Управління людськими ресурсами - Воронкова В.Г. - 15.5. Причини здійснення планування

Процес планування — невід'ємна частина будь-якої розумної діяльності — охоплює всі сфери життя. Планування слід вважати однією з головних переваг перед іншими живими істотами. Тільки людина здатна уявити результати своєї майбутньої праці, тобто володіє здатністю подивитися наперед. Будь-яка діяльність розпочинається з того, що людина намічає послідовно заходи, виконання яких забезпечує реалізацію поставлених цілей, в іншому випадку її наміри будуть невиконаними. Планування дозволяє визначити найбільш важливі, пріоритетні задачі, цілеспрямовано використати для їх здійснення наявні ресурси, забезпечити оптимальну реалізацію останніх. Погане планування приводить до поганих результатів, ефективне планування покращує результати. Якщо планування не приводить до певних зрушень в стані об'єкта планування, воно здійснено даремно. Будь-якій організації (не залежно від її організаційно-правової форми), щоб в майбутньому процвітати в плинному світі, необхідно мати активне, енергійне, безперервне і творче планування, в противному разі управління лише пасивно реагує на впливи зовнішнього середовища і не дозволяє об'єкту планування бути активним конкурентоспроможним учасником ринкових перетворень. Ефективність в плануванні підвищує вірогідність досягнення поставлених цілей, укріплює бачення майбутнього, планомірних зусиль і дій.

Планування — найважливіша частина підприємницької практики. Важливість планування виражається афоризмом: "Планувати або бути планованим". Для фірм необхідно визначити власні ресурси і кількість споживачів, здатних її розвивати. Плани встановлюють не тільки загальну діяльність, процес досягнення поставленої цілі, але тривалість і послідовність всіх видів робіт, їх етапів, збільшуючи ефективність продуктивності праці та зменшуючи нераціональні витрати.

Створення системи планування у господарського суб'єкта потребує витрат, але ефект від раціональної організації її функціонування завжди перевищує її витрати. Тому визначення планування як сфери невиробничих витрат глибоко помилкова і суперечлива. Класики менеджменту звернули увагу, що відсутність планів на підприємстві супроводжується коливаннями, помилковим маневруванням, несвоєчасною зміною орієнтації, що є причиною поганого етапу справ і навіть їх кризи.

Фактори, що зумовлюють зростаючу роль науки планування:

• зростання масштабів суспільного виробництва при ускладненні господарських зв'язків, що потребує покращення координації процесів виробництва, розподілу, обміну і споживання;

• зміни в умовах ринку методів господарювання, що потребує перебудови системи планування на всіх рівнях управління економікою;

• зростання числа управлінських кадрів, що підсилює вимоги до рівня організації їх роботи і підготовки;

• розширення і ускладнення міжнародних зв'язків;

• розвиток науково-технічного прогресу;

• морально-політичні аспекти, пов'язані з необхідністю стійкого розвитку територій, підвищення матеріальної і моральної зацікавленості населення тощо. Якість планування зумовлюється рівнем підготовки працівників фірми, який

визначається:

• теоретичною підготовкою;

• рівнем їх інтелектуального розвитку;

• досвідом і кваліфікацією;

• розумінням того, що план — це система свідомих рішень, що потребують відповідних дій;

• вмінням передбачити наслідки рішень;

• здібність бачити головне, абстрагуючись від другорядного, неістотного;

• вмінням знайти оптимальне співвідношення зовнішнього і внутрішнього в умовах бізнесу.