У класичному менеджменті вважається, що прогнозування — це метод, в якому використовуються як накопичений в минулому досвід, так і поточні припущення відносно майбутнього в цілях його визначення. В результаті отримують картину майбутнього, яку можна використовувати як основу в процесі планування. Прогноз в управлінні являє собою розробку моделей розвитку керованого об'єкта.
Показники прогнозу (числові характеристики об'єкта, обсяги і терміни робіт і т. п.) мають ймовірнісну природу. На основі прогнозів здійснюється передбачення і приймаються управлінські рішення.
Мета прогнозування — отримати науково обґрунтовані варіанти тенденцій розвитку (зміни) керованого об'єкта (показників його стану) в часі і просторі. Джерелами інформації для прогнозів являються вербальні і письмові тексти, що отримуються в процесі комунікацій між людьми або у відкритому друці. Інформацію з відкритого друку отримують, використовуючи методи: структурно-морфологічний, визначення публічної активності, виявлення груп патентних документів, аналізу показників, термінологічного і лексичного аналізу, які будуть розглянуті далі.
Для прогнозування в практичній діяльності застосовуються різні кількісні і якісні методи.
Кількісні методи базуються на інформації, яку можна отримати, на основі вивчення тенденцій зміни параметрів або маючи статистично достовірні залежності, що характеризують виробничу діяльність об'єкта управління. Як приклади таких методів можуть виступати: аналіз тимчасових рядів, каузальне (причинно-наслідкове) моделювання.
У основу якісних методів покладені експертні оцінки фахівців в сфері прийняття рішень: наприклад, методи експертних оцінок, висновок, моделі очікування споживача (опитування клієнтів).
Складні об'єкти прогнозуються з використанням різних кількісних і якісних методів. Наприклад, прогноз економічної кон'юнктури (сукупність ознак, що характеризують стан економіки в певний період) базується на прогнозах у сфері обмежень по захисту навколишнього середовища, міжнародної торгівлі, попиту на продукцію, пропозиції продукції та їх співвідношень. При цьому кожний з вказаних прогнозів, у свою чергу, ґрунтується на проміжних прогнозах різних процесів. Відпрацьованими методами прогнозування економічної кон'юнктури є: "мозкова атака", метод Дельфі, екстраполяції тенденцій, морфологічний аналіз, імітаційне динамічне моделювання, структурний аналіз і ін. Однак існують і інші класифікації методів прогнозування, які визначені особливостями прогнозів (табл. 13.2).
Цілі, час, умови прогнозу і специфіка його вироблення визначають комплекс методів і прийомів прогнозування. При цьому різні методи можуть використовуватися в розробці різних прогнозів.
Приведемо коротку характеристику методів прогнозування, які використовуються частіше за інших, із вказівкою джерел, в яких їх суть викладена в розгорненому вигляді (табл. 13.3).
Таблиця 13.2
Класифікація прогнозів
| Класифікаційний признак | Роль і місце прогнозу в управлінському рішенні |
| цільовий | Визначення можливості реалізації цілі управління. Дозволяє уточнити ціль організації і сформулювати її місію. Визначаються критерії досягнення мети |
| пошуковий | Виявлення закономірних тенденцій у розвитку керованого об'єкта. Встановлення стану прогнозованого об'єкта в сьогоденні і майбутньому. Враховується в процесі розробки стратегічних рішень |
| нормативний | Визначення шляху, етапів реалізації цілей управлінського рішення. На його основі рекомендується використовувати відповідні методи управління: планові, програмні і т. п. |
| програмний | Дослідження впливу чинників на різних етапах досягнення мети організації. Формулювання гіпотези взаємовпливу різних факторів на об'єкт прогнозування і визначення Ймовірнісних термінів досягнення проміжних цілей в процесі досягнення головної |
| проектний | Отримання матеріалу, що забезпечує цільову спрямованість концепцій проектів, їхнього життєвого циклу, критеріїв оцінки інвестиційних проектів. Результати проектного прогнозу використовуються при розробці інвестиційних і фінансових рішень |
| Час (період) упередження | Оперативні, коротко-, середньо- і довгострокові прогнози, спрямовані на забезпечення, розробку, прийняття і реалізацію управлінських рішень: тактичних, оперативних і стратегічних |
| Умовивзаємозв'язку факторів | Прогнози формуються з урахуванням детермінованих, ймовірнісних взаємозв'язків факторів і об'єкта прогнозування, а також невизначених умов. Умови визначають специфіку використання методів прогнозування і розробки прийняття рішення |
| Специфіка обробки інформації особою, що приймає рішення | Моделі прогнозування можуть бути описані за допомогою математичних залежностей (формалізовані, що дозволяють здійснювати прогнозування і прийняття рішення з використанням ЕОМ) або у вигляді письмових або усних текстів. Інформація, що переробляється (усвідомлено або неусві-домлено), визначає назву частини прогнозів і рішень, наприклад як інтуїтивні прогнози |
При вирішенні задач прогнозування і прийняття рішень суттєвою проблемою є кількість і якість обробки необхідної інформації. Нижче наведено декілька методів, що дозволяють особам, що приймають рішення мінімальними матеріальними і організаційними затратами наповнювати інформаційну базу даних.
Таблиця 13.3
Коротка характеристика методів прогнозування
| Область застосування | Призначення, вирішувані задачі | Особливості застосування | Літературне джерело |
| Експертні методи | |||
| Економічна кон'юнктура. Розв'язання проблем науково-технічного прогресу. Розвиток об'єктів великої складності | Для об'єктів, розвиток яких не піддається предметному опису, математичній формалізації. В умовах відсутності достовірної статистики, що характеризує об'єкт управління, в умовах великої невизначеності, за відсутності ЕОМ, в екстремальних ситуаціях | За експертними оцінками 7-9 фахівців. Вироблення колективної думки групи експертів. Потребує багато часу для опитування і обробки даних. | |
| Метод евристичного прогнозування | |||
| Науково-технічні об'єкти і проблеми, розвиток яких погано піддається формалізації | Знаходження оптимальних способів створення проектованих систем (модернізованих). Прогнозування великих і складних систем. Виявлення об'єк-тивізованого уявлення про перспективи розвитку вузької області | Математичний апарат (метод) непридатний. Спеціально обробляються прогнозні оцінки об'єкта шляхом систематизованого опитування експертів у вузькій сфері науки, техніки, виробництва. Інформаційний масив створюється із заповнених експертами таблиць. | |
| Колективна генерація ідей | |||
| Отримання блоку ідей з прогнозування і прийняття рішень | Визначення всього можливого кола варіантів розвитку керованого об'єкта. Визначення альтернативного кола чинників, що впливають на об'єкт прогнозу. Отримання сценарію розвитку об'єкта управління | Синтез об'єкта прогнозу,мультифакторний аналіз подій, аналіз подій зі сторони детермінуючих чинників | |
| Морфологічний аналіз | |||
| В умовах малого обсягу інформації про проблему, що вивчається, для отримання систематизованої інформації по всіх можливих варіантах її рішення | Прогнозування можливого результату фундаментальних досліджень. При відкритті нових ринків, формуванні нових потреб | Структурні взаємозв'язки між об'єктами, явищами і концепціями. Загальність припускає їй використання повної сукупності знань про об'єкт. Необхідною вимогою є повна відсутність попередніх думок. Містить такі етапи: формулювання проблеми; аналіз параметрів; побудова -морфологічного ящика", що включає всі рішення; вивчення всіх рішень | |
| Прогнозні графи і "дерево рішень" | |||
| Структурне прогнозування (знаходження розв'язання проблеми при збереженні функцій, але зміною структури об'єкта) | Прогноз розвитку об'єкта в цілому. Формулювання сценарію досягнення прогнозованої мети, рівня мети, критерію | Вибір графи, що визначається сутністю відносин, які вона повинна виразити | |
| Математичні методи параметричного прогнозування | |||
| Визначення тенденцій розвитку об'єктів, що мають кількісні статистичні дані, якіхарактеризують їх минулий і сьогоднішній стан | Задачі прогнозноїекстраполяції | Можуть застосовуватися:* за умов, коли вихідні статистичні дані відповідають вимогам, пред'явленим де конкретних математичний методів;* за наявності кількісної інформації;* якщо значення часу (глибини) упередження укладаються в рамках одного з циклів об'єкта прогнозування............... | |
| Задачі методу найменших квадратів | Застосування можливе, якщо за час упередження функціональна структура об'єкта прогнозування не змінюється (можуть змінюватися тільки значення параметрів) | ||
| Прогноз процесів, динаміка яких містить коливальні або гармонійні складові | Спектральний аналіз | До об'єкта прогнозування відносяться:• сезонні коливання попиту;• макроекономічні процеси;• енергоспоживання | |
| Максимально можливий облік і сукупності змінних, що характеризують об'єкт і їх взаємозв'язки | Факторний аналіз | Являє собою розділ математичної статистики і включає велику кількість методів | |
| Прогнозування за аналогією | |||
| Розв'язанняпроблемних ситуацій, звичних для осіб, що 3 приймають рішення | рішення ситуаційних управлінських задач | Використання методу за наявності аналогів об'єктів, процесів, ситуацій. Застосування методу вимагає спеціальних навичок. | |
Методи отримання інформації
Існують різноманітні методи отримання інформації. Коротко охарактеризуємо кожен з них.
Метод структурно-морфологічний. Призначений для виявлення внутрішнього складу предметної області, фіксації появи принципово нових розробок (ідей, технічних рішень і т. л.), що дозволяє обґрунтовано формулювати стратегію науково-технічного прогресу підприємства.
Метод визначення публікаційної активності. Потік документів, що відносяться до різних областей знань досить циклічний. Відстежуючи цикли, можна визначити стан розробки будь-якої проблеми в країні, на підприємствах і вжити заходи стосовно корекції стратегій науково-технічного прогресу в своїй організації.
Метод виявлення групи латентних документів. Будь-яка організація, як правило, патентує тільки ті ідеї, які мають практичну значущість для її розвитку і бізнесу. Вивчаючи патенти-аналоги провідних фірм, можна виявити спрямованість їх діяльності і рівень розв'язання ними проблеми, що цікавить Вас.
Метод показників. Кожна технічна система характеризується набором показників, які модернізуються, що знаходить відображення в документах. Аналізуючи динаміку зміни характеристик показників цієї системи, можна зробити висновок про тенденції її розвитку.
Метод термінологічного і лексичного аналізу. В умовах розвитку різних областей знань відбувається природна зміна термінологічного апарату. Лексичний аналіз текстів (прочитаних або почутих) дозволяє виявити на ранньому етапі зародження принципових інновацій і спрогнозувати дії своєї організації.
Точність і перевірка прогнозів. Точність і перевірка прогнозів — важливий аспект прогнозування. Прогнозування майбутніх значень на регулярній основі ускладнюється важкою природою змінних. Саме тому необхідно включити в прогноз показник можливого відхилення значення змінної. Необхідність вибору еталону точності визначається:
* різними показниками прогнозів, що отримуються;
* потребою мати в прогнозі декілька показників;
• важливістю контролю помилок прогнозу (в порівнянні з еталоном). Помилка (П) в прогнозі означає різницю між фактичним і спрогнозованим
значеннями:
П = ФЗ-ПГ,
де ФЗ — фактичне значення; ПГ— прогноз.
Помилка позитивна, якщо прогноз занижений, і негативна, якщо він завищений. Помилки в прогнозі впливають на рішення при виборі різних варіантів прогнозу і на результат використання того або іншого методу прогнозування.
Обчислення точності прогнозу. Визначити помилку у вичисленому значенні прогнозу неможливо, оскільки невідомо його дійсне значення. Однак існує ймовірність того, що помилка обчисленого прогнозу не перевищить деяку величину або максимальну помилку прогнозу, яку можна очікувати із заданою ймовірністю:
• математичне, очікування (МО)
де ДЗ — дійсне значення.
• середньоквадратичне відхилення (СКВ)
Контроль прогнозу. Контроль прогнозу здійснюється порівнянням помилок прогнозу із заздалегідь визначеними значеннями (межами). На практиці контроль здійснюється за допомогою розрахунку відношення сукупної помилки прогнозу до відповідного значення МО і використовується для спостереження за прогнозом:
де П0 — показник відхилення.
Значення показників відхилення порівнюються із межами значень показників, що засновані на судженнях і досвіді.
Згідно теорії ймовірності з урахуванням нових законів розсіювання, відхилення випадкової величини від центру групування не перевищує трьох середніх квадратних відхилень. З урахуванням цього значення показника відхилення повинне знаходитися в межах ± 4, що відповідає межам трьох стандартних відхилень.
Використання контрольних графіків. Графік передбачає установку верхніх і нижніх меж для окремих помилок прогнозу (замість сукупних помилок, як у випадку з показником відхилення). Ці межі кратні квадратному кореню із СКВ.
Графічне відображення помилок з використанням контрольної діаграми інформативно і наглядно представляє відхилення, що виходять за встановлені межі.
Вибір методу прогнозування. Вибір методу прогнозування значно покращує якість прогнозу, оскільки:
• забезпечує функціональну повноту, достовірність і точність прогнозу;
• зменшує тимчасові і матеріальні витрати на прогнозування. На вибір методу прогнозування впливають:
сутність практичної проблеми, що підлягає розв'язанню;
• динамічні характеристики об'єкта прогнозування у ринковому середовищі;
• вид і характер наявної інформації, типове уявлення про об'єкт прогнозування;
• комбінація фаз життєвого, ринкового циклу товару або послуги;
• період попередження і його співвідношення із передбачуваною тривалістю ринкового, життєвого циклу, циклу розробки або модифікації товару, послуги;
Всі перераховані чинники повинні розглядатися в системній єдності, лише несуттєві можуть виключатися з розгляду. Той, хто прогнозує внаслідок передпрогнозних досліджень повинен структурувати інформацію про об'єкт прогнозування, проаналізувати її і, вибравши, залишити ту, що відповідає умовам прогнозу. При підготовці рішення про вибір методу прогнозування рекомендується виділити ті, що можливо застосовувати до умов даного завдання. Ті, що застосувати не можна, виключаються. На практиці ж, вибираючи метод прогнозування, рекомендується враховувати два найбільш важливих чинники — затрати і точність. Слід з'ясувати, скільки грошей виділено на підготовку прогнозу, яка можлива ціна спрогнозованих помилок і вихід. Найкращий прогноз, як правило, є оптимальною комбінацією точності і вартості.
При виборі методу прогнозування потрібно враховувати:
* наявність статистичних даних за необхідний період;
* компетентність прогнозиста, наявність ВОТ;
• час, що необхідний для збору і аналізу інформації. У ряді випадків для отримання незалежних прогнозів використовуються одночасно декілька методів. Вимоги до прогнозів:
• своєчасність, певною мірою точності і визначеності інших показників;
• надійність, що виражено в знакових одиницях (доларах, одиницях продукції, обладнанні, кваліфікації персоналу і т. п.) і зафіксована на папері;
* простота методики прогнозування для розуміння і використання.
13.7. Політичні рішення: сутність, технології прийняття І впровадження
13.8. Традиційні методи економічного аналізу
13.9. Математичні методи в економічному аналізі
13.10. Багатопланові аналітичні методи
Висновки
Розділ 14. Філософія галузевого планування.
14.1 Планування на підприємствах та в організаціях
14.2. Методологія аналізу галузевого планування
14.3. Стратегічне планування як головна умова функціонування підприємства