Система якості функціонує водночас із рештою видів діяльності, які впливають на якість продукції чи послуги і взаємодіють з ними, її дія поширюється на всі етапи від початкового до кінцевого задоволення вимог і потреб споживача (в ІСО серії 9000 — "петля якості"). Основні етапи "петлі якості" зображено на класичному рис. 66, вимоги до цих етапів наведено в табл. 25.
Рис. 66 "Петля якості"
Таблиця 25. Вимоги до якості продукції
| №пор. | Етапи "петлі якості" | Суть вимог до якості продукції | ||
| 1 | Маркетинг | Функція маркетингу має відігравати провідну роль у визначенні вимог до якості продукції: о визначати потреби в продукції;• давати точне визначення ринкового попиту в продукції;
| ||
| 2 | Проектування й розробка технічних умов | • планування робіт при проектуванні;
| ||
| 3 | Матеріально-технічне постачання | • чітке встановлення вимог до покупних матеріалів;• означення процедур, методів і норм роботи з постачальниками;• вхідний контроль;• процедури узгодження з постачальниками планів вхідного контролю;• процедури,положення щодо вирішення спірних питаньз якості готової продукції і ведення претензійної роботи;• реєстрація даних про якість покупної продукції і оцінка постачальників | ||
| 4 | Підготовка виробництва та виробництво продукції | • має давати впевненість у тому, що технологічний процесі стан усіх елементів виробництва забезпечать виготовлення продукції відповідно до вимог технічної документації;е усі елементи виробництва мають бути в керованих умовах, тобто контролюються та координуються;• контроль та випробування готової продукції, а також контроль та випробування в процесі виробництва;• результати оцінки слід використовувати для вироблення коригувальних заходів; стимулювання підрозділів та окремих працівників за якість; цілеспрямування планомірного поліпшення якості виготовленої продукції | ||
| 5 | Післявиробничі етапи | • забезпечення якості під час вантажно-розвантажувальних робіт, зберігання, транспортування, монтажу;• передбачення необхідних ресурсів, умов і заходів, які запобігали б появі дефектів на післявиробничих етапах;• забезпечення гарантованої роботи з проведення технічних консультацій, навчання персоналу, технічного обслуговування та ремонту виробів у період гарантійного терміну, постачання заласних частин, забезпечення інструментами для використання, складування, монтажу, введення в дію, експлуатації, обслуговування та ремонту виробів; налагодження системи зворотного зв'язку;• аналіз задоволення потреб споживача щодо якості продукції, охоплюючи безпеку, надійність, вплив на довкілля | ||
| 6 | Безпека продукції | • проведення випробовувань для оцінки проекту й дослідного зразка;• аналіз інструкції,рекламних матеріалів;• розробка заходів відстежування для забезпечення процесу повернення продукції в разі виявлення характеристик,що не відповідають безпеці;• утилізацію продукції слід проводити тоді, коли є можливість, якщо матеріали, комплектуючі деталі, готова продукціяне задовольняють чи можуть не задовольняти встановлені вимоги;• рішення стосовно використання продукції в тому вигляді, як вона є (без переробки), мають супроводжуватися відповідними документами із зазначенням обгрунтування цього висновку та необхідних заходів безпеки | ||
Якість продукції і затрати, пов'язані з якістю, стають важливим фактором економічного стану підприємств. Облік затрат на якість вимагає впорядкування збору первинної інформації про дефекти, затрати на їх усунення і пов'язаний з бухгалтерським обліком.
Для того, щоб операційна система продуктивно функціонувала, як правило, необхідно розв'язати низку проблем, основні з яких:
• всебічне вивчення ринку збуту продукції;
• забезпечення спроможності підприємства освоїти стабільне виробництво продукції, споживчих властивостей, які б відповідали вимогам замовників;
• формування й підтримування іміджу організації як надійного постачальника продукції, якість, ціна і терміни поставки якої повністю задовольняють партнерів.
Розв'язати ці проблеми можна лише шляхом проведення змін на підприємстві відповідно до рекомендацій і вимог світових стандартів ІСО серії 9000, а систему якості, яка буде отримана в результаті впровадження одного із ІСО, — сертифікувати.
Етапи формування моделі якості на підприємстві:
• формування заінтересованості керівників і персоналу у створенні та функціонуванні системи якості;
• оцінка наявної системи управління виробництвом і якістю продукції;
• визначення цілей розвитку підприємства у сфері управління якістю продукції;
• розробка робочого плану системи якості і створення робочої групи з її реалізації;
• впровадження системи якості.
Оскільки відмінною рисою системи якості, яка відповідає вимогам стандартів ІСО серії 9000, є сувора документованість її побудови й функціонування, то документація має оформлятися за стандартною ієрархією (рис. 67).
Для забезпечення достатнього рівня результативності й ефективності управління системою якості слід створити певну організаційну структуру управління якістю.
Типові функції служби управління якістю:
• розподіл продукції і маркетинг;
• проектування й розробка;
• аналіз та оцінка якості проекту;
• аналіз технологічного процесу, контрольних карток;
• аналіз управління та зниження дефектності;
• контроль контрактів і якості закупівель;
• вхідний контроль;
• контроль і випробування;
• аналіз правил і технології зберігання і транспортування замовникові;
• технічне обслуговування й ремонт;
• аналіз та оцінка надійності.
За ринкових умов різко зросли і змінилися позиції споживача щодо процесів придбання й використання товарів і послуг. Виробникам товарів необхідно постійно освоювати нові методи господарювання, які б відповідали вимогам економічних обставин, змінювати умови і принципи діяльності, результати якої прямо залежатимуть від конкурентоспроможності вироблених товарів.
Широкий вибір продукції, оновлення її номенклатури й підвищення якості змушують глибше вивчати проблему конкурентоспроможності, освоювати методи управління нею. Необхідність використання цих методів диктується можливістю значних затрат на ( підвищення якості товарів у межах їхнього життєвого циклу та освоєння нових видів технологічних процесів.
Рис. 67 Структура документації системи управління якістю
Управління конкурентоспроможністю являє собою адаптивний процес, протягом якого проходить коригування рішень на основі контролю й аналізу змін, що відбуваються у внутрішньому й зовнішньому середовищах. Управління конкурентоспроможністю продукції має забезпечити максимальне використання можливостей виробництва й орієнтацію його на задоволення наявних і потенціальних вимог споживача.
Незважаючи на те, що якість і ціна товару є його визначальними параметрами, велике значення за ринкових умов мають так звані "нетоварні властивості", які значно впливають на конкурентоспроможність товару. Властивості, які формують конкурентоспроможність товару, показані на рис. 68 у вигляді ієрархічної структури. Якщо конкурентоспроможність оцінювати за показниками якості й ціни (рівень І), то передбачається, що решта властивостей, які характеризують конкурентоспроможність (рівень 2), проявляються в цьому товарі й у товарі конкурентів однаковою мірою.
Рис. 68 "Дерево" властивостей, що визначають конкурентоспроможність товару
Усі властивості, подані на рисунку, слід розглядати як самостійні багатофакторні структури.
Під конкурентоспроможністю конкретного товару слід розуміти його відмінність від товарів конкурентів за ступенем відповідності конкретній потребі й витратам на його отримання й використання. Будь-який товар цікавить споживача своїм призначенням і можливостями задовольняти його потреби. Тому в даному разі якість слід трактувати як сукупність зовнішніх функцій товару (послуги), що проявляється під час його використання.
Розділ 11. ЕКОЛОГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
11.1. Сучасна екологічна ситуація в Україні
11.2. Суть екологічного менеджменту
11.3. Стандарти й міжнародні рекомендації в галузі систем екологічного менеджменту
Британський стандарт у галузі систем екологічного менеджменту BS 7750.
Серія міжнародних стандартів системи екологічного менеджменту ISO 14000.
11.4. Роль екологічного менеджменту у формуванні конкурентоспроможності
11.5. Шляхи формування екологічного менеджменту в Україні
11.6. Впровадження системи екологічного менеджменту на підприємстві