Менеджмент у галузі охорони здоров'я - Баєва О.В. - Бельгія

У Бельгії медичне страхування громадян здійснюється в рамках системи соціального забезпечення, що має 5 видів діяльності. До програми медичного страхування входить страхування через хворобу й інвалідність. Управління й контроль за системою страхування через хворобу й інвалідність здійснюється централізовано Національним інститутом хвороб й інвалідності (НІХІ). Очолює НІХІ Генеральна рада, членами якої є представники організацій роботодавців, робітників та службовців, страхових компаній, медичних установ, а також лікарі, фармацевти, середній медичний персонал. НІХІ складається з 4 спеціалізованих відділів, у т.ч. медичного страхування, до складу якого входять:

♦ медико-технічна рада, що встановлює номенклатуру послуг, які підлягають страховому відшкодуванню, а також розраховує та встановлює відносну вартість медичних послуг і допомоги, контролює якість надання медичних послуг;

♦ департамент адміністративного управління страховими організаціями.

У Бельгії функціонує 5 страхових компаній і одна громадська організація (допоміжна страхова каса), що забезпечують, відповідно до закону, всю роботу з обов'язкового страхування. Вони різні за розмірами та й забезпечують надання медичної допомоги різній кількості населення:

♦ християнська страхова компанія охоплює 45,3 % населення;

♦ соціалістична страхова компанія надає послуги 27 %, населення країни;

♦ професійна страхова компанія - 15,8 % населення;

♦ незалежна страхова компанія - 4,5 % населення;

♦ ліберальна страхова компанія - 6,6 % населення;

♦ допоміжна каса - 0,7 % населення країни.

Законом визначені компетенція й права страхових компаній, система їхньої організації й функціонування. Компанії не мають права розподіляти дивіденди, одержані доходи вони повинні інвестувати відповідно до соціального призначення цих компаній.

Міністерство охорони здоров'я Бельгії визначає:

o політику охорони здоров'я країни;

o критерії й нормативи планування лікарняних ліжок;

o придбання лікарнями складного медичного устаткування та медичної техніки;

o визначає критерії якості надання медичної допомоги.

У Міністерстві охорони здоров'я Бельгії зосереджуються:

o всі фінансові звіти лікарень;

o всі епікризи на вибулими зі стаціонару хворих у вигляді "Короткого клінічного резюме" (ККР);

o відомості по медичних кадрах та інша документація. Фінансування обов'язкового медичного страхування забезпечується:

o 55 % - соціальними внесками;

o 40 % - дотацією держави (для безробітних, пенсіонерів);

o 2,55 % - внесками пенсіонерів;

o 2 % - за рахунок оподатковування зі страхування автотранспорту.

Соціальний внесок утворюється із внесків підприємств і внесків незалежних працівників. Для працівників підприємств внесок роботодавця становить 3,80 % від фонду заробітної плати підприємства, внесок працівника - 2,55 % від його заробітної плати. Роботодавець вносить весь соціальний внесок у Національне бюро соціального забезпечення (НБСЗ), куди також надходять дотації від держави. Потім НБСЗ перераховує в НІХІ частину коштів, передбачених для страхування через хворобу й інвалідность. Для незалежних працівників внесок становить 3,3 % від їхніх доходів за останні 3 роки. Для цієї категорії людей медичне страхування покриває тільки видатки, пов'язані з госпіталізацією або проведенням спеціальних методів обстеження й лікування. Діти автоматично застраховані страховкою одного з батьків.

Така форма фінансування забезпечує доступність медичної допомоги всьому населенню й дотримання принципу солідарності людей з низькими й високими доходами як здорових так і хворих, тому що розмір страхового внеску залежить тільки від рівня доходів і не пов'язаний зі станом здоров'я застрахованої особи.

Кожний громадянин Бельгії має право вільного вибору страхової компанії. Хворий має право виборати лікаря й лікарню.

Для медикаментозного забезпечення застраховані, що потребують амбулаторної медичної допомоги, поділяються на 4 категорії. Страхове відшкодування для першої категорії становить 100 %, для другої - 75, для третьої - 50 і для четвертої -

40 %.

Лікарські засоби, віднесені до "комфортної" категорії, не підлягають страховому відшкодуванню. За законодавством Бельгії, НІХІ повинен розподілити внески й дотації між різними страховими компаніями відповідно внесків членів кожної компанії. Однак така система несправедлива, оскільки компанія, члени якої мають менше доходів або частіше хворіють, буде збитковою порівняно з іншими компаніями. З такої причини в цей час НІХІ розподіляє фінанси між медичними страховими компаніями відповідно до обсягу медичної допомоги, зробленої членам кожної компанії. Таким чином, страхові компанії практично не несуть фінансової відповідальності. Механізм розподілу ресурсів (страхових внесків) не входить до компетенції страхових компаній. Доходи й можливості страхових компаній визначаються видатками від надання медичної допомоги їх клієнтам, і тому вони не зацікавлені в раціональному обмеженні витрат на медичну допомогу.

Оплата праці медичного персоналу здійснювана за фактично надані медичні послуги й за ліжко-днями, приводить до надмірних витрат і невиправданого збільшення кількості медичних процедур. Найчастіше навіть без обліку показань для пацієнта, а тільки з метою збільшення доходів і амортизації фіксованих видатків. Це призвело до досить значного збільшення витрат на біохімічні й рентгенологічні дослідження. Щоб уникнути невтримного зростання видатків, у країні було введено часткове бюджетне фінансування лікарень. Однак поки що бюджети формуються переважно за принципом історичного підходу, без обліку потреб установи.