Основною і найбільш ефективною формою подання результатів зведення та групування аналітичних даних є таблична. Таблиця – це спосіб раціонального, компактного, наочного викладення систематизованої інформації про досліджуваний об'єкт у цифровій формі та у певному порядку розміщення. Таблиці відіграють особливу роль у роботі фахівців економічного профілю, менеджерів, насамперед пов'язаних із комерційною діяльністю. Грамотно складена таблиця здатна замінити великий текстовий матеріал завдяки можливості проведення аналізу, виявлення закономірностей досліджуваного об'єкта та формулювання обґрунтованих висновків, пропозицій і рекомендацій.
Як відомо, основними елементами таблиці є підмет і присудок. Підмет таблиці відображає явище, про яке йдеться у ній. Він може бути представленим у вигляді одиниць сукупності, груп і підгруп, які характеризуються показниками.
Присудок таблиці виступає у вигляді показників, за допомогою яких аналізується досліджуваний об'єкт, тобто підмет таблиці. При цьому розробка присудка таблиці може бути простою (послідовний перелік показників підмета) і складною (передбачає наявність додаткової одиниці вивчення).
Залежно від побудови підмета таблиці поділяються на три групи: прості, групові, комбінаційні (рис. 10.1).
1. Таблиця проста – таблиця, підмет якої містить зведені показники у вигляді переліку складових елементів досліджуваного об'єкта (підприємства, виробничі підрозділи, види продукції тощо) або хронологічних періодів (роки, місяці, квартали тощо), дат, адміністративно-територіальних одиниць (країни, області, райони, міста тощо). Виходячи з характеру матеріалу, що подається у таблицях, вони можуть бути відповідно перелікові, хронологічні та територіальні.
Для ілюстрації простих таблиць розглянемо дані за конкурсом на вступних іспитах до ВНЗ України (табл. 10.14).
Рис. 10.1. Види таблиць залежно від побудови підмета
Таблиця 10.14. Конкурс на вступних іспитах до ВНЗ України III‑IV рівнів акредитації за формами навчання у 1995‑2005 pp., кількість поданих заяв на 100 зарахованих
Форма навчання | 1995 | 2000 | 2003 | 2004 | 2005 |
Денна | 168 | 174 | 168 | 163 | 169 |
Вечірня | 151 | 134 | 121 | 118 | 134 |
Заочна | 164 | 129 | 124 | 118 | 128 |
Всього | 167 | 158 | 152 | 147 | 153 |
Як видно з таблиці, за 1995–2005 pp. в Україні спостерігається тенденція до зниження конкурсу у ВНЗ III-IV рівнів акредитації в цілому та особливо на заочній формі навчання.
Прості таблиці найбільш розповсюджені в економічних розробках завдяки своїй легкій побудові, наочності, доступності даних для сприйняття і розуміння (оскільки в підметі немає систематизації досліджуваних показників), а також достатнім інформаційним можливостям. Проте цей вид таблиць має, переважно, описовий характер, тому у складних аналітичних дослідженнях рідше використовується.
2. Таблиця групова містить у підметі відомості про сукупність, розподілену на окремі групи за однією встановленою ознакою. При цьому кожна група може бути охарактеризована кількома показниками (табл. 10.15).
Таблиця 10.15. Групування господарств за кількістю внесених органічних добрив під картоплю, т на 1 га
Групи господарств за кількістю внесених добрив | Кількість господарств, од. | Середня кількість внесених добрив | Середня урожайність, ц/га |
3,0-4,3 | 9 | 3,5 | 100,4 |
4,4-5,7 | 8 | 4,9 | 124,1 |
5,8-7,0 | 7 | 6,1 | 135,6 |
Разом | 24 | 4,7 | 119,2 |
Інформація, що міститься у табл. 10.15, характеризує послідовний прямий зв'язок між факторною ознакою – кількість внесених добрив на 1 га і результативною – урожайність картоплі з 1 га.
Групові таблиці, на відміну від простих, містять більше інформації для економічного аналізу завдяки утвореним у підметі групам за суттєвою ознакою та виявленому зв'язку між показниками. Однак викладений вище парний взаємозв'язок між одним фактором і результативною ознакою не вирішують повною мірою питання всебічного аналізу явищ. Для цього складаються комбінаційні таблиці, які дають змогу використовувати факторні ознаки у певному поєднанні, комбінації.
3. Таблиця комбінаційна – підмет такої таблиці представлений у вигляді груп, утворених за двома і більше ознаками (табл. 10.16).
Комбінаційні таблиці допомагають встановити взаємну дію факторів, покладених в основу групування, на результативні показники та наявний зв'язок між ними. Так, з даних табл. 10.16 видно, що середній дохід на одну особу в місяць залежить від складу сім'ї. Між ними спостерігається зворотна залежність – чим більша за чисельністю сім'я, тим менший дохід на члена сім'ї. Таке поглиблене вивчення дає змогу враховувати наявні взаємозв'язки з метою прийняття відповідних управлінських рішень щодо оптимізації тих чи інших суспільно-економічних і господарських явищ та процесів.
Таблиця 10.16. Розподіл домогосподарств з дітьми в Україні за кількістю дітей у їх складі, на 2005 p.,%
Кількість дітей | Всі домогосподарства | У тому числі, які проживають | |
у міських поселеннях | у сільській місцевості | ||
Всі домогосподарства з дітьми | 100,0 | 100,0 | 100,0 |
У тому числі мають дітей: одну | 68,3 | 75,7 | 52,5 |
дві | 28,3 | 22,9 | 39,9 |
три | 2,9 | 1,2 | 6,4 |
чотири і більше | 0,5 | 0,2 | 1,2 |
При побудові комбінаційних таблиць здебільшого слід використовувати комбінаційне групування за двома – трьома ознаками. При більшій кількості груп і підгруп групування буде надто громіздким. У міру застосування кожної додаткової групувальної ознаки кількість рядків збільшується в кілька разів. Наприклад, у разі виділення двох груп за першою ознакою, по 3 за другою і за третьою ознаками, у підметі налічуватиметься 18 рядків (2 3 3) і плюс підсумкові рядки за групами та загальний підсумок. Такий методичний підхід значно ускладнить читання та аналіз таблиці.
Однією з вимог, якої слід дотримуватися аналітикам при складанні комбінаційних таблиць, є достатній обсяг сукупності, що вивчається. Це пояснюється тим, що при комбінаційному групуванні за кількома ознаками сукупність сильно подрібнюється на групи і підгрупи, внаслідок чого в підгрупах може виявитися мала кількість одиниць спостереження, що не дозволить виявити типові властивості досліджуваної сукупності.
Для того, щоб не ускладнювати сприйняття даних та не втратити їх наочність, комбінаційні таблиці краще складати не більше як за трьома ознаками і кількістю інтервалів не більше чотирьох.
Використовуючи таблиці, необхідно вміти їх читати та аналізувати. Так, перед тим, як розпочати аналіз, доцільно спочатку ознайомитися з назвою, підметом і присудком таблиці, визначити, які явища характеризуються, встановити одиниці виміру, час, за який наведені дані, а потім розпочати сам аналіз.
Для отримання загальної характеристики сукупності, аналіз таблиць починають, зазвичай, з розгляду загальних підсумків. Потім з метою оцінки частин досліджуваного об'єкта переходять до вивчення групових, окремих підсумків. На завершення аналізують дані за окремими рядками і колонками (графами). Слід пам'ятати, що у першу чергу вивчаються найважливіші елементи, а потім решта елементів таблиці.
10.5. Графічний метод
10.6. Балансовий метод
10.7. Метод деталізації
10.8. Порівняння
10.9. Методи порівняльної комплексної оцінки
НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ
Розділ 11. МЕТОДИ ДЕТЕРМІНОВАНОГО ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ
11.1. Індексний метод
11.2. Метод різниць