Науково-практичний коментар Закону України "Про нотаріат" - Коротюк О. В. - Стаття 29. Заміщення приватного нотаріуса

Заміщення приватного нотаріуса можливе у разі зупинення його нотаріальної діяльності в порядку, визначеному цим Законом.

Приватний нотаріус може укласти договір про заміщення його з іншим приватним нотаріусом у порядку та у межах строків, визначених статтями 29і, 292 цього Закону.

Заміщення приватного нотаріуса проводиться до припинення обставин, з якими це заміщення пов'язане.

Приватний нотаріус, який заміщує приватного нотаріуса, нотаріальна діяльність якого зупинена, вчиняє нотаріальні дії від свого імені та прикладає свою особисту печатку.

Приватний нотаріус, якого заміщують, не вправі здійснювати нотаріальну діяльність під час цього заміщення, якщо інше не передбачено цим Законом.

У разі дострокового повернення приватного нотаріуса до здійснення нотаріальної діяльності повноваження нотаріуса, який його заміщує, що виникли внаслідок такого заміщення, автоматично припиняються

Термін "заміщення" розкривається за значенням дієслова "заміщати", що означає ставити на чиє-небудь місце, заміняти; займати місце кого -, чого-небудь, замінювати собою; тимчасово виконувати чиї-небудь обов'язки, являтися замісником кого-небудь; призначати на незайняте місце, вакансію1.3 наведеного випливає, що заміщення являє собою тимчасове виконання обов'язків іншої особи. У нотаріальній діяльності цей інститут застосовується тільки щодо приватних нотаріусів у разі зупинення нотаріальної діяльності (див. коментар до ст. 29і Закону України "Про нотаріат"). Згідно з ч. 5 ст. 292 Закону України "Про нотаріат" при зупиненні нотаріальної діяльності приватного нотаріуса він має право, а якщо строк зупинення більше одного місяця - зобов'язаний укласти договір про його заміщення з іншим приватним нотаріусом, за винятком підстави, передбаченої п. 7 ч. 1 ст. 29і цього Закону. Таким чином, заміщення нотаріуса може відбуватися за власним бажанням нотаріуса (якщо зупинення нотаріальної діяльності менше одного місяця) або в обов'язковому порядку (якщо зупинення нотаріальної діяльності більше одного місяця).

Заміщення приватного нотаріуса може здійснюватися тільки приватним нотаріусом. Важливо, що закон не забороняє заміщувати нотаріуса іншого нотаріального округу. В останньому випадку нотаріус, який замішує, отримує повноваження щодо вчинення нотаріальних дій поза межами свого нотаріального округу (ст. 13і Закону України "Про нотаріат"). По суті заміщення нотаріуса являє собою особливий вид договірних правовідносин, що складаються між двома приватними нотаріусами (нотаріусом, якого заміщують, та нотаріусом, який заміщує) на підставі укладеного правочину (договору про заміщення). Таким чином, у випадку обов'язкового заміщення фактично має місце виникнення зобов'язання особи (нотаріуса) укласти договір певного виду. Це є одним з винятків із загальновизнаного принципу свободи договору (статті 3, 627 Цивільного кодексу України). В юридичній літературі зазначається, що обов'язок певних суб'єктів укласти договір може випливати з актів державних органів1.

Зважаючи на тимчасовий характер даних правовідносин, у договорі про заміщення обов'язково визначається строк, протягом якого воно здійснюється. Строк заміщення відповідає строку зупинення нотаріальної діяльності. Відповідно до ч. З ст. 29 Закону України "Про нотаріат" заміщення приватного нотаріуса проводиться до припинення обставин, з якими це заміщення пов'язане. Отже, правовідносини заміщення, хоча і існують у межах договору, безпосередньо змінюються і припиняються внаслідок зміни відповідних обставин, які були причиною укладення договору про заміщення. Таким чином, останній припиняється автоматично - у зв'язку з припиненням факту зупинення нотаріальної діяльності. Це означає, що підставами припинення заміщення слід визнати всі обставини, внаслідок яких припиняється зупинення нотаріальної діяльності (див. коментар до ст. 29і Закону України "Про нотаріат"). Наприклад, у випадку припинення нотаріальної діяльності припиняється і заміщення, оскільки останнє нерозривно пов'язане зі строком зупинення діяльності.

У частині 6 ст. 29 Закону України "Про нотаріат" зазначено, що в разі дострокового повернення приватного нотаріуса до здійснення нотаріальної діяльності повноваження нотаріуса, який його заміщує, що виникли внаслідок такого заміщення, автоматично припиняються. Таким чином, у законі також йдеться про автоматичне припинення правовідносин заміщення у зв'язку з поновленням нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, якого заміщували. Юридичним фактом, який означає поновлений нотаріальної діяльності, що зупинялася, є наказ відповідного управління юстиції. У будь-якому випадку для припинення заміщення не потрібно укладати окремий договір про розірвання договору заміщення, а моментом його припинення є момент появи юридичного факту, який має наслідком припинення правовідносин щодо зупинення нотаріальної діяльності (наприклад, наказ управління юстиції про поновлення діяльності тощо).

У наведеній нормі також вказується на факт виникнення у нотаріуса, який замішує, певних повноважень. До останніх слід віднести право мати доступ до архіву нотаріуса, якого заміщують, користування документами нотаріального діловодства, вчинення нотаріальних дій в особливому порядку (зокрема, від свого імені, але замість іншого нотаріуса) тощо. У випадку здійснення заміщення приватний нотаріус, який заміщує іншого нотаріуса, наділяється також додатковими обов'язками (наприклад, щодо збереження архіву нотаріуса, якого заміщують, тощо).

Відповідно до ч. 4 ст. 29 Закону України "Про нотаріат" приватний нотаріус, який заміщує приватного нотаріуса, нотаріальна діяльність якого зупинена, вчиняє нотаріальні дії від свого імені та прикладає свою особисту печатку. З цієї норми випливає, що заміщення не можна асоціювати з інститутом представництва, де представник вчиняє дії від імені особи, яку він уповноважений представляти. Нотаріус, який заміщує іншого нотаріуса, с відповідальним за дії, що ним вчиняються, і у випадку вчинення правопорушень може притягатися до юридичної відповідальності всіх видів, у тому числі цивільно-правової. У процесі заміщення нотаріус, який заміщує, здійснює власну нотаріальну діяльність, але має повноваження щодо вчинення нотаріальних дій замість нотаріуса, якого він заміщує. Така необхідність може виникнути, наприклад, у разі звернення осіб за видачею дубліката документа або внесення змін і доповнень до договору, який посвідчувався нотаріусом, діяльність якого зупинена, тощо. Таким чином, інститут заміщення передбачає здійснення приватним нотаріусом нотаріальної діяльності (зокрема, вчинення нотаріальних дій) замість іншого приватного нотаріуса, використовуючи власний правовий статус нотаріуса, власні повноваження і повноваження нотаріуса, якого заміщують. Останнє означає, наприклад, право вчинення нотаріальних дій в іншому нотаріальному окрузі. Для унеможливлений вчинення зловживань у цій сфері, зокрема, з метою попередження виникнення у нотаріуса повноважень одразу декількох інших нотаріусів чинним законодавством забороняється заміщення більше ніж одного нотаріуса (п. 3.2 Положення про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності та заміщення приватного нотаріуса).

У разі заміщення нотаріус, діяльність якого зупинена, передає нотаріусу, який його заміщує, документи нотаріального діловодства для користування. Згідно з п. 4.9 Правил ведення нотаріального діловодства у разі заміщення приватного нотаріуса користування його документами та архівом здійснюється в порядку та в межах строків, визначених договором про заміщення його іншим нотаріусом. Документи діловодства передаються приватним нотаріусом, якого заміщують, для користування на підставі акта приймання-передавання нотаріусу, який заміщує його, що підписується ними. Слід врахувати, що право користування документами нотаріального діловодства припиняється з моменту припинення правовідносин заміщення.

Згідно з ч. 5 ст. 29 Закону України "Про нотаріат" приватний нотаріус, якого заміщують, не вправі здійснювати нотаріальну діяльність під час цього заміщення, якщо інше не передбачено цим Законом. Останнє Законом України "Про нотаріат" не встановлено, тому слід виходити саме з принципу заборони здійснювати нотаріальну діяльність під час заміщення нотаріусом, якого заміщують.

Процедура вчинення нотаріальних дій у порядку заміщення також має свої особливості. Згідно з положеннями п. 3.3 Положення про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності та заміщення приватного нотаріуса нотаріальні дії, вчинені в порядку заміщення, підлягають реєстрації у журналі реєстрації фактів заміщення, форма якого наведена у додатку 7 до цього Положення. Одночасно з реєстрацією фактів заміщення приватного нотаріуса всі нотаріальні дії, учинені нотаріусом, який замішує, підлягають реєстрації ним у власному реєстрі для реєстрації нотаріальних дій. Тобто нотаріус, який заміщує, реєструє вчинену нотаріальну дію не тільки у власному реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, а й одночасно в журналі реєстрації фактів заміщення, де зазначає номер нотаріальної дії за реєстром для реєстрації нотаріальних дій або вихідний номер документа, виданого в порядку заміщення, дату вчинення нотаріальної дії в порядку заміщення або здійснення факту заміщення і зміст оформлюваного документа (інформація заповнюється за формою, наведеною у додатку 7 до вказаного Положення).