний документ |20] розглядає машини та обладнання лише як основні засоби. "Вихідними даними про технічні та функціональні характеристики основних засобів, що належать до рухомого майна (машин, обладнання, транспортних засобів тощо), є: надані підприємством паспорти або інші документи з відомостями про технічні характеристики майна; у разі визначення вартості ліквідації майна — відомості про наявність дорогоцінних металів та каміння, що містяться у його складі, тощо; акти технічного стану; інші документи, що містять відомості про технічні характеристики, склад, необхідні витрати на відновлювальний ремонт або ліквідацію".