Управління людськими ресурсами - Воронкова В.Г. - 13.10. Багатопланові аналітичні методи

Аналіз Парето. Метод названий на честь італійського економіста, який визначив, що відносно невелика кількість чинників (20 %) викликає великий відсоток (80 %) всіх випадків скарг, дефектів, проблем і т. п. Якщо класифікувати всі випадки за мірою важливості і зосередитися на вирішенні суттєвих задач, менш важливі залишаючи осторонь, підвищується результативність.

Визначення еталону (бенчмаркинг). Метод передбачає оцінку певної діяльності по відношенню до еталону в своїй або будь-якій іншій організації. Мета методу — встановлення стандарту, за яким оцінюється діяльність організації і ухвалюється рішення по моделі для навчання методам вдосконалення.

Метод базується на законі впливу соціальних норм, як тільки встановлюється стандарт, метою людини стає наближення до нього.

Причинно-наслідкові діаграми. Цей метод пропонує структурований підхід до розв'язання проблеми. Метод розробив японський професор Клшикава для урахування великої кількості чинників, що впливають на якість обслуговування, процес виробництва і т. п.

Діаграми допомагають в вирішенні проблеми, створюючи декілька пластів категорій (чинників), що сприяють виявленню складових цієї проблеми. Метод часто використовується після "мозкової атаки" для організації отриманих ідей.

Метод морфологічного аналізу. Він застосовується індивідуально і в групі і заснований на комбінаториці — систематичному дослідженні всіх теоретично можливих варіантів, що витікають із закономірностей побудови(морфології) аналізованого об'єкта. Аналіз і подальший синтез охоплюють як відомі, так і нові, незвичні варіанти, які при простому розгляді могли бути упущені. За допомогою комбінування варіантів отримують безліч різних рішень. Ідея полягає в переміщенні отриманої комбінації в предметну область, далеку від тієї, що знаходиться на поверхні.

Етапи реалізації методу:

* опис, визначення, узагальнення проблеми;

* виявлення всіх чинників, що впливають на розв'язання проблеми;

* виявлення можливих варіантів за кожним із параметрів за допомогою складання матриць (у першому стовпці параметри, а в рядках — варіанти по кожному параметру);

* аналіз варіантів рішень і вибір кращого з них. Метод застосовується для виявлення простих рішень, але досить незручний із-за необхідності селекції варіантів.

SWОТ-аналіз. За допомогою SWOT-аналізу оцінюють поточний стан фірми. Він дозволяє інтегрувати оцінку внутрішньо організаційного потенціалу і виявити фактори зовнішнього середовища. Це необхідно для прийняття стратегічних рішень (по корегуванню цілей і зміні місії) організації на основі урахування її сильних і слабких сторін.

Аналіз передбачає оцінку відносної важливості досліджуваних факторів. Наприклад, сильні сторони, які не можна використовувати в реальних умовах, мають обмежену цінність. вАЛЮТ-аналіз є одним з методів аналізу конкурентних переваг.

Функціонально-вартісний аналіз. Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) — метод техніко-економічного дослідження функцій управлінського персоналу організації, спрямований на зниження витрат на управління і досягнення найкращих виробничо-комерційних результатів шляхом вибору найбільш ефективних способів управління.

ФВА заснований на принципах: функціонального і системного підходу; відповідності значущості функцій управління затратам на них і якості їх виконання; колективного пошуку і вироблення ефективних варіантів розвитку управління організацією. Розглянемо основні:

1. Досягнення найкращого співвідношення між ефективністю роботи апарату управління і затратами на його утримання.

2. Зниження собівартості продукції, що випускається, і підвищення її якості.

3. Підвищення продуктивності праці управлінських працівників і робочих виробничих підрозділів.

4. Оптимізація використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

5. Скорочення або усунення браку.

ФВА має наступні етапи: підготовчий, інформаційний, аналітичний, творчий, дослідницький; рекомендаційний, впровадження.

В даний час розроблена і апробована на практиці методика ФВА. Об'єктом аналізу може бути апарат управління організації в цілому або окремий функціональний підрозділ.

На підготовчому етапі вибирається об'єкт аналізу, визначаються його конкретні задачі, складається робочий план.

На цьому етапі досліджується стан виробництва і управління їм.

На інформаційному етапі здійснюються збір, систематизація і вивчення даних, що характеризують систему управління, її окремі підсистеми, а також даних про аналогічні передові структури.

На аналітичному етапі проводяться формулювання, аналіз і класифікація функцій, їх де композиція, аналіз функціональних зв'язків між підрозділами в апараті управління, вартісна оцінка функцій, оцінка систем значущості функцій, ступінь і причини невідповідності між значущістю функцій і рівнем затрат на їх виконання.

На творчому етапі здійснюється пошук шляхів покращання роботи управлінського персоналу, вибираються ідеї, формулюються варіанти виконання функцій на основі'запропонованих ідей.

На дослідницькому етапі розробляється проект (здійснюється порівняно-економічна оцінка варіантів за участю спеціалістів зацікавлених підрозділів).

Ha рекомендаційному етапі проводиться підготовка проекту до впровадження, що полягає в розрахунку його потенційної економічної ефективності.

На етапі впровадження описується методика проведення соціально-психологічної, професійної, матеріально-технічної підготовки працівників до реалізації рішення.

Для зниження трудомісткості ФВА доцільно окремі його завдання вирішувати з використанням ЕОМ.

Метод аналізу ієрархій. Іноді метод, розроблений Т. Сааті, називають "процесом аналітичної ієрархії", "аналітичним ієрархічним методом" і т. п. На думку автора методу такий підхід до рішення багатокритерійних задач в складній обстановці з ієрархічними структурами, що включають як відчутні, так і невідчутні фактори, представляється більш обгрунтованим, ніж підхід, .заснований на лінійній логіці. Метод являється замкнутою логічною конструкцією, що забезпечує за допомогою простих правил аналіз складних проблем у всій їх різноманітності і що призводить до найкращого результату.

Метод дозволяє розглядати проблеми конфліктів в групі, що має спільні цілі, між конкуруючими організаціями і навіть між різними країнами (із залученням посередника). У ньому відображаються процеси рішення задач, що вирішаються JUIF, по аналогії з людським мисленням.

В процесі практичної діяльності "розум" людини накопичує чинники, що формують складну комбінацію, об'єднуючу їх в групи відповідно до розподілу деяких властивостей між цими чинниками (елементами) одного рівня управління.

Модель дає можливість відтворити даний процес так, що групи, або,, точніше, визначальні їх спільні властивості, розглядаються як елементи наступного рівня системи. У свою чергу, вже ці елементи можуть бути згруповані відповідно до іншого набору властивостей, перетворюючись на елементи наступного, вищого рівня.

Визначення пріоритетів чинників першого рівня відносно мети.може бути зведено до послідовності задач встановлення пріоритетів для кожного рівня, а кожне задача — до послідовності попарних порівнянь. Порівняння, що виконуються експертами, ■— основні складові роботи при реалізації даного методу. Отже, дана модель роботи аналогічна природному процесу людського мислення, що створює концепцію і структуру складної проблеми. Практичним підтвердженням адекватності методу слугує наступне:

* беручи участь в побудові і встановленні пріоритетів, експерти послідовно групують окремі предмети в межах рівнів і розділяють рівні по складності;

* експерти будують ієрархію проблеми різними способами, але якщо думки їх схожі, то наголошується близькість результатів, і відмінності при деталізації в межах ієрархії на практиці не призводять до суттєвих змін;

* даний спосіб операції думками має математичне обгрунтування.

Методологія забезпечує таке моделювання проблем, що включають знання і думки, що складні предмети стають ясно вираженими, оціненими відповідно до встановлених пріоритетів. Раціональне рішення проблеми пов'язане з оцінкою (зважуванням) варіантів, задовольняючих деякому набору переслідуваних цілей. Оптимальний варіант, що найбільш задовольняє всьому набору цілей. У даному методі із залученням експертів отримують кількісну міру оцінки для варіантів відносно моделей і для підцілей відносно цілей вищого порядку. При цьому кількісна міра оцінки повинна відповідати розподілюваним ресурсам.

Кінцевим результатом зважування є оцінка в основній шкалі відносин. При цьому фізичний взаємозв'язок різних видів діяльності не повинен впливати на відповідність ресурсу певному пріоритету. В термінах системного підходу рішення проблеми розглядається як створення абстрактної моделі системи, де оцінюється дія на всю систему різних її компонентів з визначенням пріоритетів останніх. Ієрархія ж являється деякою абстрактної похідної структури системи, призначеної для вивчення функціональних відносин, її компонентів і їх дій на систему в цілому.