Одним із напрямів активного співробітництва країн є їхня участь у розбудові єврорегіонів. Єврорегіон Буг було створено 29 вересня 1995 р. Учасниками об'єднання стали чотири воєводства Республіки Польща — Люблінське, Хелмське, Замосцьке, Тарнобжецьке та Волинська область України. 15 травня 1998 р. до Єврорегіону Буг приєдналися Бялоподляське воєводство (Польща) та Брестська область (Білорусь). У травні 2000 р. до складу Єврорегіону прийнято Сокальський та Жовківський райони Львівської області (які в подальшій роботі розглядались як складові Єврорегіону "Карпати"). Метою об'єднання є розвиток двостороннього прикордонного (транскордонного) співробітництва. У рамках єврорегіону було заплановано реалізувати проекти з утворення спеціальної екологічної зони, центру комерційної інформації, розбудови кордонних переходів. Ці елементи формують своєрідний регіональний екологічний комплекс. Одним із напрямів співробітництва є розв'язання екологічних проблем. Здійснюється програма "Чистий Буг" (1995), яка охоплює будівництво та реконструкцію очисних споруд, створення природозаповідних територій, контроль за переміщенням екологічно небезпечних вантажів, за об'єктами фауни і флори, дотриманням чинного природоохоронного законодавства та ін.
Поза згаданими проектами співпраці в Єврорегіоні Буг є спільна експлуатація родовищ корисних копалин (вугілля й сірка), розвиток транспортної інфраструктури на лініях Берлін — Москва і Варшава — Київ, розвиток телекомунікаційної інфраструктури, створення сприятливого клімату для розвитку банків, торгових палат, баз даних, розвиток культурних установ. У Луцьку відбулося сьоме засідання ради транскордонного об'єднання Єврорегіон Буг, до складу якого входить Брестська область Республіки Білорусь, Волинська область України і Люблінське воєводство Республіки Польща. Напрями співпраці об'єднання — інформаційний обмін, розвиток виставкового бізнесу, проведення ярмарків і бізнес-форумів. Від 1995 р. (час заснування Єврорегіону Буг) до 1999 р. товарообіг на Волині зріс із 19,3 млн. доларів до 30 млн.
Україна всіляко сприяє розвитку транскордонного співробітництва на двосторонній та багатосторонній основах. Регіональне співробітництво в рамках Карпатського Єврорегіону розпочалося 14 лютого 1993 р. — з дня утворення асоціації Карпатський Єврорегіон (КЄ) у Дебрецені (Угорщина) представниками органів місцевого самоврядування і місцевих адміністрацій Польщі, Угорщини та України. До КЄ також увійшли Словаччина (асоційований член) і Румунія (участь у роботі КЄ фактично беруть два повіти Румунії всупереч позиції центральної влади). На момент утворення до асоціації входили Закарпатська область (Україна), області Боршод-Абалуй-Земплейн, Саболч-Сатмар-Берег, Гайду-Біхар, Гевеш (Угорщина), Кросненське і Пшемишльське воєводства (Польща), райони Бардієво, Гуменне, Михаловіце, Свідник, Требишов, Вранов (Словаччина). Пізніше до Єврорегіону ввійшли Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька області (Україна), область Ян-Надькун-Сольнок (Угорщина), Жешувське воєводство (Польща), райони Кошице і Пряшів (Словаччина). Представники повітів Румунії набули у 1993 р. статус спостерігачів, проти чого негативно виступила центральна румунська влада. Тільки з 1997 р. п'ять повітів Румунії стали повноправними членами регіонального об'єднання.
Від України установчі документи підписали Закарпатська, Львівська, Чернівецька та Івано-Франківська області. Секретаріат Ради КЄ розміщено в Ужгороді. Від самого початку створення КЄ підтримують ОБСЄ, Рада Європи, міжнародні фінансові інститути — ЄБРР і МБРР (Світовий банк). У рамках асоціації КЄ діють організаційно-правові структури та постійні робочі комісії. У перспективі в роботі Карпатського Єврорегіону ключовими механізмами будуть взаємопогоджені транскордонні господарські програми та проекти, а органи місцевої влади регіонів-учасниць мають створювати умови для їх виконання, забезпечуючи при цьому взаємодію автономних суб'єктів економічного співробітництва. Основними проектами регіону є спільні наукові дослідження, організація міжнародних торгів, утворення національного парку Східних Карпат, освіта й підтримка туризму.
Зусиллями КЄ та Єврорегіону Буг на території України пропонується створити транспортно-складський центр "Інтерпорт-Ковель", вільну митну зону "Чоп-Інтерпорт" та ін. Створення Єврорегіону Буг, розвиток Карпатського Єврорегіону є підтвердженням поглиблення міжрегіонального співробітництва і має поліпшити дво- та багатосторонні відносини. Пакет документів про створення Єврорегіону Нижній Дунай був підписаний 15 серпня 1998 р. у м. Галац місцевими властями прикордонної зони Румунії, Молдови та України (Одеська область). Метою регіону стало прикордонне співробітництво в таких галузях, як екологія, економіка, інфраструктура, освіта, наука, демографія, охорона здоров'я, спорт, туризм тощо. 22 вересня 2002 р. у м. Ботошань (Румунія) було підписано угоду між молдовською, українською та румунською сторонами про створення Єврорегіону Верхній Прут, до складу якого від України увійшла Чернівецька область.
Результативність функціонування євро регіонів опосередковано можна оцінювати на основі змін їхніх основних економічних та соціально-демографічних характеристик у динаміці на фоні загальноукраїнських тенденцій. Розвиткові євро регіонів заважають забюрократизованість українських управлінських структур, а також недостатня увага перспективам такої корисної ({юрми співпраці прикордоння України. У Проірамі розвитку євро регіонів, затвердженій українським Урядом 29 квітня 2002 p., основні завдання зведені до приведення українського законодавства з питань регіонального співробітництва у відповідність з міжнародними нормами та здійснення заходів для поступового усунення адміністративних і правових перешкод, що стримують розвиток транскордонної взаємодії. Серйозним випробуванням для результативності євро регіонів стане також наближення ЄС до західних кордонів України. Це стосуватиметься переорієнтації рудиментів човникової торгівлі у цивілізовані прозорі форми торгових операцій, що негативно вплине на добробут населення, яке живе за рахунок такого виду діяльності.
Аналізуючи зовнішньополітичну діяльність України в регіоні ЦСЄ, слід зазначити, що піку своєї активності вона набула у перші роки становлення незалежної України. З середини 90-х років регіон ЦСЄ поступово почав втрачати привабливість для українських керівників і вже не входив безпосередньо до пріоритетів зовнішньої політики держави. Політичні контакти стали спорадичними, спостерігалася певна прохолодність у відносинах із деякими учасниками Вишеграду, економічна співпраця не активізувалась. Україна не виявила інтересу до зазначених процесів Центрально-Східної Європи, яка швидко крокувала до євроатлантичної інтеграції. В результаті з травня 2004 р. Українська держава постала перед новою Європою, новим вибором і новою формою відносин, які від двосторонніх мають змінитися на формат "Україна — об'єднання держав". Наскільки нові учасники ЄС будуть спроможні брати участь у формуванні східної політики ЄС, покаже час. Опосередковано про це може свідчити положення Європейської конституції, проект якої наштовхується на нові й нові перешкоди в процесі голосування в європейських країнах (наприклад у Франції).
Можливі наслідки розширення ЄС для України
3.3. Партнерство з НАТО: сьогодення і майбутнє
Помаранчеві події в Україні і світ
3.4. Міжнародні фінансові структури в політиці України
3.5. Діяльність України в ООН
Формування демократичних засад міжнародного спілкування
Чорнобиль і світова спільнота
Питання реформування ООН
Суверенітет держав і над національність міжнародних структур