У багатьох стандартах, що регламентують методологію обліку за окремими об'єктами, передбачена можливість використання одного з варіантів, тому наступний крок під час формування облікової політики - вибір методів, способів, варіантів обліку, що відповідають особливостям господарювання СМП. При цьому перший блок - організація обліку витрат, оскільки суб'єкти малого підприємництва для ведення бухгалтерського обліку можуть застосовувати лише рахунки класу 8. Однак на практиці зменшення кількості рахунків у спрощеному Плані рахунків призвело до втрати аналітичності інформації особливо щодо обліку витрат. Відповідно суб'єкти підприємницької діяльності малого бізнесу виробничої сфери змушені вести облік витрат за звичайними підходами, після цього складати звітність за вимогами П(С)БО 25.
Наказ Міністерства фінансів України від 24 лютого 2001 р. № 101 передбачає застосування або спрощених, або загальних процедур обліку витрат і визначення фінансових результатів суб'єктів малого підприємництва.
Таким чином, важливою складовою облікової політики підприємств малого бізнесу є вибір та обґрунтування варіанта обліку витрат.
Чинне законодавство передбачає такі варіанти обліку витрат для суб'єктів малого підприємництва.
Варіант І
Найбільш спрощена методика обліку витрат і визначення фінансових результатів передбачає для суб'єктів малого підприємництва, які здійснюють продаж товарів, виконують роботи та/або надають послуги, списання всіх витрат діяльності за елементами з кредиту рахунків класу 8 безпосередньо (без застосування рахунку 23 "Виробництво") до дебету рахунку 79 "Фінансові результати". Такі суб'єкти інвентаризацією на кінець року (або якщо це буде визнано підприємством виправданим - на кінець кварталу) встановлюють залишок незавершеного виробництва робіт, послуг за прямими витратами матеріальних і трудових ресурсів. Установлена вартість залишків незавершеного виробництва відображається в останньому місяці звітного року (кварталу) за дебетом рахунку 23 "Виробництво" і кредитом рахунку 79 "Фінансові результати" та використовується для заповнення рядка 080 "Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва і готової продукції" форми № 2-м. Варіант II
Друга спрощена методика обліку витрат і визначення фінансових результатів діяльності для суб'єктів малого підприємництва ґрунтується на виробленні готової продукції (вироби). При цьому списання всіх витрат діяльності за елементами здійснюється з кредиту рахунків класу 8 безпосередньо (без застосування рахунку 23) на дебет рахунку 79.
На основі первинних документів, якими оформляється рух (виготовлення, передавання в місця зберігання, відпуск на сторону, реалізація) готової продукції, підприємство забезпечує кількісний (оперативний) облік виробленої, відпущеної готової продукції, а також облік її залишку за центрами відповідальності (місцями зберігання). Залишок готової продукції, який встановлюється за даними кількісного (оперативного) обліку на дату балансу, оцінюється за справедливою вартістю (ціною реалізації за вирахуванням непрямих податків, витрат на збут і суми прибутку для конкретного виду готової продукції).
Встановлена за такою методикою вартість залишку готової продукції відображається у звітному місяці за дебетом рахунку 26 "Готова продукція" і кредитом рахунку 79 "Фінансові результати".
Варіант III
Для суб'єктів малого підприємництва, що виготовляють готову продукцію, також може застосовуватися, крім коригування на залишок готової продукції, коригування фінансових результатів на вартість залишку незавершеного виробництва, яке у натуральному вимірі встановлюється інвентаризацією на кінець звітного року (або якщо це буде підприємством визнано виправданим - на кінець кварталу), оцінюється і відображається кореспонденцією рахунків у порядку, наведеному вище для суб'єктів малого підприємництва, які виконують роботи та/або надають послуги.
Щодо проведення інвентаризації, то незалежно від того, яка форма бухгалтерського обліку і звітності вибрана підприємством, згідно зі ст. 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. № 419 інвентаризація на будь-якому підприємстві обов'язково повинна бути проведена наприкінці звітного року перед складанням річної фінансової звітності. Отже, запропоновані спрощені методики обліку витрат і визначення фінансових результатів не потребують виконання додаткової роботи з інвентаризації.
Зазначені спрощені методики обліку витрат і визначення фінансових результатів діяльності суб'єктів малого підприємництва, як бачимо, базуються на застосуванні для цілей коригування витрат і фінансових результатів даних інвентаризації незавершеного виробництва та даних оперативного (кількісного) обліку залишку готової продукції, тобто не передбачають безпосереднього щомісячного здійснення таких записів в облікових регістрах.
Якщо на малому підприємстві вважають виправданим одержувати відомості про собівартість готової продукції безпосередньо через систему регістрів і рахунків бухгалтерського обліку, то це також може бути реалізовано або за спрощеною методикою (варіант IV), або у загальному порядку відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків № 291.
Варіант IV
Під час застосування спрощеного варіанта безпосередньо за даними бухгалтерського обліку одержують інформацію про собівартість залишків готової продукції. У цьому випадку суб'єкти малого підприємництва, що виготовляють готову продукцію, всі прямі та загальновиробничі витрати (крім постійних нерозподілених) з рахунків класу 8 списують у дебет рахунку 23 "Виробництво", а з нього - повністю (без поділу між незавершеним виробництвом і готовою продукцією) в дебет рахунку 26 "Готова продукція". Суб'єкти малого підприємництва, що не виготовляють готову продукцію, а лише виконують роботи та/або надають послуги, всі прямі та загальновиробничі витрати (крім постійних нерозподілених) з рахунків класу 8 списують у дебет рахунку 23 "Виробництво", а з нього - повністю (без поділу між незавершеним виробництвом) на дебет рахунку 79 "Фінансові результати".
За цим варіантом спрощеного обліку суб'єкти малого підприємництва за результатами інвентаризації, що повинна, як завжди, проводитися перед складанням річного фінансового звіту, вартість виявленого у виробничих приміщеннях залишку незакінчених обробкою сировини, матеріалів, незакінченої складанням (збиранням) і комплектуванням продукції обліковими записами зараховують до складу сировини, матеріалів, незавершеного виробництва (рахунок 23 "Виробництво") зі зменшенням у звітному році фінансових результатів (рахунок 79 "Фінансові результати"). На вартість зарахованого за результатами інвентаризації залишку незавершеного виробництва та вартість незакінченої складанням (збиранням) і комплектуванням готової продукції відбудеться збільшення незавершеного виробництва, що відображається у рядку 088 форми № 2-м і вплине на збільшення фінансового результату без зменшення суми матеріальних витрат.
При цьому слід врахувати, що у торговельних підприємствах рахунок 23 "Виробництво" взагалі не застосовується, тому всі витрати з рахунків класу 8 списуються в дебет рахунку 79 "Фінансові результати". Отже, спрощеність облікових процедур, що запропонована підприємствам і організаціям з виробничим процесом, діє і для торговельних підприємств.
З рахунку 23 "Виробництво" щомісяця малі підприємства, що здійснюють виробництво готової продукції, списують у дебет рахунку 26 "Готова продукція" суму затрат, що належать прийнятій готовій продукції, або всю суму затрат на виробництво продукції без оцінки залишків незавершеного виробництва.
Малі підприємства, які здійснюють діяльність з виконання робіт і послуг, з кредиту рахунку 23 "Виробництво" щомісяця відображають за дебетом рахунку 79 "Фінансові результати" суму витрат, що належать до робіт і послуг, визнаних доходами, або всю суму витрат без оцінки залишків незавершеного виробництва.
Списання собівартості реалізованої готової продукції щомісяця з кредиту рахунку 26 "Готова продукція" може здійснюватися в дебет рахунку 79 "Фінансові результати" на суму, яку визначено з урахуванням вартості залишку нереалізованої готової продукції, або на всю суму без поділу на собівартість залишків готової продукції. При цьому в усіх випадках у Відомості 2-м забезпечується ведення кількісного обліку залишку, надходження і вибуття готової продукції за первинними документами на їх виготовлення і вибуття (реалізацію тощо).
За результатами інвентаризації вартість виявленого у виробничих приміщеннях (ділянках) малих підприємств залишку непідданих обробленню (використанню) сировини й матеріалів, незакінчених обробкою сировини, матеріалів, деталей, не закінченої складанням і комплектуванням готової продукції (за прямими витратами) відображається за дебетом рахунку 20 "Виробничі запаси" і 23 "Виробництво" та кредитом рахунку 79 "Фінансові результати". Одночасно на вартість виявленого у виробничих приміщеннях (ділянках) непідданих обробленню і використанню сировини і матеріалів способом "сторно" відображається зменшення оборотів за рахунком 84 "Витрати операційної діяльності".
Малі підприємства, які собівартість реалізованої готової продукції списують без поділу на собівартість залишку готової продукції, оцінюють залишок готової продукції за справедливою вартістю за даними кількісного обліку руху готової продукції. Визначена вартість залишку готової продукції відображається за дебетом рахунку 26 "Готова продукція" і кредитом рахунку 79 "Фінансові результати".
Таким чином, рішення щодо застосування рахунків 23 "Виробництво", 26 "Готова продукція" дев'ятого класу Плану рахунків є важливим елементом облікової політики малого підприємства. Воно приймається підприємством самостійно та має бути відображено у Наказі про облікову політику.
У будь-яких підприємствах важливим об'єктом обліку є облік запасів (придбання, використання, продаж). Аналіз особливостей функціонування суб'єктів малого підприємництва дає змогу зробити висновок про можливість та доречність застосування малими підприємствами періодичної системи обліку запасів.
У фаховій літературі застосування періодичної системи обліку запасів пов'язується з використанням рахунку "Розрахунки з постачальниками". Під час оприбуткування запасів на підприємстві рахунок "Запаси" залишається без змін, а всі закуплені запаси відображаються на рахунку "Розрахунки з постачальниками".
Однак більш доцільним є використання у вітчизняній обліковій практиці замість рахунку "Розрахунки з постачальниками" рахунку "Закупівля", на якому будуть обліковуватися разом з вартістю придбаних запасів ще й витрати, пов'язані з придбанням, доставкою запасів та доведенням їх до стану, в якому вони є придатними для використання. Це транспортно-заготівельні витрати, які відповідно до П(С)БО 9 "Запаси" формують первісну вартість запасів.
Для їх обліку в межах чинного робочого Плану рахунків може бути передбачено застосування відповідного субрахунку на рахунку 20 "Виробничі запаси". Це дасть можливість дотриматися вимог П(С)БО 9 "Запаси" щодо накопичення транспортно-заготівельних витрат. Залишок запасів на підприємстві за такими підходами визначається шляхом "фізичного підрахунку" - проведенням інвентаризації, що забезпечує більш дієвий контроль.
З метою забезпечення контролю за рівнем та ефективністю використання запасів під час використання періодичної системи обліку запасів на підприємствах малого бізнесу доцільно використовувати метод аналізу "ABC". Цей метод дає змогу ефективно організувати не лише контроль наявності та руху запасів, а й оптимізувати їх облік, приймати виважені рішення щодо закупівлі товарів. Аналіз "ABC" уможливлює більш дієве проведення вибіркових інвентаризацій. Інвентаризація на підставі вибірки можлива в тому випадку, якщо вона не суперечить вимогам організації та ведення бухгалтерського обліку. Це означає, що у процесі проведення інвентаризації не порушуються принципи точності та повноти і складений на її підставі інвентарний опис характеризується тією самою інформаційною точністю, як і під час проведення наскрізної інвентаризації (рівність інформаційної значимості). З початку вираховується абсолютна вартість кожної товарної групи, що сортуються за зменшуваною абсолютною вартістю. Після цього встановлюються товарні групи згідно з вартісними класами А, В, С на підставі розрахунку долі кожного класу в загальній вартості запасів.
Таким чином, у Наказі з облікової політики підприємства малого бізнесу мають бути зазначені: форма організації обліку форма ведення обліку; варіант Плану рахунків; варіант обліку витрат; система обліку запасів.
Решта елементів облікової політики зумовлені специфікою діяльності та організації управління, а не організаційними особливостями малого бізнесу, тому у цьому розділі їх не розглянуто.
1.4.1. Сутність та типи корпорацій
1.4.2. Організаційні та методичні аспекти формування облікової політики в корпораціях
Розділ 2. Методичні аспекти формування облікової політики за окремими об'єктами обліку та видами економічної діяльності
2.1. Методичні підходи до обґрунтування облікової політики з обліку витрат та формування собівартості
2.1.1. Об'єкти обліку витрат
2.1.2. Взаємозв'язок обліку витрат і процедури калькулювання
2.1.3. Методи обліку витрат
2.1.4. Підходи до формування облікової політики стосовно розподілу загальновиробничих витрат
2.2. Формування облікової політики основних засобів