Управління людськими ресурсами - Воронкова В.Г. - 7.4.3. Формування оперативних антикризових груп

У процесі виконання заходів передкризового управління необхідно сформувати систему оперативних антикризових груп, які при виникненні кризової ситуації починають працювати, пересікаючи межі існуючих організаційних підрозділів, фільтруючи інформацію та швидко передаючи її на всі рівні.

Під час подолання кризової ситуації рекомендується розподілити функції наступним чином:

• одна оперативна група організує контроль та забезпечення здорового психологічного клімату, запобігаючи паніці серед персоналу;

• друга — веде звичайну оперативну роботу в системі управління, намагаючись уникнути зриви, щоб звести їх наслідки до мінімальним втратам;

• третя група "займається питаннями антикризового управління у відповідності до стратегічних планів та з урахуванням ситуації, що склалася.

Зв'язок між кризовими оперативними групами будується за типом "зірка", напряму, а підготовку персоналу для них необхідно вести заздалегідь у процесі передкризового управління (рис. 7.9). Можливий склад штабної та оперативної груп управління та зв'язки між ними повинні апробуватися заздалегідь. Швидке реагування на кризові ситуації необхідно виховувати та тренувати.

Кризові оперативні групи створюються для наступних цілей:

• виявлення нових технологій, впровадження інновацій, використовуючи збір пропозицій співробітників за цими питаннями;

• організації фінансового менеджменту в кризових ситуаціях;

• вивчення та вирішення соціальних проблем.

Функції оперативних антикризових груп зводяться до трьох напрямків: профілактика кризових ситуацій, діяльність в умовах кризи та посткризової діяльності.

Рис. 7.9

Приблизна схема побудови взаємодії антикризового штабу та антикризових оперативних груп підрозділів організації

1. Профілактика кризових ситуацій; передбачає перш за все організацію контролю за показниками діяльності підрозділів, моніторинг професійних та соціальних проблем працівників та забезпечення здорового морально-психологічного клімату в колективі. Профілактика кризових ситуацій включає:

* спеціальний моніторинг та ситуаційний аналіз, пов'язаний з визначенням ймовірних джерел та зон ризику. Варто виявити основні фактори ризику, визначивши їх взаємовідносини один з одним та вплив на загальний стан організації; обґрунтовано вирішити, які фактори організація в змозі витримати, а вплив яких необхідно зменшити. Значну роль при цьому повинні відігравати прогнози й моделі можливого розвитку кризових ситуацій. Як один з ефективних методів ситуаційного аналізу можна використовувати метод побудови "дерева ризику та причин кризи". Між ризиками та причинами виникнення кризових ситуацій існує причинно-наслідковий зв'язок: ризик є наслідком деякої причини, яка в свою чергу є наслідком іншої причини й т. д. Розвиток подій за схемою "ризик — причини — кризова ситуація — небажані наслідки" — це логічний процес реалізації потенційної небезпеки виникнення кризи та отримання реального збитку (наслідки). Як правило, цей процес включає декілька причин, тобто є багатопричинним. Таким чином, ризики та причини виникнення кризових ситуацій утворюють ієрархічні, ланцюгові структури або системи. Ризики мають всі системи організації. Прикладом простого "дерева ризиків та причин кризи", що пов'язане з системою "кадрового потенціалу", може бути наступний розвиток подій: "відмінність між нормами неформальної групи та вимогами формальної організації — конфлікт ролей — стресовий стан персоналу — помилка у професійній діяльності — втрата * прибутку (клієнтів, партнерів та ін.)".

* розробка системи заходів щодо запобігання ризиків, причин та власне кризових явищ;

* завчасне усунення можливих ризиків та причин виникнення кризової ситуації — "розшивка" вузьких місць" організації (своєчасна відмова від продукції, що не користується попитом, закриття енергоємних виробництв, своєчасне підвищення якості існуючого професійного інструментарію персоналу та ін.);

* підготовка до дій в умовах неминучих та ймовірних кризових ситуацій при неможливості усунення їх причини (зменшення ризику та послаблення наслідків за рахунок компенсаційних заходів, у тому числі створення запасів та резервів, забезпечення належним професійним інструментарієм працівників та ін.).

2. Діяльність в кризових ситуаціях передбачає безпосереднє реагування на виникнення кризової ситуації, тобто дії направлені на ліквідацію кризової ситуації та запобігання збитків, включаючи рішення антикризового штабу, збір інформації, проведення роз'яснювальної роботи серед персоналу та мобілізацію кадрового потенціалу кожного підрозділу організації. Інформація, яка необхідна для прийняття раціонального рішення в умовах кризової ситуації, часто спотворюється; особи, що приймають рішення, як правило, не можуть справитися з великим потоком інформації. Щоб розгрузити себе, відповідальні особи доручають своїм підлеглим відфільтрувати інформацію, а підлеглі роблять це у відповідності до власного бачення проблеми та кінцевих цілей.

Отже, при організації процесу збору та підготовки інформації всередині антикризових оперативних груп необхідно вжити наступні заходи:

а) поліпшити якість інформації: якість рішень, що приймаються, здебільшого від надійності даних, що надходять;

б) поліпшити якість групових рішень шляхом організації обговорення проблеми з урахуванням різних точок зору, щоб знизити ймовірність диктату лідера;

в) підвищити здатність швидкого реагування на інформацію шляхом постійних тренінгів.

3. Посткризова діяльність спрямована на пом'якшення та усунення наслідків кризової ситуації за рахунок компенсаційних і відтворювальних заходів та стабілізацію ефективної діяльності персоналу.

Очевидно, що у процесі формування оперативних антикризових груп, відбір персоналу повинен проводитися з використанням сурових критеріїв, що дозволяють прогнозувати надійність їх функціонування у кризових ситуаціях. Як основні критерії, можна використати модель антикризового типу керівника та ступінь психологічної сумісності потенційних кандидатів. Забезпечення ефективної діяльності в кризових ситуаціях пред'являє додаткові вимоги до стану здоров'я працівників та робить необхідним контроль зазначеного фактору.