Теорія і методика виховання - Омеляненко В.Л. - Виховання справедливості

Серед доброчесностей, які насаджувати в серця слід з особливою наполегливістю, важливе й корінне значення має правдивість, або почуття любові до істини і огида до неправди. Після Послушності цій доброчесності треба надати друге місце. Якщо неправда — корінь усякого пороку, то правда — початок іменування всіх доброчесностей, а відтак на виховання правдивості в дітях повинна бути спрямована увага батьків. Яким же способом батьки повинні і можуть виховувати в душах дітей цю доброчесність?

Почуття істини і прагнення до неї властиве кожній людині, а значить, І дитині. Правда, спадковим гріхом воно ослаблене і потьмарене, але аж ніяк не погашене і не пригнічене зовсім. Це прагнення до істини знаходите в його допитливості. Дитя питає про все, і все, що говорять йому дорослі, воно сприймає як правду, поки воно ще не було обмануте... Почуття істини вкладене в серце дитини Самим Богом. Людині залишається тільки дотримуватися цієї природної запоруки, більше розвинути її і зміцнити. А це належить головним чином до обов'язків батьків.

Як же можуть вони це зробити? Двояким чином, а саме:

1) тим, що з колиски будуть культивувати у своїх дітях глибоке благоговіння і любов до істини, і

2) тим, що з того часу будуть розвивати в них глибоку ненависть до брехні.

Як відповідь на запитання про те, як виховати в дітях любов або благоговіння до істини, можна назвати три головних правила, якими слід керуватися в цьому випадку.

Перше правило говорить: навчати дітей ваших любити істину слід на релігійній основі, на любові до Бога і покорі йому. Дитя тому любить істину, правду, що Бог, який є вічна і незмінна Істина, хоче, щоб ми говорили істину, і тому, що він ненавидить усяку неправду. Тільки та любов до істини витримує будь-яке випробування, яка ґрунтується на вірі в Бога, на глибокому благоговінні до Нього.

Друге правило говорить: ставтесь до ваших дітей з найповнішою відвертістю та щирістю і показуйте, що ви маєте до них повне довір'я. Вірте їм на слово до тих пір, поки ви не помітили у них ніяко? неправди. Не вимагайте від них для підтвердження сказаного ними клятви чи божби, задовольняйтесь у спілкуванні з ними євангельськими "так, так", "ні, ні". Якщо ж ви маєте достатні підстави сумніватися в словах їхніх, то не давайте на перший раз їм помітити, що ви їм не вірите, але постарайтесь з точністю переконатися, чи дійсно вони вам збрехали. І якщо це трапилось, то поклич ти, батьку, чи ти, мати, до себе дитя, серйозно і суворо, але разом з тим з любов'ю подивися йому в очі і скажи йому приблизно так: "Бог заборонив брехати. Він усевидющий і знає не тільки справи, але і всі таємні наші думки; брехливі уста — мерзенність перед Богом".

Третє правило говорить: показуйте самі перед дітьми вашими любов до істини та благоговіння перед нею і будьте у всіх ваших словах і справах правдиві й нелицемірні. Передовсім показуйте себе друзями божественної істини і віри. Остерігайтесь передовсім байдужості у вірі і особливо бійтеся висловлюватися, наприклад, про те, що приватне життя ніскільки не залежить від віри. У таких речах, які нині доводиться, на жаль, чути дуже часто, висловлюється дух неправди у самому "святая святих", і якщо ви дозволяєте собі висловлювати такі думки в присутності дітей ваших, то ви не тільки вилучаєте із сердець їхніх любов і благоговіння перед релігійною істиною, але й убиваєте взагалі всяке відчуття істини.

Виховуючи, з одного боку, любов до Істини, з іншого — ви повинні боротися проти неправди. Для досягнення цієї мети можуть бути корисними чотири правила:

1. Привчайте дітей ненавидіти брехню з релігійних міркувань, на основі того, що Бог заборонив брехати, що кожна брехня перед Богом — гріх.

2. ...Не допускайте у ваших дітях ні найменшої неправди. Якщо дитя зробило помилку і зараз же добровільно й щиросердно призналося, то вибач йому на перший раз, або якщо помилка незначна, то зм'ягчи йому покарання, але при цьому скажи йому, що зроблено поблажливість за те, що швидко зізналось.

3. ...Ніколи не брешіть, не обманюйте самі...

4. ...Не вимушуйте ваших дітей навмисно чи ненавмисно до брехні самі. Навмисно, ...коли батько чи мати, ...підходячи з різкою в руках, говорить: "Я поб'ю тебе, якщо ти це зробив!" І злякане дитя збреше.

Ось, слухачі-християни, правила, які можуть бути корисними при вихованні в дітях, з одного боку, почуття до істини, а з іншого — огиди і ненависті до брехні!..