Облікова політика - Давидов Г.М. - 2.3.5. Фактори та елементи облікової політики в частині незавершеного виробництва

Одним із зазначених вище елементів облікової політики незавершеного виробництва є періодичність проведення інвентаризації його залишків.

Наприкінці місяця залишки незавершеного виробництва у натуральному вираженні, які піддаються вартісній оцінці, визначаються або за даними бухгалтерського обліку, або на підставі проведення інвентаризації. Під час проведення інвентаризації підприємство одержує достовірну інформацію про фактичні розміри незавершеного виробництва.

Однак питання про періодичність проведення інвентаризації залишків незавершеного виробництва залишається проблемним .

Так, згідно з Методичними рекомендаціями № 47 незавершене виробництво, а також напівфабрикати власного виробництва, що знаходяться в цехах і підлягають подальшому переробленню, інвентаризуються станом на перше число кожного місяця. Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" періодичність проведення інвентаризації активів та зобов'язань визначається керівником чи власником підприємства. Тобто періодичність проведення інвентаризації незавершеного виробництва на державному рівні не регулюється.

Періодичність проведення інвентаризації незавершеного виробництва - невід'ємний елемент облікової політики кожного підприємства, який має бути врегульований наказом про облікову політику. Тому кожне підприємство залежно від характеру виробництва, розмірів незавершеного виробництва, достовірності облікових даних, методу калькулювання собівартості продукції має самостійно визначити, як часто інвентаризувати запаси незавершеного виробництва та відображати це у наказі про облікову політику. У такому разі періодичність проведення інвентаризації незавершеного виробництва буде відповідати умовам виробництва кожного підприємства.

2.3.5. Фактори та елементи облікової політики в частині незавершеного виробництва

Викладений у попередніх параграфах матеріал дає змогу визначити фактори, що впливають на облікову політику підприємства в частині витрат незавершеного виробництва. На облікову політику незавершеного виробництва впливають:

- тип виробництва (гетерогенне, органічне, комбіноване);

- структура управління підприємством (цехова, безцехова);

- організація складського господарства (наявність складів структурних підрозділів);

- наявність та спеціалізація заготівельних цехів;

- метод контролю за витрачанням матеріалів (партіонного розкрою, сигнального документування, комбінований);

- первинні документи з обліку виробітку, що застосовуються на підприємстві;

- система оформлення процесу приймання-передавання деталей;

- система міжцехового передавання деталей;

- вид обліку деталей у виробництві (подетальний, подетально-поопераційний);

- галузева належність підприємства;

- номенклатура продукції, що виготовляється;

- особливості технологічного процесу та характер виробництва;

- характер зростання витрат виробництва;

- варіант зведеного обліку витрат;

- метод калькулювання собівартості продукції;

- рівень автоматизації обліку.

Узагальнення впливу перелічених факторів дає можливість виокремити такі елементи облікової політики незавершеного виробництва.

1. Внутрішньоцеховий рух незавершеного виробництва.

1.1. Документи з обліку виробітку, що використовуються структурними підрозділами.

1.2. Графік руху деталей і вузлів у межах цеху.

1.3. Вид обліку деталей у виробництві (подетальний, подетально-поопераційний).

2. Міжцеховий рух незавершеного виробництва.

2.1. Графік руху деталей і вузлів між цехами.

2.2. Форма передавання незавершеного виробництва між цехами (документальна, бездокументна).

2.3. Документ з оформлення руху незавершеного виробництва між цехами (накладні, супровідні ярлики, специфікації, картки складського обліку, накопичувальні відомості, карти подання загівель, деталей, вузлів).

2.4. Варіант бездокументного передавання незавершеного виробництва (врахування випуску продукції всього підприємства або окремого цеху).

2.5. Баланс руху деталей і вузлів.

3. Оцінка незавершеного виробництва.

3.1. Перелік статей оцінки.

3.2. Особливості розподілу загальновиробничих витрат.

3.3. Варіант зведеного обліку витрат на виробництво (напівфабрикатний, безнапівфабрикантний).

4. Інвентаризація залишків незавершеного виробництва.

4.1. Періодичність проведення.

4.2. Склад інвентаризаційної комісії.

Пункт 3 та підпункт 4.1 мають бути відображені у наказі про облікову політику, а решта позицій - інших внутрішніх регламентах підприємства.

2.4. Галузевий аспект формування облікової політики на прикладі ресторанного господарства
2.4.1. Типізація закладів ресторанного господарства з метою розроблення облікової політики
2.4.2. Облікові моделі як основа формування облікової політики
2.5. Податковий аспект облікової політики
Розділ З. Організаційні та управлінські аспекти формування облікової політики
3.1. Облікова політика як елемент організації функціонування обліково-економічної служби суб'єкта господарювання
3.2. Облікова політика як складова системи управління
3.2.1. Теоретико-методологічні підходи до формування облікової політики як елемента системи управління
Процесний підхід як важлива передумова формування облікової політики з управлінською спрямованістю
Складники системи управління як об'єкти облікової політики
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2018
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru