Теорія держави і права - Кириченко В.М. - 4. Шляхи формування правової держави в Україні

Однією з головних тенденцій процесу розвитку державності у сучасному світі є поступове сприйняття людством напрацьованих прогресивною політикоправовою думкою надбань і особливо таких загальнолюдських цінностей як демократія, право, права і свободи людини, гуманний і справедливий правопорядок.

З часів проголошення Декларації про державний суверенітет ця тенденція почала знаходити свій вплив і в Україні. Ідея правової дер­жави стала програмною вимогою всіх політичних партій і знайшла своє юридичне закріплення в Конституції України. В країні створені конституційноправові засади функціонування правової державності та її основні механізми: закладені основи парламентаризму, реалізова­но принцип поділу влади, створено Конституційний Суд, Вищу раду юстиції, Рахункову палату України.

Українська держава визнала юрисдикцію європейських інститу­тів захисту прав і свобод людини та оновила значну кількість своїх правових інститутів, які забезпечують реалізацію прав і свобод грома­дян, а також забезпечила ідеологічну і політичну свободу, вільну дія­льність політичних партій.

Відбувається трансформація національної системи законодавства. Переглянуто багато галузей законодавства на проголошених Конститу­цією України принципах. Особливих змін зазнало конституційне, циві­льне, сімейне, адміністративне, кримінальне, земельне законодавство. Прийняті основні виборчі закони, закладені правові основи статусу Ав­тономної Республіки Крим тощо.

Однак слід мати на увазі, що правову державу не можна побу­дувати, обмежившись прийняттям законів. Крім демократичного, про­гресивного законодавства, необхідно забезпечити систему суворого додержання і виконання законів усіма суб'єктами: державою, держав­ними органами, громадськими організаціями, посадовими особами і громадянами.

Конституція, проголосивши Україну правовою державою, за­кріпила не стільки реальний, скільки бажаний стан держави. В Україні на сьогодні створено лише правові передумови для становлення і по­дальшого розвитку правової держави. Це процес складний і тривалий. Для того, щоб побудувати в Україні правову державу, треба передусім сформувати громадянське суспільство, в якому:

1) був би забезпечений вільний і всебічний розвиток кожної особистості та суспільства. При цьому громадяни і держава повинні виступати як рівноправні партнери, а їх взаємовідносини здійснюва­тися на основі права і розумних меж свободи;

2) функціонували різноманітні, незалежні, демократичні гро­мадські інститути (політичні партії, громадські і релігійні організації, профспілки, кооперативи, органи самоорганізації населення тощо);

3) забезпечена свобода слова та інформації, багатоманітність ідеологічного та культурного життя громадян;

4) здійснювався громадський контроль за діяльністю держав­них органів і їх посадових осіб; через демократичні інститути грома­дяни впливали на формування та здійснення державної політики;

5) формувався правовий механізм щодо подолання відчуження людини і громадянина від засобів виробництва, власності і державно­го управління;

6) забезпечена реальна незалежність судової системи, чітка ро­бота законодавчого і виконавчих органів;

7) постійно підвищувався рівень загальної і правової культури громадян, їх правова свідомість, а також усвідомлення необхідності співвідношення особистих інтересів з інтересами суспільства і дер­жави.

Поняття правової держави у багатьох країнах є невід'ємним від поняття соціальної держави, тому побудова реальної правової держа­ви значною мірою залежить від рівня соціальноекономічного розвит­ку країни, накопичення матеріальних благ, що давало б можливість здійснення ефективної соціальноекономічної політики, забезпечення соціальноекономічних прав громадян.

Нездатність держави надати ефективні соціальні гарантії, ство­рити умови для достатнього життєвого рівня своїх громадян негатив­но впливає на підтримку населенням державної політики, знижує рі­вень їх законослухняності та поваги до закону.

Подолання цієї ситуації можна досягнути лише за умови ефек­тивності функціонування державної влади, напруги сил усього наро­ду, відмови від авторитарної спадщини. Коли ідея розбудови України як соціальної, правової держави стане цільовою настановою діяльнос­ті не тільки політичної та культурної еліти, але й суспільства в цілому.