Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті - Гаркуша Н.М. - 8.1. Сутність процесу інвестування коштів в основні засоби, джерела їх фінансування

8.1. Сутність процесу інвестування коштів в основні засоби, джерела їх фінансування

Інвестиційна діяльність необхідна для створення нових підприємств, реконструювання, розширення наявних виробництв. Основним завданням підприємця в цій галузі є максимальне підвищення ефективності інвестицій, тобто збільшення їх віддачі при якнайменших витратах. Щоб збільшити віддачу вкладень капіталу, підвищити гарантованість їх доходу, необхідна оцінка передбачуваних інвестиційних проектів та вибір найефективнішого із вкладень. Для цього проводять аналіз інвестиційних процесів, рішень і прогнозів.

Під інвестиціями розуміють сукупність витрат, що реалізуються у формі вкладень капіталу в промисловість, торгівлю, сільське господарство, транспорт та інші галузі.

Більш детально поняття інвестицій визначено Законом України "Про інвестиційну діяльність", згідно з яким інвестиціями є грошові кошти, цінні папери, інше майно, у тому числі майнові права, інші права, які мають грошову оцінку, що вкладаються в об'єкти підприємницької або іншої діяльності з метою отримання прибутку або досягнення іншого корисного ефекту.

За об'єктами вкладення капіталу розрізняють реальні і фінансові інвестиції підприємства. Реальні інвестиції (виробничо-технічні) припускають вкладення коштів у фізичні і нематеріальні активи. Реальні інвестиції мають ще назву капітальних інвестицій (вкладень).

Інвестування і сукупність практичних дій щодо реалізації інвестицій називають інвестиційною діяльністю.

На початковому етапі інвестування аналізується доцільність вкладення коштів у реальні і фінансові інвестиції. Залежно від результатів аналізу вибирають один з напрямів проведення інвестиційних операцій або визначають їх оптимальне поєднання. Методика аналізу прибутковості і ризику інвестиційних операцій залежить від специфіки об'єктів дослідження, тобто від того, це виробничі проекти чи фінансові інструменти. Як правило, кожне завдання можна вирішити кількома методами. Тому в процесі аналізу постає задача вибору оптимального проекту з кількох можливих варіантів капітальних вкладень або вибору таких цінних паперів, які більш точно відповідали б потребам підприємства.

Після того, як вибір зроблено і реалізація інвестиційного проекту (капітальних вкладень) почалася, задача аналізу полягає у виявленні можливих відхилень від запланованого сценарію й обґрунтування коригуючих управлінських рішень. На цьому етапі аналіз характеризується як оперативний.

Після завершення інвестиційної операції необхідно проаналізувати її фактичну ефективність і знайти причини відхилень від запланованої або очікуваної ефективності. Результати такого аналізу допоможуть підприємству в майбутньому адекватно оцінювати свої можливості й ухвалювати обґрунтовані управлінські рішення. Таким чином, у процесі аналізу інвестиційної діяльності підприємства застосовуються всі види аналізу: попередній, оперативний, ретроспективний.

Джерелами фінансування інвестицій підприємницької діяльності можуть бути:

o державні, регіональні і муніципальні вкладення;

o вкладення зарубіжних інвесторів;

o позикові засоби (кредити комерційних банків, позики інвестиційних фундацій, пенсійних приватних фундацій, акціонерних суспільств, приватних осіб та ін.);

o власні джерела підприємства (вільні грошові кошти, емісія цінних паперів, прибуток, дивіденди від акцій інших компаній, амортизаційні відрахування тощо).

Частка кожного джерела фінансування інвестицій дуже різноманітна і залежить від конкретних умов організації нової справи, його характеру, масштабів тощо.

В основі процесу ухвалення управлінських рішень інвестиційного характеру лежать оцінка і порівняння обсягу передбачуваних інвестицій та майбутніх грошових надходжень (доходу).

Слід зазначити, що очікуваний економічний ефект від реалізації інвестицій в основні засоби суттєво відрізняється залежно від методики розрахунку грошових потоків за проектом.

На наш погляд, при визначенні суми грошових надходжень за проектом необхідно враховувати не тільки величину чистого прибутку від впровадження інвестиційного проекту, але і суму накопичених амортизаційних відрахувань, передбачувану ліквідаційну вартість нових основних засобів у кінці терміну їх служби. Включення в грошовий потік суми амортизаційних відрахувань насамперед пояснюється тим, що призначенням амортизації є ремонт, модернізація, реконструкція об'єктів основних засобів. Останні за своєю сутністю - форми прояву реальних інвестицій. Зазначимо, що сума амортизаційних відрахувань залежить від обраного підприємством методу нарахування амортизації і впливає на загальну суму грошових потоків, що генеруються проектом. Необхідність урахування ліквідаційної вартості проекту зумовлена тим, що вона є капіталом, акумульованим у неліквідній формі і потенційно може давати прибуток. При визначенні ліквідаційної вартості передбачається, що все майно за проектом може бути реалізоване за цінами, не нижчими за ціну придбання або створення, з урахуванням вже нарахованого зносу. Крім цього, сума надходжень від інвестицій має включати зниження витрат операційної діяльності, економію на податках, грошові кошти від продажу основних засобів, що підлягають заміні.

Світовий досвід накопичив значну кількість методів і прийомів оцінювання інвестицій в основні засоби. Найвідоміші методи можна поділити на дві групи:

1) методи, засновані на облікових (бухгалтерських) оцінках;

2) методи, засновані на дисконтованих оцінках.

До першої групи методів узагальнюючого оцінювання інвестицій у вітчизняній і зарубіжній теорії та практиці належать:

o метод оцінювання ефективності інвестицій відповідно до термінів їх окупності (термін окупності інвестицій);

o метод оцінювання інвестицій за нормою прибутку на капітал.

До другої групи, тобто методів, заснованих на дисконтованих оцінках відносяться:

o метод чистої приведеної вартості;

o метод внутрішньої норми прибутку;

o метод розрахунку дисконтованого терміну окупності інвестицій;

o метод розрахунку індексу прибутковості. Розглянемо послідовно сутність і методику застосування вищезазначених методів оцінювання інвестицій.