Науково-практичний коментар Закону України "Про нотаріат" - Коротюк О. В. - Стаття 9. Обмеження у праві вчинення нотаріальних дій

Нотаріус та посадова особа органу місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, не вправі вчиняти нотаріальні дії на своє ім'я і від свого імені, на ім'я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також на ім'я і від імені працівників даної нотаріальної контори, працівників, що перебувають у трудових відносинах з приватним нотаріусом, або працівників даного виконавчого комітету. Посадові особи органів місцевого самоврядування не вправі вчиняти нотаріальні дії також на ім'я і від імені даного виконавчого комітету. У зазначених випадках нотаріальні дії вчиняються в будь-якій іншій державній нотаріальній конторі, у приватного нотаріуса чи у виконавчому комітеті іншої сільської, селищної, міської Ради народних депутатів. Посадові особи, перелічені у статті 40 цього Закону, не вправі посвідчувати заповіти та доручення на своє ім'я і від свого імені, на ім'я і від імені свого чоловіка або своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер). Нотаріальні і прирівняні до них дії, вчинені з порушенням встановлених цією статтею правил, є недійсними.

Стаття встановлює обмеження повноважень осіб, які мають право вчиняти нотаріальні дії, зокрема, нотаріусів та посадових осіб органів місцевого самоврядування. Це положення є необхідним для забезпечення важливих принципів неупередженості і незалежності під час вчинення нотаріальних дій. Очевидно, що у випадку вчинення дії, яка характеризується особистою зацікавленістю нотаріуса, не можна говорити про дотримання об'єктивності під час її вчинення. Тому зазначені обмеження видаються правомірними і обґрунтованими.

Законом встановлено заборону вищевказаним особам на вчинення нотаріальних дій:

- на своє ім'я та від свого імені;

- на ім'я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини;

- на ім'я і від імені своїх родичів чи родичів свого чоловіка або дружини;

- на ім'я і від імені працівників даної нотаріальної контори;

- на ім'я і від імені осіб, які перебувають у трудових відносинах з нотаріусом;

- на ім'я і від імені працівників даного виконавчого комітету;

- на ім'я і від імені даного виконавчого комітету.

Закон відносить до родичів таких осіб: батьків, дітей, онуків, діда, бабу, братів, сестер. При цьому не уточнюється ступінь споріднення з братами та сестрами, тому можна дійти висновку, що маються на увазі як рідні, так і двоюрідні та інші брати і сестри. На нашу думку, вказаний перелік є неповним і потребує уточнень. Зокрема, необхідним вбачається доповнення його такими родичами, як племінники, а також колишній чоловік або колишня дружина.

Деякі із зазначених обмежень встановлені і для інших осіб, що наділені повноваженнями на вчинення окремих нотаріальних дій (див. коментар до ст. 37 Закону України "Про нотаріат").

Стаття не поширюється на посадових осіб консульських установ, яким також надано право вчиняти нотаріальні дії (див. коментар до ст. 38 Закону України "Про нотаріат"). Разом з тим згідно з п. 2.11 Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України консул не вправі вчиняти нотаріальні дії на своє ім'я і від свого імені, на ім'я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, їхніх та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер). У таких випадках учинення нотаріальних дій за участю цих осіб може бути здійснено іншою консульською посадовою особою, яка працює в дипломатичному представництві або консульській установі України. Таким чином, консули також повинні дотримуватися обмежень у вчиненні нотаріальних дій. Вказані обмеження не передбачають заборону вчинення нотаріальних дій від імені та на ім'я працівників даної консульської установи, а також від імені та на ім'я даної консульської установи, тобто є меншими за обсягом порівняно з тими, які передбачено в ст. 9 Закону України "Про нотаріат".

Важливо звернути увагу на правові наслідки порушення встановлених даною статтею заборон. У положенні ст. 9 Закону України "Про нотаріат" йдеться про недійсність у такому випадку вчинюваних дій.

При цьому у вказаній нормі використовується формулювання "нотаріальні дії" та "прирівняні до них дії", що викликає деякі зауваження. Згідно зі ст. 1 Закону України "Про нотаріат" повноваження на вчинення нотаріальних дій мають нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, посадові особи консульських установ та особи, вказані у ст. 40 цього Закону. Необхідно підкреслити, що всі зазначені особи вчиняють нотаріальні дії. Документи, які оформляються вказаними посадовими особами, прирівнюються до нотаріально посвідчених. Абсурдним виглядає формулювання, згідно з яким особі надається право вчиняти дії, прирівнювані до нотаріальних, оскільки вказані дії входять до законодавчо закріпленого переліку саме нотаріальних дій (статті 34, 35,37, 38,39 Закону України "Про нотаріат"). Тому правомірним видається формулювання щодо вчинення саме нотаріальних дій вищезазначеними особами. Документи, оформлені ними, прирівнюються до нотаріально посвідчених.

Слід також звернути увагу на те, що крім обмежень у праві вчинення нотаріальних дій у законі передбачаються також обмеження щодо зайняття нотаріусом певними видами діяльності (див. коментар до ст. З Закону України "Про нотаріат").

Необхідно зазначити, що ігнорування наведених обмежень є перевищенням повноважень вказаними особами, що пояснюється виконанням ними дій, які виходять за рамки дозволених їм законом (див. коментар до ст. 27 Закону України "Про нотаріат").