Педагогіка - Пальчевський С.С. - Наукові вимоги до формування змісту освіти:

1. Вимога підкорення змісту освіти меті та завданням виховання згідно зі соціальним замовленням суспільства. Таку мету визначає Закон України "Про освіту". Згідно зі ст. 35 "загальна середня освіта забезпечує всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів, трудову підготовку, професійне самовизначення, формування загальнолюдської моралі, засвоєння визначеного суспільними, національно-культурними потребами обсягу знань про природу, людину, суспільство і виробництво, екологічне виховання, фізичне вдосконалення''.

Таким чином, основою для професійного самовизначення і подальшої освіти і самоосвіти визначається інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості.

2. Забезпечення інтелектуального розвитку особистості покликане базуватися на широких, системних філософських поглядах планетарного характеру, виходячи з основних концепцій синергетики, системи філософських принципів субстанціональної єдності та діалогової згоди основних суб'єктів освіти, школи, діалогу культур, автентичної педагогіки, педагогічної акмеології, педагогіки як еволюції життя та ін.

3. Відповідність основних компонентів загальної освіти структурі базової культури особистості, для чого зміст освіти має будуватися на моделях загальнонаукового, культурознавчого характеру і забезпечувати умови для розвитку здібностей учня, його самовизначення, майбутньої професіоналізації, неперервної освіти з урахуванням перспектив розвитку науки, техніки, економіки.

4. Науковість змісту освіти передбачає вивчення тих фактів і теоретичних положень, які встановлені та підтверджені засобами наукового пізнання світу і не суперечать змісту та рівню сучасних наукових досягнень, а, навпаки, підтверджують його.

5. Полікультурність полягає в поєднанні двох суперечливих між собою тенденцій: а) до все вужчої спеціалізації, максимального надбання вмінь вирішувати конкретні проблеми в конкретних видах діяльності; б) оволодіння найважливішими досягненнями з основних галузей людської культури і досягнення на цій основі глибокого розуміння місця і ролі своєї спеціалізації в житті суспільства та всього людства. Таке поєднання покликане зупинити негативну тенденцію відомого "професійного кретинізму".

6. Світський характер освіти, який визначений Законом України Пpo освіту".

7. Інтегративність, яка передбачає використання у процесі освоєння змісту освіти холістських (комплексних) методів пізнання, орієнтацію на інтегральні курси, такого структурування знань, яке спрямоване на цілісне пізнання світу.

8. Послідовність передбачає таке планування змісту освіти, за якого вивчення навчального матеріалу відбувається послідовно і кожне нове знання спирається на попереднє та випливає з нього.

9. Доступність навчального матеріалу та його відповідність віковим можливостям. Дотримання цих умов дозволяє уникнути навчального перевантаження учнів та ускладнення теоретичного матеріалу.

10. Спрямованість на самостійне отримання, аналіз та застосування навчальної інформації, що покликана змінити співвідношення між складовими змісту освіти на користь засвоєння школярами досвіду творчої діяльності та способів пізнання.

11. Дотримування міжнародних стандартів змісту освіти сприятиме інтеграції у світовий освітянський простір.

Стратегія відбору та структурування змісту освіти під час підготовки вчителя до уроку:

1. Визначення на основі навчального плану та навчальної програми обсягу та характеру навчального матеріалу, який необхідно вивчити упродовж уроку.

2. Установлення відповідності представленого в підручнику навчального матеріалу меті та завданням уроку.

3. Визначення у випадку необхідності додаткових джерел навчальної інформації.

4. Під час встановлення джерел змістової бази уроку, співвідношення її з метою та завданнями уроку зміст визначеного для засвоєння учнями навчального матеріалу потрібно відструктуризувати згідно з пунктом 7 "Стратегії підготовки учителя до уроку", наведеної у пп. 3.2.

5. З метою поглибленого пізнання виучуваних об'єктів у тих випадках, які це дозволяють, ознайомлювати учнів з такими об'єктами у тримірній площині розгляду: 1) компонентно-структурній; 2) функціональній; 3) генетико-прогностичного аналізу.

6. Розгляд об'єкта навчального пізнання у компонентно-структурній та функціональній площинах вести з урахуванням його цілісності і встановлення внутрішньо системних зв'язків та системотворчого чинника.

7. У ході тримірної площини розгляду передбачати встановлення внутрішніх і зовнішніх зв'язків фрагменту пізнання із загальною картиною світу. Результатом такого встановлення має бути знаходження місця цього фрагменту в загальній картині світу та філософсько-естетичне осмислення цих зв'язків.

8.3 метою формування оптимальної структури змісту навчального матеріалу та підготовки його до тримірної площини розгляду, добиватися позбавлення його від усього необов'язкового та несуттєвого, стилізувати цей матеріал згідно з образом "дерева пізнання", структурні елементи якого відгенералізовані на основі принципу роботи художника: а) коріння та верхівка - складові генетично-прогностичного аналізу; б) стовбур - провідна ідея, теорія, концепція тощо; в) корінні гілки - важливі закони, тенденції; г) листя, квіти, плоди - факти, персоналії, події, випадки; д) дрібніші гілки - закони, закономірності, тенденції віддаленішого плану та значення.

Стосовно останнього пам'ятати, що так, як художник не в змозі вималювати кожен листочок, кожну гілочку чи кожну квітку, так і вчителю не вистачить часу на уроці для ознайомлення учнів з усім багатством фактів, подій, персоналій. Як художник, малюючи на картині дерево, маркує лише кілька листочків, а всі інші зливає в єдину зелену, хвилюючу уяву масу, так і вчителю для детального розгляду варто залишати тільки вибіркове, одиничне, але яскраве і барвисте. Одним словом, пам'ятати слова Ромена Ролана, який стверджував, що для того, щоб живописати бурю, не обов'язково вимальовувати кожну хвилю, цілком достатньо створити картину схвильованого моря.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. З огляду на проблему відбору змісту освіти спробуйте пояснити вислів Жана Жореса: "Ми повинні брати з минулого вогонь, а не попіл".

2. Доведіть на основі аналізу дидактичної системи у функціональній площині її розгляду, що зміст освіти створює підґрунтя для визначення характеру інших її компонентів.

3. Охарактеризуйте структуру змісту загальної середньої освіти.

4. У чому полягає відмінність шкільних навчальних предметів від галузей науки, які вони представляють?

5. Розкрийте суть таких понять, як: наукові факти, уявлення, правила, принципи, методи, закони, закономірності, ідеї, теорії.

6. Назвіть та проілюструйте процедури творчої діяльності І.Я.Лернера.

7. Розкрийте суть педагогіки евристики та креативної акмеології.

8. У чому полягають проблеми реалізації компонентів змісту шкільної освіти?

9. Якими теоріями представлений історичний аспект формування змісту шкільної освіти?

10. Установіть відмінності між теоріями формальної та матеріальної освіти.

11. Які документи складають нормативні основи реалізації змісту загальної середньої освіти у сучасній школі? Охарактеризуйте їх.

12. Обґрунтуйте основні наукові вимоги до формування змісту освіти.

13. Висвітліть основні вимоги стратегії відбору та структурування змісту освіти під час підготовки вчителя до уроку.

Завдання для самостійної роботи

1. Виявіть шляхи розв'язання проблем змісту загальної середньої освіти, які визначені Концепцією загальної середньої освіти (12-річ-на школа) (Див.: Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. - 2002. - №2) та Національною доктриною розвитку освіти в Україні в XXI столітті (Див.: Освіта України. - 2002. - 23 квіт.). На основі цих документів підготуйте короткий конспект та виступ на семінарському занятті.

Рекомендована література

1. Волкова Н.П. Педагогіка. - К., 2003. - С. 240-260.

2. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. - К, 1995.-С. 152-154.

3. Державні стандарти загальної середньої освіти в Україні. - К., 1997.

4. Дидактика средней школы І Под ред. В.А.Онишука. - К., 1987. - С. 61-66.

5. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) // Інформ. збірник МОіНУ України. - 2002. - №2.

6. Малафіїк І.В. Дидактика. - К., 2005. - С. 219-249.

7. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. -К., 2003. - С. 242-261.

8. Національна доктрина розвитку освіти в Україні в XXI столітті II Освіта України. - 2002. - 23 квітня.

9. Теоретичні основи педагогіки І За ред. О.І.Вишневського. - Дрогобич, 2001.-С. 56-60.

10.Фіцула М.М. Педагогіка. -К., 2000. -С. 93-110.