Український політичний діяч, генерал-хорунжий армії УНР
Народився у 1891 р. у с. Будище (нині Черкаської області). Навчався у сільській школі, закінчив агрошколу в Умані. У роки першої світової війни перебував на фронті, отримав офіцерський чин.
Навесні 1917 р. делегати Всеукраїнського військового з’їзду вводять його до складу Центральної ради. Восени 1917 р. організував у Звенигороді Кіш вільного козацтва, який завдавав відчутних ударів частинам 58-ї більшовицької армії. Було захоплено кілька червоних артилерійських підрозділів, роззброєно Звенигородську Червону гвардію.
Під час австро-німецької окупації Ю. Тютюнник був одним з організаторів селянського повстання проти іноземних загарбників та гетьмана П. Скоропадського. Повстанська армія, що налічувала до 25 тис. вояків, знищила близько 6 тис. кайзерівців, проте й сама була розгромлена.
Ю. Тютюнник у цей час очолив у Києві підпільний революційний комітет, що мав тісні зв’язки з Директорією, яка в листопаді 1918 р. оголосила повстання проти гетьмана Скоропадського. Керовані ревкомом загони у першій половині грудня 1918 р. захопили Печерськ та інші райони Києва. 14 грудня Ю. Тютюнник щиро вітає вступ до Києва Директорії.
У лютому 1919 р. частини Ю. Тютюнника об’єдналися із загонами М. Григор’єва. Повстанці разом із Червоною армією повели бойові дії проти денікінців та військ Антанти, зайняли у березні 1919 р. Херсон і Одесу. Однак у травні 1919 р., зрозумівши суть більшовицької політики в Україні, Тютюнник і Григор’єв повернули зброю проти Росії.
У липні 1919 р. Ю. Тютюнник на чолі частини повстанської армії прибув до Жмеринки і приєднався до армії УНР. Улітку 1919 р. очолював групу військ в запеклих боях з більшовиками. Наприкінці серпня 1919 р. частини Ю. Тютюнника протистояли денікінському корпусу генерала Я. Слащова. У тому самому році був призначений помічником командувача армії УНР. Не склав зброї і після інтернування українських частин до Польщі. За літо й осінь 1921 р. підготував план другого зимового походу на територію України з метою підняти антибільшовицьке повстання. Операцію було проведено у листопаді 1921 р., однак українські війська зазнали поразки від більшовиків.
У 1924 р. Ю. Тютюнник повернувся в радянську Україну. Оселився у Харкові, викладав у Харківській школі червоних старшин. Написав спогади про зимовий похід, кілька кіносценаріїв, працював редактором художніх фільмів, навіть зіграв роль самого себе у фільмі »ПКП».
1929 р. його було заарештовано, вивезено до Москви й без суду розстріляно.
ХАНЕНКО Михайло Степанович
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ Богдан (Зіновій) Михайлович
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ (Хмельниченко) Юрій Богданович
ЧОРНОВІЛ В’ячеслав Максимович
ШЕЛУХІН Сергій Павлович
ШРАГ Ілля Людвигович
ШУЛЬГІН Олександр Якович
ШУМСЬКИЙ Олександр Якович
ШУХЕВИЧ Степан Євгенович