Країнознавство - Мальська М.П. - Господарство

Три чверті всіх виробничих потужностей Португалії зосереджені в двох промислових районах: Лісабон-Сетубал на півдні і Порто-брага-авей-ру на півночі країни. У районі Лісабон-Сетубаль діють підприємства нафтопереробної, хімічної, сталеливарної, автомобілебудівної, електронної, целюлозно-паперової, харчової промисловості, з виробництва будматеріалів. На півночі переважає легка промисловість: Порто виробляє текстиль, взуття, меблі, вино, Авейру - целюлозно-паперові вироби і вироби з дерева, Брага - одяг, електроніку, споживчі товари. Третя промислова область розташована за 140 км. на південь від Лісабона в місті-порту Синіше - тут зосереджені паливні електростанції.

Після вступу країни в ЄС ситуація в національній промисловості змінилася. Державі належать підприємства гірничовидобувної і важкої індустрії, приватному капіталу - підприємства легкої промисловості, філіали транснаціональних корпорацій - підприємства з високим рівнем нових технологій: електроніка, автомобілебудування, фармацевтична промисловість.

Третина Португалії вкрита лісами. Більшість лісів - пробкові, евкаліптові і соснові дерева. Ціни на деревину такого типу на світових ринках дуже високі. Уряд заохочує розвиток лісового господарства в тихих районах країни, де через бідність грунтів ведення рослинництва неможливе або малоприбуткове.

Довга берегова лінія Португалії і багатство рибних ресурсів біля прибережних вод сприяли розвитку рибальства. Біля берегів країни здійснюється вилов сардин, анчоусів, тунця, а в Північній Атлантиці - тріски. Головні риболовецькі міста - Матозіньюш, Сетубал, Портіман. Але навіть при такому значному розвитку рибного промислу, країна змушена імпортувати рибу з Ісландії (в'ялена риба), Норвегії (сушена тріска) і Росії (сардини).

Промисловість Португалії значною мірою залежить від імпорту нафти і нафтопродуктів. Вугілля, виробництво якого збільшилося з середини 1980-х років, йде на електростанції. Третину електроенергії, яка виробляється в Португалії, отримують на гідроелектростанціях.

Ведеться комерційний видобуток вольфраму, олова, хрому, причому вольфрам у значних обсягах експортується. Вугілля, що видобувається в Монкорво, постачається на сталеливарний завод. Видобуток міді здійснюється в Невес-корво.

Сільське господарство Португалії за показниками відстає від аналогічних секторів країн ЄС. Існує кілька причин: низький рівень інвестицій, слабка механізація ферм, обмежене застосування родючих земель.

Головні сільськогосподарські культури: пшениця, ячмінь, кукурудза, рис, картопля, виноград, маслини, томати.

Португалія - провідний експортер вин і томатної пасти. Доходи, отримані від продажу цих продуктів на світових ринках, відшкодовують вартість імпортованого м'яса і пшениці.

На півночі країни переважають невеликі ферми, дуже різноманітні і віддалені одна від одної, тому не йдеться про об'єднання земель і розподіл ресурсів. На півдні розширена система латифундій (великих землеволодінь). Тут розвиток агропромислового комплексу гальмувався екстенсивним типом господарювання: через великі площі, зайняті під зернові і виноград власники не були зацікавлені в інвестуванні коштів і технологій.

Португалія відносно невелика держава, тому велика частина міжміських перевезень здійснюється автобусами і суднами. Про розклад руху слід цікавитись заздалегідь в головному туристичному офісі, оскільки час відправлення і маршрути часто змінюються, особливо влітку. Квитки краще резервувати заздалегідь, принаймні за день до відправлення, особливо при поїздці на узбережжя чи в інші курортні райони.

Якість автомобільних доріг середня - часто відсутня розмітка, а дорожні знаки можуть ввести в оману. На багатьох дорогах нерівне покриття і недостатнє освітлення. Під час ремонтних робіт застережливі знаки часто не виставляються.

Специфічною умовою країни вважаються непередбачуваність стилю водіння місцевих водіїв, велика кількість мотоциклістів, що нехтують правилами, автомобілів з непрацюючими фарами і ремонтних і сільськогосподарських машин, що поволі рухаються. Країна займає одне з перших місць в Європі за кількістю дорожньо-транспортних пригод. Використання ременів безпеки є обов'язковим, діти до 12 років повинні знаходитися на задньому сидінні. У населених пунктах заборонено використання звукового сигналу.

Внутрішні авіарейси по Португалії здійснюються національним авіа-перевізником ТАР Air Portugal (www.flytap.com) і невеликими компаніями SATA (www.sata.pt) і PGA Portugalia Airlines (www.pga.pt).

У Лісабоні курсують автобуси, трамваї і метро. Метрополітен в Лісабоні складається з чотирьох ліній, що зв'язують історичний центр міста із спальними районами. Слід мати на увазі, що лінія метро не доходить до аеропорту, а найближча від нього станція (Areeiro) розташована в 1,5 км. південніше.

Залізничне сполучення розвинене непогано, але порівняно з іншими країнами Західної Європи кількість ліній обмежена. Основні напрями: Лісабон - Порту - Віана-ду-каштелу, Лісабон - Фару і Порту - Браган-ца. Крім того, є досить широка мережа регіональних потягів. З Лісабона потяги щодня курсують до Парижа (Sud Express) і Мадрида (Марвау), з Порту - у Віго.

Оренда автомобіля достатньо проста, орендна плата залежить від сезону, класу автомобіля і напливу туристів. Для оренди необхідно мати документ, що засвідчує особу (для громадян ЄС - посвідчення особи, для всіх інших - паспорт), міжнародні права водіїв, вік не молодше за 22 роки, стаж водія не менше 3 років, також бажана (але не обов'язково) наявність міжнародної кредитної карти.