Основи економічної теорії - Крупка М.І. - Основні проблеми організації економіки

Кожне людське суспільство стикається і намагається розв'язувати три основні проблеми організації економіки: що виробляти і в якій кількості, як і для кого виробляти блага7 Названі проблеми можна доповнити деякими іншими, не менш важливими для сучасної економіки. Більшість проблем, що їх вивчає економічна теорія, можна об'єднати під чотирма питаннями.

1. Що виробляти і як?

Розподіл обмежених ресурсів серед альтернативних використань називають розподілом ресурсів. Він визначає кількості різних продуктів, що виробляються. Обираючи певну комбінацію продуктів, суспільство робить вибір щодо відповідного розміщення ресурсів серед галузей чи сфер, що їх виробляють. Це відбувається тому, що виробництво додаткової кількості одного продукту завжди потребує спрямування додаткових ресурсів у це виробництво і, у більшості випадків, відтягує такі ресурси з інших виробництв.

Оскільки ресурси обмежені, бажано, щоб вони використовувалися ефективно. Отже, має значення, які саме з наявних способів виробництва знаходитимуть застосування.

2. Для кого виробляти блага?

Який існує взаємозв'язок між виробництвом благ, економікою і споживанням їх громадянами? Економісти шукають пояснення того, що визначає розподіл вироблених благ серед членів суспільства. Хто має отримувати багато, хто небагато і чому? Яку роль в цьому відіграє міжнародна торгівля?

Питання 1 і 2 знаходяться в межах мікроекономіки, яка вивчає розподіл ресурсів і доходів і те, як він залежить від функціонування цінової системи та відповідних дій уряду.

3. Скільки налічується безробітних та якою є інфляція?

Коли в економіці спостерігається спад, безробітні прагнуть мати роботу; заводи і фабрики, на яких вони могли б працювати, задіяні лише на частину своїх потужностей; менеджери і власники хотіли б мати змогу використовувати свої заводи і фабрики на повну потужність; є надлишок сировини. Продукти, які могли б бути вироблені за допомогою незадіяних ресурсів, потрібні споживачам, але не можуть бути куплені ними. Описана ситуація означає, що економіка діє всередині її межі виробничих можливостей, в такій точці, як с, на рис. 2. Наприклад, сучасний стан економіки України саме такий. Вона має великі потенційні можливості для поступового наближення до власної МВМ.

Економіки окремих країн часто стикалися з тривалими і значними змінами в рівнях цін. В останні десятиліття рівень цін майже завжди підвищувався. Протягом 70-х і на початку 80-х років спостерігалося зростання інфляції у більшості країн. Пізніше інфляція уповільнилася, тоді як безробіття зросло. Інфляція, що руйнівною хвилею прокотилася над економікою України у першій половині 90-х років, поступово була приборкана, натомість почало зростати безробіття. Як ці дві події взаємопов'язані? Чому суспільство хвилює те, що, наприклад, зменшення безробіття досягається ціною тимчасового зростання інфляції і навпаки?

4. Чи забезпечується економічне зростання? Спроможність виробляти блага, що забезпечують наші потреби, швидко зростає в одних країнах, повільно - в других, і фактично зменшується в третіх, як це відбувалося упродовж 90-х років у багатьох постсоціалістичних країнах і, зокрема, в Україні. Зростання виробничої спроможності можна представити спрямованим назовні переміщенням МВМ. як показано на рис. 3. Якщо спроможність економіки виробляти продукти зростає, комбінації недосяжні сьогодні, стануть досяжними завтра. Економічне зростання дозволяє мати більше всіх товарів і послуг. Воно виражається у переміщенні межі виробничих можливостей вправо, як це показано на рис. 3; економічне зростання - це результат технічного прогресу і збільшення обсягу та підвищення якості застосовуваних ресурсів.

Питання 3 і 4 знаходяться в межах макроекономіка, яка вивчає сукупні економічні змінні, такі, як загальний рівень виробництва, доходу, цін і безробіття.

Рис. 3. Переміщення МВМ вправо внаслідок економічного зростання