Екологічне управління - Шевчук В.Я. - Екологічно безпечне вилучення небезпечних відходів (цільове управління)

Ефективний контроль за утворенням, зберіганням, обробкою, транс­портуванням, рекуперацією і вилученням відходів має надзвичайно важли­ве значення для охорони здоров'я та навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів, забезпечення збалансова­ного розвитку.

Ключовими елементами у сфері поводження з відходами є запобігання утворенню небезпечних відходів і відтворення забруднених районів, а це ви­магає наявності відповідної системи управління.

У межах концепції комплексного управління життєвим циклом загаль­на мета полягає в запобіганні і зведенні до мінімуму, наскільки це можли­во, утворення небезпечних відходів, а також обробки цих відходів таким чином, щоб вони не завдавали шкоди навколишньому середовищу.

Цілями управління є:

• скорочення, наскільки це можливо, утворення небезпечних відходів у межах комплексної стратегії більш чистого виробництва;

• оптимальне використання сировинних матеріалів шляхом утилізації, де це можливо і виправдано з екологічного погляду, відходів вироб­ничих процесів;

• розширення знань та інформації про економічні принципи запобіган­ня утворенню небезпечних відходів та їх вилучення.

Щоб досягти визначених цілей, потрібно передбачити:

• врахування стратегій більш чистого виробництва і мінімізації небез­печних відходів на всіх стадіях планування, а також встановлення конкретних цілей;

• заохочення використання нормативних і ринкових механізмів;

• встановлення проміжного завдання стабілізації обсягу утворюваних небезпечних відходів;

• розробку довгострокових програм і політики, у тому числі, за не­обхідності, завдань скорочення обсягу небезпечних відходів, що утво­рюються на одиницю готової продукції;

• забезпечення якісного поліпшення потоків відходів переважно шля­хом вжиття заходів, спрямованих на зменшення їх небезпечних влас­тивостей;

• сприяння розробці ефективної, з позиції витрат, політики і підходів щодо запобігання утворенню небезпечних відходів і управлінню ними, з врахуванням рівня розвитку.

Також слід здійснити такі інноваційні заходи:

• встановити або змінити існуючі стандарти чи закупівельні специфі­кації, з тим щоб уникнути дискримінації щодо рециркульованих матеріалів;

• економічно або нормативно стимулювати нововведення для переходу на більш чисті методи виробництва, заохочувати до впровадження капіталовкладень у технології запобігання утворенню відходів і сти­мулювати капіталовкладення для зведення відходів до мінімуму;

• активізувати діяльність у галузі наукових досліджень і конструктор­ських розробок із питань ефективних, з позиції витрат, альтернатив процесам і речовинам, які сьогодні призводять до утворення небез­печних відходів, що створюють особливі проблеми для екологічно безпечного вилучення або переробки (при цьому потрібно враховува­ти питання про коагулювання виробництва речовин, що створюють невиправданий або інший урегульований ризик, є стійкими отрутами і можуть накопичуватись у живих організмах);

• заохочувати промисловість обробляти, переробляти, утилізувати і знищувати відходи біля джерел їх утворення або якомога ближче до джерел, якщо уникнути утворення небезпечних відходів неможливо і коли це є економічно та екологічно дієвим засобом для промисло­вості;

• заохочувати впровадження більш чистих методів виробництва шля­хом створення центрів підготовки кадрів і розповсюдження інфор­мації в галузі екологічно безпечних технологій;

• передбачити в системах екологічного управління програми впровад­ження більш чистих методів виробництва, систематичні оцінки життєвого циклу продукції.