Логістика - Банько В.Г. - 11.2. Різновиди торговельно-логістичних процесів в магазині туристського комплексу та їх зміст

Торговельно-логістичний процес в магазині починається з надходження товарів і завершується відпуском їх туристам і поверненням звільненої тари і тари-обладнання постачальникам. Він включає наступні основні взаємопов'язані операції (див. схему рис. 11.2)

Розглянемо зміст цих операцій.

Контрольно-облікова операція в магазині полягає в ретельній перевірці матеріально відповідальними особами супроводжувальних документів, огляду цільності дротових закруток, пломб, відтиску на пломбі, відповідність на них реквізитів відправника, звірення маркування місць з даними супроводжувального документу, огляд загального стану товарів. Потім переходять до розвантаження транспортного засобу і переміщенню товарів в зону прийняття, де здійснюється приймання товару по кількості і якості.

Основними елементами логістичної операції — приймання продовольчих товарів по кількості і якості є зважування, перевірка наповнення тарних одиниць, підрахунок штучних товарів. По прийманню непродовольчих товарів основними елементами є підрахунок кількості товарних одиниць з одночасною перевіркою якості. Регіональний метод приймання-сполучення операцій кількісної перевірки із розвантаженням транспортних засобів.

Сполучення операцій кількісного і якісного приймання здійснюється по товарам стандартної стабільної якості, при якій наявність непошкодженої упаковки (тари) є підтвердженням збереження якості. У випадку порушення упаковки необхідно перевіряти кількість і якість отримуваних товарів.

Найважливіша вимога до приймання товарів в магазині — максимальне збереження заводської (цехової) упаковки товарів, виключення можливого зниження якості в процесі огляду.

Рис. 11.2. Схема торговельно-логістичного процесу в магазині і його основні операції

Приймання товарів в магазині по якості поділяється на два етапи: попередня — по зовнішньому огляду товарних зразків в момент надходження товару і завершальна, пов'язана з виявленням прихованих дефектів або невідповідності встановленим гарантійним строкам експлуатації.

Гарантійні строки встановлюються технічними умовами та Державними стандартами на окремі види товарів та обчислюються з дня виготовлення продукції.

У зв'язку з розвитком прогресивних форм торгівлі і підвищенням вимог до якості товарів підвищується і роль контролю якості зі сторони покупців. Правилами продажу товарів передбачається право на обмін, гарантійний ремонт і повернення товарів із прихованими дефектами або тим, що не витримали встановлених строків експлуатації.

Фактична кількість прийнятих товарів підтверджується підписом матеріально відповідальної особи. У випадку нестачі складається акт за участю постачальника-виробника та представника громадськості. В акті вказуються дані, що підтверджують нестачу або надлишки товарів. Після приймання товарів по кількості і якості вони можуть переміщуватись в зони зберігання або приміщення для підготовки товарів до продажу, або в торговельну залу.

В зони зберігання направляються лише ті товари, резервний розмір яких визначається частотою доставки товарів і поповнення робочих запасів.

Зберігання товару пов'язане зі створенням та підтриманням необхідного волого-температурного режиму, вірного розміщення запасу товару з урахуванням послідовності його реалізації, товарного сусідства, а також з урахуванням вимог ефективного використання складських площ. Основним логістичним елементом при зберіганні товарів є їх укладання. Усі товари укладають на зберігання в штабелі, на підтоварники або полиці стелажів, які встановлюють не менше, ніж на 1 м від пристроїв опалення або ліній електропроводки, на 0,5 м від електроламп і 0,2 м від стін. Зберігання будь-яких товарів навалом на підлозі забороняється.

Висока культура зберігання резервного запасу означає мінімальні строки зберігання, не завантаженість внутрішніх комунікацій магазину товарами і тарою, максимальне використання площі і ємності комор, відсутність псування та зниження якості товарів.

Підготовка товарів до продажу має важливе значення для раціональної організації логістичного процесу в магазині, впровадження прогресивних форм продажу, підвищення культури торговельного обслуговування туристів та підвищення ефективності роботи магазину в цілому.

Логістичний процес підготовки товарів до продажу заключається в приведенні виробів до товарного вигляду та переміщенні їх до місця продажу.

Підготовчі операції по товарам простого асортименту, що надходять в упакованому та розфасованому вигляді, зводяться до мінімуму: зразки товарів продивляються по зовнішньому вигляду, групуються по сортам, розмірам, цінам і т.п., звільняються від упаковки, забезпечуються збільшеними цінниками та направляються в торговельну залу для викладання та пропонування туристам.

Доля таких товарів, підготовлених до продажу промисловістю, безперервно зростає. Разом з тим все ще більша кількість товарів надходить в роздрібну мережу непідготованою до відпуску в крупно габаритній тарі, навалом, розсипом і т.п.

Для логістичних операцій, що виконуються при підготовці до продажу продовольчих товарів, найбільш характерними є зачистка, розділ та нарізка, попереднє фасування товарів.

Наприклад, масло вершкове звільняється від тари, пергаменту, зачищається і нарізається брусками або порціями і фасується.

Консерви в бляшаних та скляних банках протирають, звільняючи від пилу та мастила і перевіряють стан етикеток та виявляють випадки бомбажу.

Склад, вміст та послідовність логістичних операцій по підготовці непродовольчих товарів до продажу залежить від виду товару. Так, товари складного асортименту, технічно складні прилади потребують спеціальної доробки, навіть якщо вони надійшли до магазину в упакованому вигляді, так як в період транспортування в результаті вібрації, поштовхів вони могли отримати пошкодження. Тому їх розпаковують, перевіряють в дії. Це особливо стосується таких товарів як: електропобутові прилади, радіоприймачі, телевізори і т.д.

При підготовці до продажу шерстяних та шовкових тканин основними логістичними операціями є перемірювання та накатування на спеціальні дощечки. Швейні вироби чистять, прасують, підбирають по розмірам, зростам, повнотам.

Підготовка до продажу галантерейних товарів, які включають тисячі найменувань, відбувається в залежності від виду виробу. Наприклад, деякі вироби металевої галантереї — ґудзики, крючки та інші, фасують в пакетики. Окремі галантерейні товари розміщують на планшетах з картону. Більшість виробів текстильної галантереї (стрічки, тісьму, мережива і т.п.) намотують на картонки різноманітних розмірів.

Парфумерні та косметичні товари звільняють від транспортної тари, оглядають флакони, тюбики.

Меблеві товари розпаковують, ретельно оглядають на предмет недоброякісності, некомплектності, дефектів або механічних пошкоджень. Після огляду, усунення дефектів та пошкоджень, меблі збирають, так як продаж меблів в упаковці і в розібраному вигляді (якщо це не передбачено проектом на виріб) забороняється.

Підготовку товарів до продажу в невеликих магазинах здійснюють перед роботою або в кінці робочого дня, або у відсутності покупців в процесі дня. В крупних магазинах окрім продавців, підготовку товарів до продажу здійснюють спеціальні працівники в спеціально передбачених приміщеннях. При підготовці товарів до продажу слід враховувати наявність товарних запасів в торговельній залі.

Підготовлений до продажу товар переміщується в торговельну залу — у відділи, секції або споживацькі комплекси, мікро комплекси. Наприклад: "Товари для жінок", "Товари для чоловіків", "Товари для спорту", "Дієтичні продукти" і т.п.

Логістичні операції підготовки товарів в загальному вигляді представлені на схемі, (рис. 11.3).

Рис. 11.3. Логістичні операції підготовки товарів до продажу

Наступною логістичною операцією є викладання товарів на торговельне обладнання. Під викладанням товарів розуміють способи показу і укладки окремих видів товарів на обладнання, за допомогою якого створюється найбільш вигідний показ всього асортименту і в той же час окремих видів товару. Викладання товарів може бути товарне та декоративне. Товарне викладання використовують в магазинах самообслуговування для одночасного показу та відпуску товарів.

Наступною логістичною операцією є викладання товарів на торговельне обладнання. Під викладанням товарів розуміють способи показу і укладки окремих видів товарів на обладнання, за допомогою якого створюється найбільш вигідний показ всього асортименту і в той же час окремих видів товару. Викладання товарів може бути товарне та декоративне. Товарне викладання використовують в магазинах самообслуговування для одночасного показу та відпуску товарів. При декоративному викладанні товари розкладують в найбільш привабливому становищі, тобто так, щоб воно служило для показу, реклами, але не для продажу. Використовуються наступні найбільш розповсюджені прийоми викладання товарів: штабелями (зазвичай крупні, однорідні товари — валізи, килими, спортивний інвентар і т.п.); стопками (рушники, панчішно-шкарпетні, постільна білизна); в ряд (крупно габаритні товари, лікеро-горілчані); встановлення на подіумі чи на підлозі (дитячі коляски, велосипеди); підвішування (одяг, трикотаж, люстри); навалом (насипом) — використовують для продовольчих та непродовольчих товарів (шкільно-письмові, господарчі, іграшки, туалетне мило та ін.).

Враховуючи психологію покупців слід відзначити, що прийом викладки товарів навалом досить зручний для покупців (вони сміливіше вибирають товар, не бояться порушити його викладку) і для персоналу магазину, так як не потребує великих витрат праці на викладання і більш ефективно використовується площа торговельного обладнання.

Не останню роль в організації логістичного процесу грає раціональне розміщення товарів. При викладанні товарів може бути використані вертикальний та горизонтальний спосіб їх розміщення. Вертикальний спосіб розміщення товарів більш зручний для огляду і рекомендується використовувати для крупно габаритних та дрібних товарів. При горизонтальному викладанні та чи інша група товарів розміщується вздовж полиць обладнання. Найбільш зручними зонами вибору товарів є зони полиць, розміщені на висоті від 110 до 160 см над рівнем підлоги. Незручними зонами вибору товарів вважаються зони полиць, розміщені до 80 см і більше 160 см над рівнем підлоги. Менш зручними зонами є 80-110 см (нижня) та 160-180 см (верхня) над рівнем підлоги. В зв'язку з цим менш ходові товари слід розміщувати на верхній полиці (менш зручній), а нижню використовувати для зберігання товарів.

При розміщенні товарів в торговельній залі необхідно дотримуватись наступних основних вимог:

• максимально використовувати кожний квадратний метр зали для установки тари-обладнання з товаром;

• розміщення товарів повинно сприяти рівномірному розподіленню покупців в торговельній залі, швидкому їх орієнтуванні та вільному доступу до товарів;

• забезпечити добрий огляд торговельної зали працівникам магазину задля того, щоб вони могли слідкувати за повнотою асортименту та порядком.

Розміщення товарів в торговельній залі магазину повинно відбуватись по наступним етапам:

• визначення послідовності розміщення груп та підгруп товарів;

• розподіл площі торговельної зали між окремими групами товарів;

* розробка технологічної схеми розміщення товарів по групам та підгрупам.

Взагалі товари необхідно розміщувати у відповідності з частотою та психологією попиту. Наприклад, закріплювати постійні місця за товаром.

Закріплення за окремими товарами постійних місць в торговельній залі сприяє швидкому орієнтуванню покупців, прискорює процес продажу, підвищує ефективність праці працівників магазину.

Розміщуючи товари в торговельній залі, необхідно пам'ятати, що в першу чергу реалізуються товари, викладені в місцях, доброго огляду покупців. Тому товари, на які потрібно звернути увагу, слід розміщувати на обладнанні, мимо якого пройде максимальна кількість покупців.

Близько до входу та виходу із торговельної зали розміщують товари, які купують частіше всього без тривалого вибору — це недорогі товари частого попиту. Не рекомендується розміщувати близько до входу товари підвищеного попиту, щоб запобігти надлишкового скупчення покупців. Товари частого попиту слід розміщувати ближче до приміщень для зберігання товарів.

Слід особливо виділяти товари, випуск яких налагоджений нещодавно, їх потрібно розміщувати поряд з товарами, з якими вони звичайно використовуються споживачами, на добре видних місцях.

В цілому технологічна схема розміщення товарів в торговельній залі повинна відповідати наступним вимогам:

• забезпечувати покупцям можливість добре орієнтуватись в торговельній залі та здійснювати покупки з мінімальними витратами часу;

• сприяти організації продажу максимальної кількості товарів прогресивними формами і ефективному використанню торговельної площі;

• дозволяти легко поповнити запаси товарів в торговельній залі із приміщень для їх приймання та зберігання.

Більшість контейнерів із товарами, що нескоро псуються, виставляють в торговельній залі одразу ж після приймання товарів. Працівник торговельної зали для продажу відкриває мінімальну кількість контейнерів з товарами одного найменування та однакової розфасовки.

По ходу руху покупців товари повинні розміщуватись з правої сторони. Найбільш зручною системою розміщення обладнання в торговельних залах магазинів є лінійна (може бути поздовжня, поперечна, змішана, в залежності від конфігурації торговельної зали). На прикладі роботи універмагу "Меркуріюс" в м. Каунасі, отримує розповсюдження вільне планування мікро комплексів в центрі торговельної зали, а супровідні товари по праву та по ліву сторони від основної зони.

Раціональні прийоми викладання, зручне розміщення товарів та обладнання, надання кваліфікованих консультацій, особливо по товарам складного асортименту, прискорюють процес ознайомлення та відбору товарів покупцями.

Логістична операція продажу товарів в магазині та його складові частини залежать від форм продажу. Так, з індивідуальним обслуговуванням туристів спочатку виявляється попит, потім відбувається показ товарів супроводжуваний консультацією про якості та ін., виконання технічних прийомів (відмірювання, зважування), грошових розрахунків, оформлення покупки та відпуск товарів.

Причому, для продажу простого асортименту переважають, в основному, організаційно-технічні операції. При продажі товарів складного асортименту основне місце в процесі обслуговування займають елементи психологічного порядку.

Виявлення попиту покупця — початковий елемент логістичного процесу продажу. Продавець часто і швидко виявляє попит, підбирає товар, не нав'язуючи своїх вподобань.

Найвідповідальнішим моментом в логістичному процесі продажу товарів є їх показ. Правильно показати — означає наполовину продати. Мистецтво торгувати починається із вміння продемонструвати товар. Товари потрібно показувати в певній послідовності. Спочатку вироби середньої ціни, потім від реакції покупця запропонувати йому що-не-будь більш дешеве або дороге. Товари складного асортименту, особливо телевізори, електропобутові товари важливо показувати в дії.

Основними елементами логістичного процесу продажу товарів в магазинах самообслуговування є: отримання інвентарних кошиків або візків, самостійний відбір товарів, консультації, доставка до місця розрахунку, розрахунок за товари, пакування, повернення інвентарного кошика або візка. При продажі товарів працівники магазину повинні чітко дотримуватись "Основних правил роботи магазину".

Працівники сфери послуг постійно працюють над вдосконаленням технології продажу товарів. Так, в універмазі м. Рязані при реалізації грамплатівок складається їх перелік, який вкладається в ніші на листах із оргскла. Ці листи зібрані в "книжку". Кожна платівка має порядковий номер. Покупець називає його продавцю і той видає йому вибраний грамзапис. Тут же покупцям надаються послуги. Для цього встановлені індивідуальні кабіни із стерео наушниками. В цьому ж універмазі з метою активізації продажу постільної білизни було змінено технологію їх продажу. Було організовано споживацький комплекс в якому відкрили секцію "Постільні приладдя", в якій було розміщено 30 пристінних гірок та 6 подіумів. Стіни над гірками також використовували для демонстрації товарів.

В результаті такої технології продажу підвищився коефіцієнт демонстраційної площі до 0,7, значно зріс і товарообіг, продаж підодіяльників зріс на 85%, наволочок на 76%, простирадл на 75%. В той час як реалізація цих виробів в області збільшилась на 11%.

Також є цікавою технологія продажу ґудзиків за кордоном. Наприклад, у Великобританії ґудзики продають в тарі-обладнанні.

В коробчатій вітрині на підлозі є полиці, на яких горизонтально викладені трубки-туби із ґудзиками, виготовлені із прозорої пластмаси. Кожна трубка містить ґудзики одного виду чи розміру, а зразок цього ґудзика прикріплений до пакувального ковпачка трубки. Покупець відбирає товар по зразкам і бере із відповідної трубки потрібну кількість. Використання тари-обладнання дозволяє при ширині 1 метр та зручній для покупця висоті, компактно викласти для продажу до 450 видів ґудзиків.

Особливо цікавим є продаж шпалер із тари-обладнання в магазині "Дім шпалер" в Москві. В тару-обладнання завантажують шпалери 1-го рисунку, сорту, артикулу. Зверху є полиця зі зразками шпалер, цінниками. Відібрані шпалери покупці укладають в мотузкові сумки з дерев'яними ручками. Вузол розрахунку оснащений трьома касами. Час на продаж скоротився в 8-10 разів. Товарний обіг збільшився на 30%.

Завершальним етапом логістичного процесу в роздрібній мережі є відпуск товарів туристам та виконання розрахункових операцій.

В магазинах по продажу товарів по формі з індивідуальним обслуговуванням покупців є:

* розрахунок за покупку через касу розміщену в торговельній залі магазину або на робочому місці продавця з випискою чи без виписки товарного чеку;

* нарізка, зважування, відмірювання, перевірка якості і відпуску товарів на робочому місці продавця чи на контролі.

Розрахунки за товар в продовольчих магазинах самообслуговування відбуваються, як правило, в єдиному вузлі розрахунку.

В магазинах, що торгують непродовольчими товарами, організація розрахунків може бути різною. В універмагах з площею торговельної зали (поверху) до 1000 кв. м не рекомендується організація єдиних вузлів розрахунку. В більш крупних магазинах розрахунки можуть відбуватись в касах, розміщуваних в кінці ліній обладнання товарних секцій або організація вузлів розрахунку по кожному із комплексів. В крупних магазинах можуть бути поряд з єдиними вузлами розрахунку для кожного споживацького комплексу зональні вузли розрахунків в мікро комплексах.

Кабіни кас слід розміщувати так, щоб контролери-касири були повернені обличчям до потоку покупців, що виходять із торговельної зали. Підхід для покупців повинен бути зліва від контролера-касира. Ширина проходу — 600 мм.

В магазині, де використовується тара-обладнання, доцільною є централізована форма розрахунку. При цій формі оплата товарів здійснюється в будь-якій касі єдиного вузлу розрахунку.

А так як значна частина товарів, укладених в тару-обладнання, заздалегідь упакована, то процес продажу закінчується перекладанням покупцем оплачених товарів із інвентарної корзини в свою сумку.

Для цього в торговельній залі повинні бути встановлені столи для упаковки товарів.

Система подвійного контролю при розрахунках з покупцями у відповідності з діючими правилами заборонена. Однак правильність сплати і контроль роботи касирів відбувається вибірково адміністрацією магазину.

При відпуску товарів використовуються:

• видача покупки на робочому місці продавця;

• видача покупки на столі контролю при пред'явленні товарного і касового чеків;

• відпуск контролером-касиром товарів, самостійно відібраних та пред'явлених туристом (в основному в магазинах самообслуговування).

Технологія відпуску та розрахунків з покупцями повинна бути зве-і дена до мінімуму витрат часу. Цю проблему можна вирішити наступ ним чином. В магазинах з високим потоком покупців доцільно встановлювати експрес-каси для оплати однієї або двох одиниць товарів.

Використання тандемних розрахунків. При цьому методі технологія розрахунків наступна. Дві касові кабіни розміщені одна за іншою. Процес обслуговування здійснюється в два етапи: перший — касир перекладає товар із одного кошика в інший, підраховує суму, пробиває чек і вручає його покупцю, який проходить до другого касира. Другий касир забезпечений дрібною розмінною монетою, грошовими купюрами різної вартості. Він приймає від покупця чек і здійснює кінцевий розрахунок. Хронометраж показав, що така технологія розрахунку в 2 рази прискорює процес розрахунку за покупку. Цей метод особливо ефективний в години пік. При нормальному потоці покупців може працювати один касир. Це дає змогу раціонально використовувати працю касирів.

Можна використовувати досвід універсамів м. Таллін, де полиці касових кабін, на які покупці ставлять інвентарні кошики з відібраними товарами, продовжені в сторону торговельної зали. Це дозволяє поставити корзини двом покупцям відразу і поки перший розраховується з касиром, наступний готує гроші (це дозволило прискорити пропускну можливість вузла розрахунку на 30%).

Вводити безготівкові розрахунки з покупцями на основі впровадження нових форм обслуговування.

Використовувати сучасні швидкодіючі електронні контрольно-касові машини.

Використовувати спеціальні зчитувальні (сканерні) пристрої, які на і основі кодування товарів дозволяють автоматизувати процес зчитування ціни та інших необхідних даних про товар і вводу їх в касовий апарат (термінал).

Покупцю в магазині надаються послуги, які можуть передувати процесу продажу (демонстрація нових товарів), а також послуги, що виконуються в процесі продажу товарів (консультації покупців, комплектація подарункових наборів) і після нього (дрібне перероблювання швейних виробів, куплених в магазині, доставка товарів додому).

Послуги, що надаються покупцям в магазині підрозділяються на дві групи:

• по наданню допомоги в здійсненні та використанні покупки (розкроювання тканин, гравірування виробів, демонстрація нових товарів та інші).

• по створенню зручностей для покупця (ощадкаси, гардероби, зберігання власних речей та ін.).

Удосконалення системи послуг допоможе полегшити процес продажу, зробити його більш зручним.

Використання прогресивної технології товарного руху на основі використання тари-обладнання дозволяє не лише скоротити переміщення товарів всередині магазину, але й виключити із логістичного процесу операції, пов'язані з підготовкою товарів до продажу. А ті логістичні операції, які будуть мати місце, можуть бути максимально механізовані. Наприклад, будуть використані машини для перемірювання та різки тканин продуктивністю від 800 до 1600 м за годину, машини для відмірювання та різки килимової доріжки, що здатні пропустити через себе за годину роботи від 50 до 100 погонних метрів, аналогічні пристрої будуть і для відмірювання клейонки та ін.

В магазинах використовують в основному чотири схеми, що представляють собою загальний вигляд логістичного процесу, які відрізняються між собою кількістю виконуваних операцій (рис. 11.4).

Використання тієї чи іншої схеми обумовлюється ступенем підготовки товарів до продажу, використанням чи відсутністю тари-обладнання, наявністю достатньої кількості аналогічних товарів в торговельній залі в момент прибуття наступної партії та рядом інших причин.

Найбільш раціональною є схема І, яка складається з чотирьох операцій, а сама складна і трудомістка IV схема, вона складається з восьми операцій. Ця схема використовується в тому випадку, коли товари надходять до магазину не підготованими до продажу і зберігаються в комірних магазину.

Розглянемо які логістичні операції та їх елементи включає схема "Логістичний процес відбору і комплектування партії товару для подачі в торговельну залу від місць зберігання" (рис. 11.5).

Рис. 11.4 Загальний вигляд логістичного процесу по 4-м схемам

Рис. 11.5. Логістична схема відбору та комплектування партії товару для подачі в торговельну залу магазину

При надходженні штучних і фасованих товарів в тарі-обладнанні використовується І або II схема, в залежності від кількості товарів, що надійшли, їх фізико-хімічних якостей, розмірів торговельної зали магазину.

Схеми І та II дозволяють скоротити сукупну довжину вантажопотоків і максимально зменшити кількість перевантажень товарів, так як не включають в себе таких трудомістких операцій, як підготовка товарів до продажу, тому для більш широкого втілення в роботу магазинів схем І та II слід вирішувати проблему переносу в максимальному ступені операцій по підготовці товарів до продажу, особливо фасування і укладки товарів в тару-обладнання, у виробничі підприємства.

На організацію переміщення товарів всередині магазину значно впливає взаємне розміщення і технологічний зв'язок місць розвантаження товарів, що прибули до магазину, приміщень для прийому та зберігання їх з торговельною залою. Проблема полягає в тому, щоб знайти оптимальний варіант розміщення цих приміщень для забезпечення найкоротших напрямків руху товарів, без перетинання та зустрічних вантажопотоків.

Для цього необхідно зобразити схему планування магазину, на якій треба наносити різнокольоровим олівцем торгово-технічне обладнання, вантажопотоки та потоки покупців.

Для раціоналізації логістичних процесів складається логістична карта руху товарів всередині магазину, що дозволяє простежити шлях руху товарів, починаючи з моменту розвантаження і закінчуючи поданням їх в торговельну залу.

Логістична карта являє собою чітку послідовність виконання операцій, кожна з яких повинна включати порядковий номер та найменування операції, умовне її позначення, спосіб її виконання, застосовуване обладнання, кількість витрат часу на її виконання, кількість робітників, що приймають участь у її виконанні та сумарну трудомісткість по виконанню даної операції.

Потім аналізують існуючі схеми руху товарів. При цьому по можливості:

а) виключають зустрічні або пересічні вантажопотоки;

б) скорочують шлях руху товарів;

в) виявляють недостатнє використання підйомно-транспортного та торгово-технологічного обладнання;

г) визначають необхідність в додаткових засобах механізації та інших видах обладнання, додаткових місцях приймання товарів і т.д.

Після цього складають найбільш раціональну логістичну схему руху товарів в магазині.

За допомогою раціональних логістичних варіантів можна максимально використовувати засоби механізації при переміщенні товарів, підвищити ефективність використання механізмів та площі магазинів, раціонально використати робочий час робітників, прискорити рух товарів, підвищити культуру торгового обслуговування.

Як повинна розвиватись торгівля в майбутньому?

Яким повинен бути магазин майбутнього?

При вході в торговельну залу покупців може вітати робот, що розмовляє, розповідає про товари, що є в продажу. Щоб розважити дітей встановлені автомати в кутку торговельної зали. В торговельній залі встановлено великий кварцовий годинник. Велетенський телевізійний екран демонструє фільми. С також відео програвачі, відеомагнітофони. скрізь покупців супроводжує легка музика. Окрім рекламно-технічного оформлення магазину, в ньому наявні нові технологічні рішення. Замість звичайних друкованих цінників до полиць прилавків-вітрин, гірок, стелажів прикріплені індикаторні панелі на рідких кристалах, що працюють за командами внутрішньо магазинних ЕОМ. Для зміни цін достатньо ввести відповідну команду.

До закупівельного візка приладнані електронні мікрокалькулятори та блокноти, щоб покупці змогли виконувати необхідні їм розрахунки.

Всі контрольно-касові прилавки оснащені електричними терміналами з сканувальною апаратурою. В торговельній залі діє постійна виставка-продаж "Нові товари та матеріали". Тут показують лише принципово нові товари.

На прийомній естакаді змонтовано спеціально розроблений, повністю автоматизований розвантажувальний пристрій, що працює без нагляду оператора. Він розвантажує доставлену автотранспортом тару-обладнання з товаром і розміщує її в чарунки багатоярусних стелажів складу при магазині. Між цим складом та торговою залою передбачено автоматичний транспортувальний пристрій по введеній звечора програмі. Вночі він відбирає візки з товаром і доставляє їх до вказаних торгових проходів. На полиці стелажів, гірок та прилавків-вітрин товари перекладають роботи, перед початком роботи.

Здається реальним в прогнозованому періоді поява так званих "магазинів без товарів". Для цього в торговій залі розміщують декілька екранів. На кожному з яких демонструється різний товар. Покупці, послідовно переглядаючи товари, здійснюють їх вибір. Використовуючи спеціальний проекційний пристрій, вони мають змогу побачити більш детально зображення товару та отримати про нього більш детальну інформацію. Інформацію також можна отримати від продавців-консультантів. Після оформлення та оплати покупцям товари доставляються додому, минаючи магазин.

Аналогічну роль може відіграти використання відеокасет с записами, що демонструють товари різного призначення. Демонстрація товарів через каталоги, показ по домашньому телебаченню, тобто розвиток кабельного телебачення, через виклик на екран зображення населення може отримати інформацію про товари та за допомогою електронних засобів зв'язку виконується передача замовлення на купівлю, яку покупець отримує у зазначений час. Така форма торгівлі поширюється вже зараз у Великобританії та інших країнах, де магазини замінюють магазинами-складами.

Поширюється застосування АСУ в магазинах. Наприклад, продаж фототоварів по зразкам в м. Лестер Великобританія. Технологія продажу складається в наступному. Підходячи до робочого прилавку покупець повідомляє продавцям перелік придбаних ним товарів. Цей перелік з прізвищем покупця вводиться до ЕОМ. Автоматично не зволікаючи друкується відбірний лист, в якому товари перераховані в такій послідовності, щоб на складі при магазині маршрут відбору був найкоротшим. Скомплектоване замовлення полають на контрольно-касовий прилавок, де касир вводить X замовлення до ЕОМ, а ЕОМ виключає з товарних запасів Продані товари.