Науково-практичний коментар Закону України "Про нотаріат" - Коротюк О. В. - Стаття 48. Вчинення посвідчу вальних написів та видача свідоцтв

При посвідченні угод, засвідченні вірності копій документів і виписок з них, справжності підпису на документах, вірності перекладу документів з однієї мови на іншу, а також при посвідченні часу пред'явлення документа на відповідних документах вчиняються посвідчувальні написи.

На підтвердження права на спадщину, права власності, посвідчення фактів, що громадянин є живим, про перебування його у певному місці, тотожності громадянина з особою, зображеною на фотокартці, про прийняття на збереження документів видаються відповідні свідоцтва.

У розглядуваній статті визначено випадки вчинення нотаріусом посвідчувальних написів і видачі свідоцтв. Як бачимо, законодавець розділяє випадки застосування посвідчувальних написів і видачі свідоцтв. При цьому свідоцтва видаються виключно для підтвердження прав або фактів, а посвідчу вальні написи застосовуються під час вчинення нотаріальних дій, спрямованих як на захист і охорону певних прав (наприклад, накладення заборони відчуження об'єкта нерухомого майна), так і на підтвердження прав або фактів (наприклад, факт пред'явлення документа у певний час).

Слід також звернути увагу нате, що посвідчувальні написи завжди вчиняються на документах, тоді як свідоцтва викладаються безпосередньо на нотаріальному бланку і не можуть міститися в будь-яких документах. Наприклад, у разі посвідчення довіреності посвідчувальний напис викладається після тексту довіреності. Таким чином, напис стає невід'ємною частиною посвідчуваного документа, який надає йому юридичної сили. У випадку ж видачі, наприклад, свідоцтва про право на спадщину складений документ (свідоцтво) сам по собі посвідчує певне право або факт, не вимагаючи застосування будь-яких додаткових написів на ньому.

Варто звернути увагу на застосування у ст. 48 Закону України "Про нотаріат" дещо застарілого з точки зору цивільного законодавства терміна "угода", що нині замінено на більш широке поняття "правочин". З огляду на це доцільним виглядає внесення відповідних змін і до законодавства про нотаріат.

Зазначений у розглядуваній статті перелік нотаріальних дій не є повним, зокрема, він не вказує на випадки вчинення протестів векселів, морських протестів тощо. Поряд із цим він включає таку нотаріальну дію, як посвідчення факту тотожності громадянина з особою, зображеною на фотокартці, якої не зазначено в загальному переліку нотаріальних дій, вчинюваних нотаріусами (див. коментар до ст. 34 Закону України "Про нотаріат").

Застосування посвідчувальних написів і видача відповідних свідоцтв відбувається чітко за встановленими законодавством формами, що містяться в додатку 25 до Правил ведення нотаріального діловодства. Згідно з положеннями п. 6.18 вказаних Правил для застосування посвідчувальних написів можуть використовуватись штампи з текстом відповідного напису. Важливо, що законодавством не передбачено можливості використання штампів під час видачі свідоцтв.

Відповідно до п. 6.19 Правил ведення нотаріального діловодства у разі відсутності необхідних посвідчувальних написів чи свідоцтв, які б відповідали вчинюваній нотаріальній дії, нотаріус може застосовувати ту з форм, яка найбільше відповідає цій нотаріальній дії, із застосуванням окремих елементів інших посвідчувальних написів та свідоцтв. Це положення дозволяє нотаріусу вчиняти нотаріальну дію з урахуванням особливостей ситуації, яка не охоплюється існуючими формами написів і свідоцтв. Поряд із цим зазначена норма не передбачає можливості нотаріуса виходити за межі визначених форм, а зобов'язує використовувати елементи вже існуючих. Останнє, на нашу думку, здається таким, що дещо звужує можливості вчинення нотаріальних дій за окремих обставин. Зокрема, існуючі на даний час форми посвідчувальних написів і свідоцтв, незважаючи на їх різноплановість, не можуть охопити все ж всіх особливих ситуацій, навіть з урахуванням можливості здійснення їх комбінацій. Наприклад, серед існуючих форм відсутні посвідчу вальні написи для вчинення виконавчих написів, хоча нотаріус має повноваження щодо їх вчинення. З огляду на це у зазначене положення Правил ведення нотаріального діловодства слід внести певні зміни та доповнення стосовно можливості нотаріуса вносити зміни до існуючих форм у випадку відсутності форми, що відповідає вчинюваній нотаріальній дії.

Важливо зауважити, що до тексту посвідчувального напису та свідоцтва нотаріус в окремих випадках може вносити додаткові записи. Наприклад, у разі здійснення усного перекладу тексту документа, вчинення нотаріальної дії поза робочим приміщенням нотаріуса тощо.

Стаття 49. Відмова у вчиненні нотаріальних дій
Стаття 50. Оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні
Стаття 51. Заходи, що вживаються нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії, при виявленні порушення законодавства
Стаття 52. Реєстрація нотаріальних дій
Стаття 53. Видача дубліката нотаріально посвідченого документа
ГЛАВА 5. ПОСВІДЧЕННЯ УГОД
Стаття 54. Угоди, що посвідчуються у нотаріальному порядку
Стаття 55. Посвідчення угод про відчуження та заставу майна
Стаття 56. Посвідчення заповітів
Стаття 57. Порядок зміни і скасування заповітів
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru