Основи експертизи продовольчих товарів - Малигіна В. Д. - 4.2. Наслідки фальсифікації

Оскільки фальсифікація товарів робиться з корисливою метою і, як правило, спрямована на одержання незаконних прибутків, то для різних суб'єктів ринкових відносин (працівників торгівлі, виробників товарів і споживачів) наслідки виготовлення, реалізації і використання фальсифікованих товарів спостерігаються різні.

Звичайно, споживач несе від фальсифікації найбільші ризики. При цьому ризики споживача можна поділити на такі групи:

1. Економічні наслідки — невиправдані витрати на придбання меншої кількості товару (фальсифікація кількості товарів) або товарів, непридатних для вживання (фальсифікація якості).

2. Завдати шкоди здоров'ю — отруєння, загострення хвороб, які були, і поява нових хвороб, генетичні порушення.

3. Моральні збитки — стреси, втрата віри в людей, які обманюють, і державу, яка не може захистити від обману.

Значні втрати внаслідок фальсифікації несе не тільки індивідуальний споживач, а й суспільство в цілому. При поширенні асортиментної фальсифікації та фальсифікації якості товарів, внаслідок чого на ринку з'являються в значній кількості небезпечні товари, виникає ризик втрати здоров'я багатьма членами суспільства, знижується тривалість життя, збільшується смертність від хвороб і отруєнь (наприклад, канцерогенними речовинами), погіршується структура харчування за рахунок підвищення частки низькоякісних і малоцінних продуктів, відбувається моральна деградація як окремих людей, так і суспільства в цілому, знижується рівень довіри з боку інших держав і народів до суспільства, де процвітає фальсифікація, а держава неспроможна захистити своїх громадян. Все це в остаточному підсумку супроводжується суттєвим погіршенням якості життя суспільства.

При фальсифікації товарів нераціонально використовуються природні, сировинні і трудові ресурси, тому що на виробництво неякісних продуктів витрачаються сировина, паливно-енергетичні ресурси, природні матеріали і праця людей.

Значне поширення обману шляхом фальсифікації об'єкта купівлі-продажу є свідченням падіння моральних підвалин суспільства.

На відміну від індивідуального споживача і суспільства фальсифікатори-виробники і продавці мають незаконний прибуток за рахунок невиправдано високих цін на фальсифіковані товари, заради якого і відбуваються ці протиправні дії.

Разом з тим і фальсифікатори піддаються значному ризику, тому що при виявленні фальсифікованого товару накладаються штрафи, видається розпорядження про пере-маркування товарів і зниження ціни з метою доведення до споживача справжнього найменування товару, якщо він придатний для харчових цілей.

Крім того, якщо виявлена фальсифікація і товар визнаний небезпечним при ідентифікації перед сертифікаційною перевіркою, при контролю якості, то контролюючим органом видається розпорядження про знищення всієї партії товару. Витрати, які при цьому виникають (транспортні витрати, витрати на знищення), і матеріальні збитки, обумовлені закупівельною вартістю товару і його доставки, можуть значно перевищити розмір незаконного прибутку. При цьому втрачається довіра споживачів не тільки до товару, а й до фірми, винної у виробництві чи реалізації фальсифікованих товарів, що в остаточному підсумку пов'язано не тільки зі значними матеріальними збитками для фірми, а й втратами позицій в конкурентній боротьбі на ринку.

При певних обставинах фальсифікатори притягаються до кримінальної відповідальності.

За цих обставин необхідно, щоб і споживачі, оволодівши найпростішими засобами виявлення фальсифікації при купівлі товарів, і висококваліфіковані фахівці-товарознавці, і працівники державних та відомчих контролюючих органів разом стали на захист нашого споживчого ринку. Крім того, необхідна постійна і кропітка роз'яснювальна робота відносно тієї шкоди, яку завдають не тільки індивідуальній особі, а усьому генофонду нації, майбутньому Української держави, відкриті кордони для фальсифікованої і шкідливої продукції, нехай навіть і за низькими цінами. Така робота обов'язково дасть свої результати, і наслідком її може стати те, що більшість споживачів відмовляться купувати навіть за низькими цінам фальсифіковані товари, як у випадкових продавців і на неорганізованих (стихійних) ринках, так і у фешенебельних "супермаркетах".