У 90-ті роки XX століття касове виконання місцевих бюджетів здійснювалося банківськими установами. Місцеві фінансові органи відкривали рахунки в уповноважених комерційних банках і проводили операції з мобілізації доходів та витрачання коштів місцевого бюджету через ці рахунки.
Банківська система виконання місцевих бюджетів не розв'язувала такі важливі проблеми, як: розпорошеність бюджетних коштів по окремих рахунках розпорядників, відсутність механізму запобігання порушенням процедур використання цих коштів та зловживанням, пов'язаним з самим фактом безпосереднього володіння бюджетними коштами їх розпорядниками. Крім того, мало місце перефінансування одних видаткових статей бюджету при одночасному недофінансуванні інших, нецільове та несвоєчасне використання залишків бюджетних коштів. Це приводило до накопичення значних обсягів бюджетних коштів на рахунках одних розпорядників, тоді як інші розпорядники в той же час не мали змоги оплатити найбільш невідкладні потреби. Така ситуація потребувала здійснення дієвого та постійного контролю за витрачанням коштів місцевих бюджетів та оптимізації їх використання у розрізі окремих розпорядників.
Це стало вирішальним моментом при ухваленні рішення щодо запровадження системи казначейського виконання стосовно місцевих бюджетів.
Уперше експеримент з запровадження казначейського обслуговування місцевих бюджетів за доходами та за видатками було розпочато у Дніпропетровській та Черкаській областях 1999 року [11]. Позитивні результати проведення експерименту слугували подальшому ухваленню рішення про поширення казначейського обслуговування місцевих бюджетів на всі регіони України.
У 2001 р. Бюджетним кодексом України встановлено обов'язковий перехід на казначейську форму виконання місцевих бюджетів, визначено основні повноваження та функції органів казначейства. Крім того, згідно з Наказом Міністерства фінансів України від 29 жовтня 2001р. № 482 "Про забезпечення запровадження з 1 січня 2002р. казначейського обслуговування місцевих бюджетів" та Указом Президента України від 5 грудня 2002р. № 1133 "Про невідкладні заходи щодо вдосконалення механізмів казначейського обслуговування" запровадження казначейського обслуговування місцевих бюджетів за доходами та перерахуванням міжбюджетних трансфертів до бюджетів усіх рівнів відбулось 2002 р., за видатками - протягом 2003 р. (через методологічну, технічну та юридичну неготовність) [2,7,16].
Основною функцією органів Державного казначейства України є управління грошовими потоками, що полягає в акумулюванні бюджетних коштів на єдиний казначейський рахунок, відкритий у Національному банку України, проведенні платежів з рахунку, а також здійсненні контролю за грошовими потоками. Обов'язкова умова ефективного управління грошовими потоками - досягнення відповідності між наявними бюджетними коштами та проведеними платежами для уникнення надмірного накопичення фінансових ресурсів на рахунку та значного обсягу запозичень.
Ключовим моментом при ухваленні рішення про переведення коштів місцевих бюджетів на казначейське обслуговування є проблема тимчасової нестачі грошових коштів, яка постає перед місцевими бюджетами й сьогодні. Таким чином, на сучасному етапі на органи Державного казначейства покладена функція покриття тимчасових касових розривів у процесі управління грошовими потоками місцевих бюджетів. Указані операції мають здійснюватися шляхом використання тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на рахунках Державного казначейства, на відміну від залучення банківських кредитів. Такий підхід до управління грошовими потоками, коли завдання казначейства полягає не лише у виконанні окремих видаткових повноважень, а й у комплексному обслуговуванні всіх учасників бюджетного процесу, дозволяє забезпечити оптимізацію здійснення платежів з видатків у межах асигнувань, передбачених місцевими бюджетами.
Спрощену схему функціонування єдиного казначейського рахунку при казначейській системі виконання місцевих бюджетів подано на рис. 2.5.
Рис. 2.5. Спрощена схема функціонування єдиного казначейського рахунку при казначейській системі виконання місцевих бюджетів
Процедуру казначейського обслуговування місцевих бюджетів регламентовано Наказом Державного казначейства України від 04.11.2002 № 205 "Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів" [6].
Основними функціями органів Державного казначейства України у процесі казначейського обслуговування коштів місцевих бюджетів є:
- обслуговування місцевих бюджетів за доходами, видатками, кредитуванням та фінансуванням бюджету;
- установлення порядку відкриття рахунків в національній валюті в органах Державного казначейства України;
для зарахування доходів місцевих бюджетів та інших надходжень, передбачених законодавством у розрізі кодів класифікації доходів бюджету та у розрізі місцевих бюджетів усіх рівнів (бюджет Автономної Республіки Крим, бюджети м. Києва і Севастополя, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування);
розпорядникам та одержувачам коштів місцевих бюджетів у розрізі місцевих бюджетів та кодів тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів;
- здійснення розподілу платежів між рівнями місцевих бюджетів, розподіл інших платежів, що зараховуються до місцевих бюджетів згідно з вимогами Бюджетного кодексу України, Закону України "Про Державний бюджет України на відповідний рік" та рішенням місцевої ради про бюджет у розмірах, визначених законодавством, та перерахування розподілених коштів за належністю;
- формування розрахункових документів і проведення повернення помилково або надміру зарахованих до місцевих бюджетів платежів на підставі відповідних документів органів, які згідно з законодавством контролюють справляння надходжень бюджету, погоджених з відповідними місцевими фінансовими органами;
- здійснення розрахунків за міжбюджетними трансфертами;
- щоденне перерахування залишків надходжень на рахунки загального та спеціального фондів місцевих бюджетів;
- залучення на поворотній основі коштів єдиного казначейського рахунку для покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів та для надання середньострокових позик місцевим бюджетам в установленому законодавством порядку;
- здійснення операцій на рахунках, відкритих в органах Державного казначейства України;
- надання фінансовим органам виписки з рахунків для обліку руху коштів відповідних місцевих бюджетів;
- надання виписки з рахунків для зарахування надходжень бюджетів відповідно до затверджених порядків взаємодії Державного казначейства України з органами, що контролюють справляння надходжень бюджету;
- установлення порядку відображення у бухгалтерському обліку операцій щодо виконання місцевих бюджетів;
- ведення бухгалтерського обліку всіх операцій щодо виконання місцевих бюджетів;
- здійснення попереднього та поточного контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів;
- здійснення операцій щодо виконання платіжних доручень розпорядників та одержувачів бюджетних коштів на підставі підтвердних документів, зареєстрованих бюджетних зобов'язань, відповідно до розпису місцевих бюджетів і кошторисів, планів асигнувань із загального фонду місцевих бюджетів розпорядників бюджетних коштів та/або відповідно до планів використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів;
- ведення обліку бюджетних зобов'язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів місцевих бюджетів;
- здійснення кредитування місцевих бюджетів для покриття тимчасових касових розривів;
- установлення порядку складання та підготовка фінансової звітності про виконання місцевих бюджетів (крім звіту про виконання плану щодо штатів і контингентів).
Рахунки для обліку операцій щодо виконання місцевих бюджетів відкриваються на балансі Головних управлінь Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Перерахування платежів, сплачених платниками до місцевих бюджетів, здійснюється через Систему електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ) на рахунки, відкриті на балансі Головних управлінь у розрізі місцевих бюджетів та кодів класифікації доходів бюджету.
Послідовність проведення операції з обробки платежів, що надійшли до місцевих бюджетів показана на рис. 2.6.
Рис. 2.6. Етапи проведення операції з обробки платежів, що надійшли до місцевих бюджетів
Отже, застосування казначейської системи виконання місцевих бюджетів має ряд переваг над банківською системою касового виконання бюджету. Переваги полягають у тому, що казначейська система концентрує обидва потоки грошових коштів (дохідний та видатковий) у ході виконання місцевих бюджетів на одному рахунку, а це дозволяє значно прискорити процес фінансування. Крім того, казначейська система виконання бюджету дозволяє:
- підвищити ефективність використання бюджетних коштів завдяки цільовому, своєчасному та раціональному їх витрачанню;
- знизити витрати бюджету на обслуговування місцевого боргу за рахунок покриття тимчасових касових розривів, які надаються органами казначейства на безкоштовній основі;
- прискорити оборотність бюджетних коштів за рахунок скорочення кількості та тривалості кругообігів коштів від розпорядника до кінцевого отримувача.
Змістовий модуль 2. Механізми управління місцевими фінансами
Тема 3. Місцеві бюджети - основа фінансової бази місцевих органів влади
3.1. Діалектичний розвиток місцевих бюджетів
3.2. Сутність і складові місцевих бюджетів та їх місце в бюджетній системі
3.3. Тенденції становлення місцевих бюджетів на сучасному етапі та їх роль в економічній системі держави
Тема 4. Формування дохідної бази місцевих органів влади
4.1. Сутність фінансової незалежності місцевого самоврядування та проблеми її зміцнення
4.2. Склад дохідної бази місцевих бюджетів
4.3. Місцеві податки і збори в системі доходів місцевих бюджетів