Україна і світове господарство - Філіпенко А.С. - Об'єктивні передумови та економічна доцільність вступу України до СОТ

Сучасні процеси глобалізації вимагають від України якомога активнішого входження в міжнародну торговельну систему. В ситуації, коли експорт є одним з найважливіших важелів розвитку окремих галузей національної економіки, стає неможливо ефективно діяти в системі міжнародної торгівлі, не маючи повноправного членства у Світовій організації торгівлі.

1. Від членства України в системі СОТ безпосередньо залежать перспективи збільшення іноземних інвестицій в економіку України, забезпечення технологічного оновлення та переозброєння національного виробництва, збільшення експортного потенціалу та експорту високотехнологічної продукції (диверсифікація експорту, збільшення його наукомісткості та вартості). Так, за оцінками фахівців Міністерства економіки, після приєднання України до СОТ обсяг вітчизняного експорту зросте мінімум на 1 млрд дол. США.

Саме завдяки вступові до СОТ та активізації процесу інтеграції до ЄС колишні країни РЕВ отримали потужний інвестиційний поштовх до розвитку національної економіки. Зазначена тенденція спостерігається в усіх країнах Центральної Європи, а також Балтії. Так, загальний обсяг інвестицій у зазначені країни на 1 січня 2000 р. досягнув 80,4 млрд дол. США. Це забезпечило зростання обсягів експорту протягом останніх п'яти років XX ст. на 40,1 млрд дол. США.

2. Реформування зовнішньоторговельного режиму України відповідно до норм та принципів системи СОТ має стати фактором гарантування економічної безпеки країни, прозорості економічних реформ, привабливості нашого економічного середовища, формування позитивного сальдо торговельного та платіжного балансу, скорочення дефіциту державного бюджету, а отже — подальшого реформування національної економіки і входження України до світового економічного співтовариства як повноправного і стабільного партнера.

3. Членство України в СОТ забезпечуватиме:

* зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів практично на всі найважливіші товарні ринки розвинутих країн світу і відповідно збільшення валютних надходжень від експорту вітчизняної продукції;

* отримання режиму найбільшого сприяння у торговельному просторі всіх країн — членів СОТ.

На сьогоднішній день одним з головних пріоритетів зовнішньоторговельної політики України є забезпечення гарантованого доступу вітчизняних товарів на ринок ЄС. Слід зазначити, що 35 % українського товарного експорту до ЄС становлять металургійна продукція та текстильні вироби, які підпадають під жорсткі тарифні й нетарифні обмеження. Таким чином, тільки за рахунок скасування кількісних обмежень унаслідок вступу України до СОТ можна очікувати зростання обсягів українського експорту "найчутливіших" товарів до ЄС більш ніж на 200 млн дол. США.

4. Членство України в СОТ є передумовою лібералізації режиму торгівлі між Україною та ЄС, створення зони вільної торгівлі та забезпечення поступової інтеграції України до Європейського Союзу шляхом підготовки та укладання Угоди про асоційоване членство України в ЄС, як це передбачено ст. 4,5,9,89 Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС. Від членства в СОТ також повністю залежить можливість приєднання України до Центральноєвропейської зони вільної торгівлі (СЕФТА).

5. Участь у СОТ сприятиме створенню ефективної системи захисту національного товаровиробника, яка відповідає загальновизнаним правилам системи СОТ. Так, повноправне членство України в СОТ дасть змогу кардинально вирішити проблему застосування дискримінаційних антидемпінгових торговельно-обмежувальних заходів щодо українських товарів, стане потужним інструментом захисту національних виробників від недобросовісного імпорту.

На сьогодні проти України ведеться понад 100 антидемпінгових розслідувань за 27 товарними групами в 13 країнах, у тому числі Росії, США, Канаді. Під загрозою застосування антидемпінгових обмежувальних заходів з боку країн — членів СОТ перебуває експорт товарів України обсягом понад 4 млрд дол. США, що становить 35 % сукупного експорту, тобто існує реальна можливість скорочення експорту надзвичайно важливої для України продукції, зокрема металопрокату, феросплавів, продуктів неорганічної хімії та ін. Вступ до СОТ гарантуватиме визнання за Україною в антидемпінгових розслідуваннях статусу країни з ринковою економікою.

6. Вступ до СОТ є важливим також з огляду на те, що одну з умов надання фінансової допомоги міжнародними фінансовими організаціями становить лібералізація зовнішньоторговельного режиму.

Разом з тим гальмування процесу вступу України до СОТ неминуче призведе до торговельно-економічної ізоляції нашої держави не тільки від країн Західної та Центральної Європи, а й від країн Східної Європи та Балтії, багато з яких уже сьогодні є асоційованими членами ЄС.

Процес економічної інтеграції центральноєвропейських країн та країн Балтії до ЄС супроводжуватиметься поступовою обов'язковою адаптацією їхнього законодавства до законодавства ЄС у сфері торговельних відносин, зокрема антидемпінгових, компенсаційних процедур та кількісних обмежень щодо імпорту українських товарів.

Слід зазначити, що частка країн ЄС, Центральної і Східної Європи та Балтії в українському експорті товарів дорівнює близько 30 % (у 1999 р.— З млрд 585 млн дол. США). При цьому європейські країни — основні споживачі "чутливої" частини українського експорту, насамперед металевої продукції, продуктів органічної та неорганічної хімії, текстильних виробів тощо.

Ця продукція є продукцією базових галузей промисловості, яка має досить високу конкуренцію з боку країн — членів СЕФТА — колишніх партнерів СРСР по РЕВ, структура промисловості яких доволі подібна до структури промисловості України. За умови інтеграції зазначених країн до ЄС і певної економічної ізоляції України їхні виробники отримають переваги порівняно з українськими промисловцями. Це призведе до витіснення з ринку ЄС української продукції аналогічною продукцією країн Центральної та Східної Європи. Таким чином, лише за продукцією трьох "чутливих" галузей зменшення обсягів українських експортних поставок до ЄС унаслідок вступу країн СЕФТА до Європейського Союзу становитиме від 220 млн дол. США до 350 млн дол. США, або від 12 до 17 % загального експорту української продукції до країн — членів ЄС.

З урахуванням у середньому 7-10-відсоткового падіння експорту інших вітчизняних товарів до країн ЄС унаслідок їх заміни аналогічними товарами країн СЕФТА та Балтії можна прогнозувати загальне зменшення обсягів українського експорту на ринок ЄС на 20—23 %, що становитиме 420—490 млн дол. США.

Обсяги українського експорту товарів до країн СЕФТА в 1999 р. дорівнювали 1,3 млрд дол. США. При цьому склалося позитивне сальдо торгівлі товарами в сумі 500 млн дол., що певною мірою компенсувало від'ємне сальдо в торгівлі з країнами СНД.

Провідними видами експортованої до країн СЕФТА української продукції були металопродукція (26,0 % українського експорту товарів до країн СЕФТА) та мінеральні продукти (42,7 %).

Унаслідок вступу країн СЕФТА до Європейського Союзу та обов'язкового запровадження цими країнами зовнішньоекономічного законодавства ЄС щодо українських товарів, у тому числі квот на українську металопродукцію, є певна ймовірність зменшення обсягів нашого експорту цих товарів до країн СЕФТА на 50—80 %, або на 210—340 млн дол. США. Це фактично означатиме закриття центрально- та східноєвропейського ринку для вітчизняної металопродукції.

За експертними оцінками, можна очікувати зменшення обсягів українського експорту інших товарів на 5—7 % унаслідок збільшення тарифів при уніфікації їх з тарифами ЄС. Загалом зменшення українського експорту до країн СЕФТА може скласти від 260 до 400 млн дол. США, що дорівнює третині українського експорту товарів до цих країн.

Прогнозоване зменшення обсягів експорту українських товарів до країн Балтії внаслідок їх вступу до ЄС та скасування при цьому режиму вільної торгівлі з Україною становить від 16 до ЗО млн дол. США. Загалом за умови інтеграції країн СЕФТА та Балтії до ЄС та неприєднання України до СОТ вартісні показники українського експорту товарів знизяться щонайменше на 700 млн дол. США. За найгіршого варіанта розвитку подій Україна може втратити валютні надходження від експорту продукції на суму близько 4 млрд дол. США.

Слід підкреслити, що йдеться лише про прямі втрати від зменшення обсягів експорту без урахування динамічних наслідків, а саме — скорочення обсягів інвестицій, падіння високотехнологічного виробництва, погіршення сальдо торговельного балансу, а отже—збільшення навантаження на платіжний баланс тощо.

Вирішуючи питання щодо темпів приєднання України до системи СОТ, слід пам'ятати, що наш основний торговельно-економічний партнер — Росія, а також інші країни СНД перебувають на шляху вступу у Світову організацію торгівлі. Якщо Росія та Україна будуть розвивати торгівлю в міжнародно-правових рамках СОТ, виграватимуть обидві сторони.