Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту - Івахненков С.В. - Етапи розвитку інформаційних технологій

Проф. В.І. Ісаков вважав, що автоматизація процесів праці закономірно проходить ряд етапів: часткову механізацію, комплексну механізацію, часткову автоматизацію і

комплексну або повну автоматизацію [16, с. 7]. Це справедливо і для обчислювальної техніки в бухгалтерському обліку, оскільки її засоби створювалися і вдосконалювалися так само, як і всі інші прилади, машини й обладнання, призначені для полегшення праці людини: коли виникала та чи інша потреба, виникали й технічні засоби, призначені для її задоволення. На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елементи (табл. 1.1).

З позицій користувача кожне удосконалення було спрямоване, передусім, на підвищення рівня механізації й автоматизації виконання технічних операцій, які часто повторюються; на створення нових засобів введення та виведення даних; на збільшення обсягу нам'яті; на розробку нових носіїв інформації тощо.

Першим застосуванням саме електронних обчислювальних машин для бухгалтерського обліку вважають запровадження американською компанією "GeneraI Electric" у 1954 p. на заводі в Луісвіллі в штаті Кентуккі комп'ютерної системи нарахування заробітної плати [40, с. 4]. З появою таких машин прискореними темпами почали розвиватися системи обробки даних та інформаційно-пошукові системи. У цей період (початок 60-х років) у США та Західній Європі розробляли автономні комп'ютерні системи обробки даних для управління підприємствами та відділеннями фірм. Однак через недостатню надійність обладнання, складність програмування та високу вартість їхніми основними власниками або орендарями були лише великі підприємства. Малі та середні підприємства звичайно купували машинний час таких систем.

Створення комп'ютерів наступного, третього покоління дозволило усунути більшість недоліків систем, побудованих на обчислювальних машинах попередніх поколінь. Серійне виробництво комп'ютерів третього покоління, їхня висока швидкодія, можливість роботи в режимах розподілу часу та телеобробки, використання алгоритмічних мов високого рівня зумовили поширення цих машин у багатьох галузях господарської діяльності, науки, охорони здоров'я тощо.

Подальший розвиток техніки та технології електронної обробки даних, вдосконалення системи їх передачі спричинили на початку 70-х років XX ст. поширення комп'ютерних мереж, чому сприяло також впровадження на малих та середніх підприємствах міні-комп'ютерів і побудованих на їхній основі термінальних пристроїв. Багато великих компаній почали об'єднувати комп'ютери, розміщені в різних географічних пунктах, у великі обчислювальні мережі.

Наступним етапом був випуск сотень тисяч дешевих персональних комп'ютерів. При цьому не лише великі та середні, а й малі підприємства дістали можливість створювати власні системи обробки даних та використовувати досконаліші наукові методи управління.

У 80-х роках на перший план у розвинутих країнах вийшла проблема створення комп'ютерного інтегрованого виробництва (Computer Integrated Manufacturing — СІМ). Для систем цього класу характерні такі ознаки:

• по-перше, використання для управління виробництвом повнофункціональних систем на зразок ERP (Enterprise Resource Planning — планування ресурсів підприємства);

• по-друге, використання й інтеграція з ERP-системами систем автоматизації виробництва і проектування CAD/CAM (Computer-Aided Design/Computer-Aided Manufacturing).

Із середини 70-х і до кінця 80-х років розвиток АСУП у технологічному аспекті йшов шляхом переведення інформаційного забезпечення з файлових систем до середовища різних систем управління базами даних (СУБД), ускладнення технічних засобів і збільшення їхньої потужності, розширення переліку вирішуваних завдань.

Протягом 90-х років розвивалися системи підтримки прийняття рішень, експертні системи і системи штучного інтелекту. Став розвиватися процес впровадження комплексних рішень на основі локальних та глобальних мереж, потужних СУБД, новітніх технологій проектування і розробки програмних систем.

Отже, інформаційні технології у своєму розвитку пройшли довгий шлях, кожний етап якого характеризувався своїми засобами обробки інформації та інформаційними носіями. Сучасний рівень розвитку інформаційної технології називається новою інформаційною технологією, ознаки якої — розвинута комп'ютерна техніка, "дружнє" програмне забезпечення, надійні комунікації, діалоговий режим спілкування користувача з комп'ютером.

Нова інформаційна технологія уможливлює інтегрування різноманітних можливостей обробки інформації на одному робочому місці включно з розрахунковими, довідково-інформаційними, сервісними. Системи, побудовані за принципами нової інформаційної технології, можуть гнучко реагувати на зміни в складі функцій та розв'язуваних ними задач, в алгоритмах розрахунку, в інформаційних потребах користувачів. Інтерактивний режим роботи системи забезпечує задоволення нагальних інформаційних потреб користувачів, оперативний обмін інформацією та реагування на запити. Характерними для нової інформаційної технології є робота користувача в режимі оперативної взаємодії з даними; наскрізна інформаційна підтримка користувача на основі інтегрованої бази даних; безпаперовий процес підготовки документа, коли на папері фіксується тільки його кінцевий варіант. В умовах нової інформаційної технології стають можливими колективне формування та заповнення документів і адаптивна перебудова форм та способів подання інформації в процесі розв'язання завдань.