Науково-практичний коментар Закону України "Про нотаріат" - Коротюк О. В. - Стаття 63. Повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини

Хранителі, опікуни та інші особи, яким передано на зберігання спадкове майно, якщо вони не є спадкоємцями, мають право одержати від спадкоємців винагороду за зберігання спадкового майна в розмірі, передбаченому чинним законодавством України.

Вказані особи також мають право на відшкодування необхідних витрат по зберіганню і управлінню спадковим майном, за вирахуванням фактично одержаної вигоди від використання цього майна.

Стаття передбачає право особи, якій передано на зберігання спадкове майно (див. коментар до ст. 61 Закону України "Про нотаріат") на одержання винагороди. Поняття "винагорода" визначається як те, що є нагородою, платою за що-небудь1. Отже, винагородою за збереження спадкового майна є плата, тобто грошові кошти.

Як випливає з положень ст. 62 Закону України "Про нотаріат", хранителі, опікуни та інші особи, яким передано на зберігання спадкове майно, мають право вимоги до спадкоємців щодо сплати їм винагороди. При цьому чинним законодавством не встановлено розміру такої винагороди, хоча це передбачено в зазначеній статті. Згідно з ч. 2 ст. 62 Закону України "Про нотаріат" вказані особи також мають право на відшкодування необхідних витрат по зберіганню і управлінню спадковим майном, за вирахуванням фактично одержаної вигоди від використання цього майна. Це питання може вирішуватись у судовому порядку.

Важливо, що згідно з п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року № 7 на вимоги про відшкодування витрат на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця (ст. 1232 ЦК), а також витрат на охорону спадкового майна (ст. 1283 ЦК) не поширюються правила ст. 1281 цього Кодексу про порядок і строки пред'явлення вимог кредитором спадкодавця, оскільки вони не випливають із зобов'язань спадкодавця. Тому на такі вимоги поширюється загальна позовна давність (ст. 257 ЦК). Вимоги про відшкодування зазначених витрат можуть бути пред'явлені й до територіальної громади, яка стала власником спадщини, визнаної судом відумерлою.

Стаття 63. Повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини

Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме.

Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

У статті 63 Закону України "Про нотаріат" йдеться про обов'язок нотаріуса щодо повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини. Як бачимо, цей обов'язок стосується лише тих спадкоємців, місце проживання або місце роботи яких відоме нотаріусу. Таким чином, закон не зобов'язує нотаріуса здійснювати розшук осіб, що можуть претендувати на спадкове майно. Тому, якщо нотаріусу не відомо про факт наявності інших спадкоємців або про їх місцезнаходження чи місце роботи, він не зобов'язаний здійснювати будь-які заходи щодо їх розшуку. Так, здійснення виклику спадкоємців за допомогою засобів масової інформації є правом, а не обов'язком нотаріуса.

Із цього виходить також і судова практика. Наприклад, у рішенні апеляційного суду Одеської області від 15.08.2007 року визнано правомірними дії нотаріуса, враховуючи те, що спадкоємець, подаючи заяву про прийняття спадщини у вигляді спірного домоволодіння, не вказав, що є інші спадкоємці, нотаріусу не було відомо, що позивачка є спадкоємцем, а також нотаріусу не було відомо місце проживання та роботи позивачки. Тому судова колегія дійшла висновку, що в діях нотаріуса відсутні порушення ст. 63 Закону України "Про нотаріат".

Важливо, що обов'язок повідомити спадкоємців у нотаріуса виникає виключно у випадку, якщо він дізнався про відкриття спадщини саме від спадкоємців, а не від інших осіб. Згідно з ч. 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. З ст. 46 цього Кодексу). Поряд із цим виникнення обов'язку нотаріуса повідомити спадкоємців пов'язується з повідомленням йому про сам факт відкриття спадщини без зазначення конкретного часу її відкриття. З цього випливає, що у випадку, коли нотаріус дізнається від спадкоємців про смерть спадкодавця, незалежно від часу настання смерті, він зобов'язаний повідомити про відкриття спадщини всіх спадкоємців, місце проживання яких або місце роботи яких йому відоме.