Облікова політика - Давидов Г.М. - 1.3.2. Організаційно-методологічні особливості формування облікової політики підприємств малого бізнесу

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності для підприємств малого бізнесу передбачає спрощення:

- оподаткування: заміну сплати певних видів податків, зборів та платежів єдиним податком;

- бухгалтерського обліку: можливість застосування спрощеного Плану рахунків, простої та спрощеної форм обліку, спрощеної методики обліку витрат;

- звітності: обов'язкове складання звітності відповідно до П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва".

Аналіз нормативної регламентації організації та ведення бухгалтерського обліку в Україні, наукової літератури з формування наказів з облікової політики, практики господарювання щодо облікової політики дає можливість визначити такі групи елементів формування облікової політики підприємств малого бізнесу.

1. Форма ведення бухгалтерського обліку та форми його організації.

2. Способи ведення бухгалтерського обліку, що розробляються підприємством (наприклад, визначення взаємозв'язку між внутрішньогосподарським та фінансовим обліком, фінансовим та податковим).

3. Елементи облікової політики, які враховують спеціалізацію підприємств. Результатом відпрацювання цих елементів є розроблення робочого плану рахунків, обов'язкової складової наказу з облікової політики.

4. Елементи облікової політики, що виникли в діяльності підприємства у звітному періоді. Ця група елементів має бути оформлена як додаток до наказу про облікову політику.

5. Обов'язкові елементи облікової політики. В багатьох стандартах, що регламентують методологію обліку за окремими об'єктами, передбачена можливість використання одного з варіантів.

Щодо форм організації бухгалтерського обліку, то згідно з п. 4 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації: введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємця, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою; самостійне ведення бухгалтерського обліку і складання звітності безпосередньо власником чи керівником підприємства.

На практиці ведення бухгалтерського обліку на підприємствах малого бізнесу часто здійснюється бухгалтером або власником підприємства, які не мають відповідної освіти у сфері обліку. У зв'язку з цим актуальним є впровадження нового виду послуг - аутсорсингу, сутність якого полягає в передачі функцій розроблення, виробництва, технічної підтримки, обслуговування, адміністрування тощо професіоналам, які спеціалізуються на тій чи іншій бізнес-функції. В сучасних умовах доцільною є саме така організація бухгалтерського обліку на підприємствах малого бізнесу.

Таким чином, для малих підприємств для ведення обліку доцільним є залучення послуг спеціалізованих аудиторських або бухгалтерських фірм. Завдання аудиторської фірми в цьому випадку полягає у постановці обліку на підприємстві, розробленні документообігу, узагальненні інформації та складанні звітності в установлені строки.

Основою бухгалтерського обліку є чітке та обов'язкове документування усіх господарських операцій. У процесі організації документування і документообігу СМП, як і інші підприємства та організації України, керуються вимогами Закону "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність", а також Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Бухгалтерії СМП повинні розробити пакети первинних документів відповідно до завдань обліку за кожною ділянкою (облік матеріальних цінностей, основних засобів, оплати праці, процесів постачання, виробництва, випуску і реалізації продукції, робіт, послуг, облік результатів діяльності тощо).

Для документування господарських операцій СМП можуть застосовувати типові міжвідомчі форми первинних документів або відомчі форми, також їм надано право самостійно розробляти первинні облікові документи з урахуванням особливостей господарської діяльності і потреб управління.

Бухгалтерія СМП також повинна визначити порядок документообігу первинних документів від моменту їхнього створення до моменту передавання до архіву для подальшого зберігання. Для цього розробляється графік документообігу з обов'язковим зазначенням виконавців, відповідальних за перевірку та оброблення документів, дати виконання і пункти передачі документів для подальшого оброблення, використання та зберігання у поточному і постійному архівах.

Перевірені дані цих первинних документів реєструються й узагальнюються в облікових реєстрах, склад яких визначається формою бухгалтерського обліку.

Важливим елементом облікової політики підприємств малого бізнесу є доцільність застосування спрощеної форми обліку, а оскільки її складові взаємопов'язані, то і розглядати їх потрібно у комплексі.

Наказом Міністерства фінансів України № 186 у 2001 р. затверджено План рахунків бухгалтерського обліку активів, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва (спрощений План рахунків). При цьому зазначено, що суб'єкти підприємницької діяльності застосовують спрощений План рахунків у випадку складання ними фінансової звітності відповідно до вимог П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва".

У процесі реформування системи бухгалтерського обліку в Україні План рахунків бухгалтерського обліку було розроблено з метою максимального спрощення процедури складання фінансової звітності на основі забезпечення відповідності рахунків показникам звітності. Зрозуміло, що спрощений План рахунків має відповідати таким самим вимогам. Однак аналіз структури Звіту та спрощеного Плану рахунків свідчить, що у такому вигляді, в якому він затверджений, його використання є проблематичним, зокрема щодо обліку дебіторської заборгованості, елементів затрат, розрахунків з бюджетом, розрахунків зі страхування, капіталу, доходів. Тому необхідне розроблення робочого Плану рахунків, варіант якого подано у табл. 1.4.

Оскільки обов'язковою умовою застосування спрощеного Плану рахунків є складання звітності за П(С)БО 25, обидва елементи спрощення обліку для СМП мають застосовуватись лише одночасно. Проте на рівні нормативної регламентації користувачі П(С)БО 25 та спрощеного Плану рахунків не узгоджені.

Таблиця 1.4. Робочий План рахунків суб'єктів малого підприємництва

Продовження табл. 1.4

Закінчення табл. 1.2

Згідно з п. 2 зазначеного вище наказу № 186 спрощений План рахунків можуть застосовувати:

- суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, які визнані згідно з чинним законодавством СМП;

- юридичні особи, які не займаються підприємницькою діяльністю (крім бюджетних установ);

- представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Відповідно до п. 2 П(С)БО 25 норми цього положення застосовуються СМП, які визнані як такі відповідно до чинного законодавства, і представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Тобто юридичні особи, які не займаються підприємницькою діяльністю, не мають права складати спрощену фінансову звітність. Тому право застосування спрощеного Плану рахунків у цьому випадку є недоречним, оскільки скласти повну фінансову звітність на його підставі не можливо. Однак аналіз нормативної бази показує, що ця група користувачів згадується також в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від ЗО листопада 1999 р. № 291, при зазначенні суб'єктів, які можуть використовувати спрощену методику обліку витрат, що передбачає застосування для обліку витрат лише рахунки класу 8 без використання рахунків класу 9.

Це свідчить про можливість застосування такими суб'єктами спрощеної форми бухгалтерського обліку, яка, у свою чергу, передбачає складання спрощеної звітності, а відповідно п. 2 П(С)БО 25 має бути доповнений цією категорією користувачів. До того ж, на практиці рішення про доцільність застосування спрощеного Плану рахунків приймається на рівні підприємства, а складання звітності на підставі П(С)БО 25 за умови відповідності критеріям СМП є обов'язковим.

Таким чином, наказом з облікової політики малого підприємства має бути зафіксоване рішення підприємства щодо ведення обліку із застосуванням спрощеного Плану рахунків або робочого Плану рахунків, розробленого на базі типового Плану рахунків. У разі застосування робочого Плану рахунків випадку має бути зазначено процедуру трансформування залишків за рахунками у показники фінансової звітності відповідно до П(С)БО 25.