Управління людськими ресурсами - Воронкова В.Г. - Висновки

1. Основою життєвого потенціалу організації є її корпоративна культура. Корпоративна культура — це певний фон діяльності організації, що особливо виявляється при динамічних змінах структури або роду діяльності, який сприяє посиленню вектора результативності в залежності від ступеня керованості усвідомлених цінностей організації. Цей фон включає в себе сукупність колективних базових уявлень учасників діяльності організації. Корпоративна культура постає як продукт власне управлінських інновацій. її плоди дуже матеріальні, тому що працівники щиро сприяють збільшенню результативності організації.

2. Основні принципи корпоративної культури: почуття духовної спільності, що властиві організаціям, здійснюють більший вплив на результати діяльності, чим технологічні або економічні ресурси, організаційна структура, інновації чи нормування часу. При цьому корпоративна культура надає працівникам організаційну ідентичність і створює у них відчуття надійності самої організації і свого становища у ній, сприяє формуванню почуття соціальної захищеності та стабільності даної соціальної системи. Позитивна корпоративна культура стимулює результативність діяльності організації або її розвиток. Вона відтворює надзвичайно важливий комплекс чинників, формуючих корпоративну культуру організації, що створює її імідж як у регіональному, так і міжнародному плані.

3. Необхідною умовою впровадження корпоративної культури у функціонування організацій є певний рівень інтелектуальної зрілості її персоналу. Тому корпоративна культура організації, як посилений прояв впливу лідера, використовується саме як енергія, яка здатна пронизувати колектив щодо здійснення поставлених цілей. Корпоративна культура організації може бути припустимою для певного періоду часу. Зміни умов зовнішньої конкуренції, державного регулювання, стрімкі економічні зміни і нові технології вимагають зміни корпоративної культури організації, що не відповідає новим умовам.

4. Формування позитивної корпоративної культури стає у сучасних умовах глобальним стратегічним ресурсом організацій. Тому свідоме формування корпоративної культури необхідно для того, щоб цей могутній інструмент використовувався на користь організації. Запропонований механізм формування корпоративної культури здатний виконувати свою і петиту цій ну роль за будь-яких умов і може бути застосований для інших суб'єктів діяльності у виробничій і невиробничій сферах.

5. Формування культури відбувається в умовах вирішення організацією двох важливих проблем; зовнішньої адаптації і внутрішньої інтеграції. Корпоративна культура завжди повинна підтримувати місію, цілі та конкретну стратегію розвитку організації. При цьому корпоративна культура організації припускає передбачуваність дій і керованість поведінки, певний рівень стабільності, сприяє формуванню відчуття добробуту і досягненню поставлених цілей. Сама по собі культура організації за своєю природою більш інертна, ніж інші елементи системи управління. Тому дії щодо її зміни повинні випереджати всі інші перетворення, маючи на увазі, що результати з'являться не відразу.

6. Корпоративна культура є об'єктивним явищем, рушійною силою розвитку організацій. Водночас корпоративна культура не розвивається сама по себе, а вимагає певних управлінських заходів: керівництво повинно підтримувати її позитивні прояви і попереджувати та припиняти негативні наслідки. У сучасних умовах корпоративна культура все більше висувається на передній план і грає виключно важливу роль. При усій своїй інтелектуальності підходу вона виявляє системність, що сприяє становленню управління як єдиного соціального організму.

Питання для самоконтролю

1. Що таке "культура"?

2. Визначення поняття "корпоративна культура".

3. Типології корпоративних культур.

4. Особливості кланової, ієрархічної, ринкової та адхократичної корпоративних культур.

5. Визначити учасників корпоративної культури організації.

6. Структура корпоративної культури організації.

7. Корпоративна культура як самоорганізаційна основа функціонування організації.

8. Культура звільнення працівників.

9. Формалізований механізм формування корпоративної культури.

10. Інструменти Інформаційного впливу на працівників організації.

11. Роль внутрішньофірмових політик.

12. Роль неформальної організації в ефективності функціонування формальної організації.

13. Значення місії у формуванні корпоративної культури організації.

14. Роль музею організації у ретрансляції її корпоративної культури.

15. Особливості впливу позитивної" і "негативної" корпоративної культури на функціонування організації.

16. Роль керівника у формуванні корпоративної культури організації.

17. Способи нейтралізації негативних цінностей організації.

18. Язницл між формальними І неформальними відносинами.

19. Чому зростає значення корпоративної культури в управлінні персоналом?

20. Місце теорії корпоративної культури у системі знань.

Література

1. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. — СПб.: Издательство *Пи-тер", 1999. —416 с. —(Серия "Теория и практика менеджмента").

2. Бех В. П. Человек и Вселенная: когнитивный анализ. — Запорожье: РА -Тандем-У*. 1998. —144 с

3. Виханский О. С, Наумов А. И. Менеджмент: Учебник. — 3-е изд. — М.: Гардарики, 2002. —528 с.

4. Волобуев В. В. Внутрифирменная идеология: Социально-философский анализ идеологии формальной организации. — Запорожье: Изд-во "Павел", 2001. —239 с.

5. Воронкова В. Г. Организационная культура: концептуальное обоснование// Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. — Запоріжжя, ЩА. —Випуск№10. —2002. —224 с. — С 41-54.

6. Воронкова В. Г. Управління як єдиний соціальний організм//Теорія І практика державного управління. — Bun. ft — X.: Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2004. — 212с— С 187-191.

7. Дафт Р. Организации. Учебник для психологов и экономистов. — СПб.: прайм—ЕВРОЗНAK, 200h—352с.

8. Джуэлл Л. Индустриально-организационная психология. — СПб.: Питер, 2001. —720с.

9. ДорофиенкоВ. В., Жеребьев Я. И., Додгалева Е. В. Методы принятия управленческих решений: Учеб. пособ. —Макеевка: ДонГАСА, 2004. —250 с.

10. Вацлав Дуфала. Инструментарий для формирования стратегии предприятия //Проблемы теории и практики управления. —1998. —№ 1.—С. 97-101.

11. ЗигертВ., Ланг Л. Руководить без конфликтов: Сокр. пер. с нем. / Научн. ред. и авт. предисл. А. Л. Журавлев. —М.: Экономика, 1990. —335 с.

12. Зуб А. Т., Локтионов М. В. Системный стратегический менеджмент: meo-рия и практика. —М.: Генезис, 2001. —420с.

13. Карнеги Дейл. Как приобретать друзей и оказывать влияние на людей / Пер. с англ. Ф. П. Красавина; —Киев: Наук, думка, 1991. —224 с.

14. КлиландД., Кинг В. Системный анализ и целевое управление. — Пер. с англ. — М, "Сов. радио", 1974. — 280 с. сил.

15. Кови Стивен Р. Семь навыков высокоэффективных людей. Возврат к этике характера / Пер. с англ. —М.: Вече, Персей, ACT, 1998. —2-е изд. —480 с.

16. Корпоративна культура: Навч. посіб. / Г. Л. Хает, О. Л.Єськов, Л. Г Хает, С В. Ковалевський, О. А. Медведева, В. І. Кулійчук, Е. В. Яшина / Під заг. ред. Г. Л. Хаста. —Kufe; Центр навчальної літератури, 2003. —403 с.

17. Кохановский В. П. Философия и методология науки: Учебник для высших учебных заведений. — Ростов н/Д.: Феникс, 1999. —576 с.

18. Летников Н. С, Лобас В.М. Кадровый менеджмент на пороге XXI века: Учеб. пособ. —Макеевка: ДонГАСА, 2001. — 238с.

19. Маеура М. Организационная культура как средство успешной реализации организационных изменений // Управление персоналом. — 2002. — № 1 (66). — С 24-29.

20. Международный менеджмент / Под. ред. Пивоварова С. Э., ТарасевичаЛ. С, МайзеляА. И. — СПб.: Питер, 2002. — 576 с: ил. — (Серия "Учебники для вузов").

21. МесконМ. X., АльбертМ., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. — М.: "Дело", 1992. — 702 с.

22. Мильнер Б. 3. Теория организации: Учебник. —4-е изд., перераб. и доп. — М.: Инфра-М, 2004. —648 с

23. Норберт Том. Управление изменениями // Проблемы теории и практики управления. —1998. —№ 1. — С 68-74.

24. Палеха Ю.І., Кудін В. О. Культура управління та підприємництва: Навчально-методичний посібник.—К.: МАУП, 1998. —96 с. Библиогр.: С 89-92.

25. Паркинсон С. Н., Рустомджи М. К. Искусство управления / Пер. с англ. К Савельева. —М.: Агентство "ФАИР", 1997. —272с.

26. Райченко А. В. Прикладная организация.—СПб.: Питер, 2003.—304с.

27. СмелзерН. Соціологія /Пер. с англ.—М.:Феникс, 1994.—688с.

28. СмирновЭ. А. Основы теории организации. —М.: "Аудит; ЮНИТИ, 1998. —375с.

29. Спивак В. А. Корпоративная культура. — СПб.: Питер, 2001. —352 с.

30. Спивак В. А. Организационное поведение и управление персоналом. — СПб.: Питер, 2000. —416с.

31. Спивак В. А. Современные бизнес-комуникацди. — СПб.: Питер, 2002. — 448 с: ил. — (Серия "Теория и практика менеджмента").

32. Старобинский Э. Б Как управлять персоналом. — М.: А/О "Бизнес-школа. Интел-синтез", 1995. —2-е изд. —240 с

33. Тевене М. Культура предприятия / Пер. с франц. Под ред. В. А. Спивака. 3-е изд. —СПб.: Издательский Дом "Нева", 2003. — 128 с.

34. Теория организации / Т. Ю. Иванова, В. И. Приходько. — СПб.: Питер, 2004. — 269 е.: ил. — (Серия "Учебное пособие").

35. Теория организации: Учебник для вузов /Г. Ф. Латфуллин, А. В. Райченко. — СПб.: Питер, 2003. — 400 с; ил. — (Серия "Учебник для вузов").

36. Томило в В. В. Культура предпринимательства. — СПб.: Издательство "Питер", 2000. — 368 е.: ил. — (Серия "Учебники для вузов").

37. Файоль Анри. Общее и промышленное управление/ Пер. С франц. — Научн. ред. и предисловие проф. Е. А. Кочерина. —М.: Журнал "Контролинг", 1992. —111 с.

36. Кант Д. Управление людьми в компаниях: руководство для менеджмента. — М.:ЗАО "Олимп-Бизнес", 1995. —360с.

39. Хміль Ф.1. Основи менеджменту: Підручник. — Київ: Академвидав, 2003. — 608 с. — (Альма-матер).

40. Холл Р. X. Организации: структуры, процессы, результаты. — СПб.: Питер, 2001. —512 с: ил. — (Серия "Теория и практика менеджмента").

41. Шейн Э.Х. Организационная культура и лидерство / Пер. с англ. под ред. В. А. Спивака. — СПб: Питер, 2002. — 336 е.: ил. — (Серия "Теория и практика менеджмента").

42. Энциклопедический словарь по культурологии / Под общ. ред. А. А. Раду-гина. —М.: "Центр", 1997. —477с.

43. Яковенко И. Человек в массе: свежий взгляд на классическую тему // Мировая экономика и международные отношения. — 2004. — №4. — С 110-116.