Маркетинг - Липчук В.В. - 14.4. Сутність і склад соціально-культурного і політико-правового середовища міжнародного маркетингу

У кожної країни свої звичаї, свої правила, свої заборони. Перш ніж приступити до розробки маркетингової програми, продавцеві слід з'ясувати, як сприймає зарубіжний споживач ті або інші товари і як він користується ними.

Відрізняються країни один від одного і прийнятими в них нормами поведінки в діловому світі. Перед проведенням переговорів в іншій країні американський бізнесмен повинен проконсультуватися відносно цих особливостей. Ось декілька прикладів ділової поведінки в різних країнах:

o Латиноамериканці звикли вести ділові переговори майже впритул до співбесідника, буквально ніс до носа. Американець в подібній ситуації відступає, але латиноамериканський партнер продовжує насуватися На нього, і в результаті обидва гарячаться.

o Підчас переговорів лицем до лиця японські бізнесмени майже ніколи не говорять своїм американським колегам "ні". Американці впадають у відчай, не знаючи, що і думати. Адже американець швидко переходить до суті справи, а для японського бізнесмена це здається образливим.

o У Франції оптові торговці не займаються стимулюванням збуту товарів. Вони Просто запрошують роздрібних торговців, що тим потрібно, і поставляють необхідний товар.

У кожної країни (і навіть в окремих регіонів усередині країни) свої культурні традиції, свої переваги і свої заборони, які діяч ринку повинен вивчити.

Культура (від лат. cultura - виховання, освіта, розвиток, шанування) - історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил та здібностей людини, який відбивається в типах та формах організації життя та діяльності людей, а також у створюваних ними матеріальних та духовних цінностях.

Основним положенням євромаркетингу є врахування різноманітних суспільно-культурних умов у країнах і регіонах ЄВР. Основним завданням є правильна оцінка реалій суспільної та культурної специфіки євроринку. Культура складається передусім із думок, відчуттів і поведінки, які набуті й передаються, насамперед через символи, що об'єднують характерні досягнення певних груп людей; самобутність культури складається з традиційних ідей і належної до них поведінки.

Основними чинниками цього євромаркетингового оточення є: демографія, мова, національна свідомість, релігія, символіка, купівельна спроможність, суспільні цінності, звички, ментальність, національна свідомість, культурний склад країн ЄС, рівень освіти, способи проведення вільного часу.

Рис 14.1 - Склад соціально-культурного середовища міжнародного маркетингу

До найважливіших демографічних складових належать: чисельність населення, рівень смертності, народжуваність, кількість шлюбів, натуральний приріст, вікова структура суспільства, обсяг і характер домашніх господарств.

Слід звернути увагу на значення гельської мови в Ірландії, каталонської та баскської в Іспанії, а також на різницю у вимові, словах між німецькою (в Німеччині та Австрії), французькою (Франції та Бельгії), голландською (в Голландії та Бельгії).

Наступним чинником є релігія. У межах ЄВР домінує християнство, зокрема в країнах Південної Європи - католицизм (Іспанія, Португалія, Італія, Франція), в Північній - протестантизм (Швеція. Фінляндія, Данія, Голландія), у Греції - православ'я. Порівняно малий вплив мають іудаїзм, буддизм та іслам. Значне зростання впливу ісламу останніми роками відбувається в деяких європейських країнах (Німеччина, Франція, Австрія), здебільшого за рахунок етнічних груп.

Різні країни різко відрізняються один від одного і своїм політико-правовим середовищем. При вирішенні питання про встановлення ділових відносин з тією або іншою країною слід враховувати щонайменше чотири чинники.

Відношення до закупівель до з-за кордону.

Деякі країни відносяться до таких закупівель вельми доброзичливо, навіть заохочувально, інші - різко негативно. "ГБМ" і "Кока-кола".

Політична стабільність.

Ще одна проблема - стабільність країни в майбутньому. Уряди змінюють один одного, і іноді зміна курсу виявляється дуже різкою. Але і без зміни уряду режим може вирішити відгукнутися на виниклі в країні настрої. Можуть конфіскувати власність іноземної фірми, заблокувати її валютні резерви, ввести імпортні квоти або нові обкладення.

Валютні обмеження.

Третій чинник стосується обмежень або проблем у зв'язку з валютним обміном. Іноді уряди блокують власну валюту або забороняють її переклад в будь-яку іншу. Зазвичай продавець хоче отримати дохід у валюті, якою він може користуватися. У кращому разі з ним можуть розплачуватися у валюті його власної країни.

Державна машина.

Четвертим чинником є ступінь ефективності системи допомоги іноземним компаніям з боку держави, що приймає їх, тобто наявність ефективної митної служби, достатньо повної ринкової інформації та інших чинників, що сприяють підприємницькій діяльності.

Метою дослідження політико-правового середовища є визначення політичного ризику та розробка стратегії його зменшення. Для цього, насамперед, аналізуються політичне середовище та можливі дії країни, яка досліджується, а також власної.

Можливі дії урядів.

Міжнародний досвід свідчить, що конкретні економічні дії національних урядів щодо зарубіжних країн зумовлені не тільки комерційними інтересами, а й їхніми політичними цілями. Існує певний зв'язок між цілями уряду та можливими економічними діями, які підвищують політичний ризик.