Сторонами у договорі підряду є підрядник і замовник. Підрядник - це особа, яка бере на себе обов'язок виконати замовлену роботу (послуги), а замовник - це особа, що замовляє виконання певної роботи (послуги), беручи на себе обов'язок прийняти й оплатити її результат.
На відміну від ЦК УРСР, ст. 333 якого передбачала певні обмеження щодо можливості виконання робіт за договором підряду для фізичних осіб ( громадянин міг виконувати роботи за договором підряду лише у випадках, не заборонених законом, і за умови виконання цієї роботи особистою працею), ЦК України не встановлює обмежень щодо сторін договору. Відтак, ними можуть виступати як юридичні, так і фізичні особи. Підрядні роботи виконують, як правило, спеціально створені для цього підприємства (будівельні, будівельно-монтажні, у сфері побутового обслуговування тощо), а також інші підприємства, що займаються виробничо-господарською діяльністю. Зазвичай спеціалізовані підприємства виступають як підрядники.
Відповідно до ч. 3 ст. 837 ЦК для виконання окремих видів робіт підрядник зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл (ліцензію). Перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлений ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 1 червня 2000 р. № 1775. Зокрема, згідно з цією статтею ліцензуванню підлягає будівельна діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж); пошук, розвідка корисних копалин, видобування уранових руд, інші види діяльності.
Підрядник може виконати роботу особисто або залучити до виконання інших осіб - субпідрядників, виступаючи у цьому випадку в ролі генерального підрядника. Підрядник може залучати субпідрядників, якщо договором не передбачений його особистий обов'язок виконати роботу (ч. 1 ст. 838 ЦК).
Ці норми мають особливе значення для договорів будівельного підряду (параграф 3 гл. 61 ЦК), договорів підряду на проектні та пошукові роботи (параграф 4 гл. 61 ЦК), коли для виконання робіт зазвичай залучаються субпідрядники. Особисте виконання роботи найчастіше має місце у договорі побутового підряду, стосовно якого може бути обумовлене виконання робіт певним спеціалістом (кравцем, майстром з пошиву взуття та ін.).
Генеральним підрядником є особа, яка бере на себе обов'язки з виконання робіт за договором підряду, і така, що залучає до виконання робіт інших осіб (субпідрядників). Закон не виключає можливості передачі субпідрядникам усього обсягу робіт із збереженням за генеральним підрядником загальних функцій з керівництва та організації виконуваних робіт.
На великих будівництвах практикується укладення підрядних договорів з двома та більше підрядниками. Така система договірних зв'язків потребує чіткого розподілу обсягу робіт між підрядниками на єдиному будівництві з узгодженням графіків їх виконання. Кожен з таких підрядників при цьому може бути генеральним підрядником.
Відповідно до ч. 2 ст. 838 ЦК генеральний підрядник відповідає перед замовником за порушення субпідрядником його зобов'язань, а перед субпідрядником за порушення зобов'язань. При цьому генеральний підрядник зазвичай не позбавлений можливості пред'являти регрес ні позови до замовника та до субпідрядника, з вини яких сталося порушення договірних умов.
Пряме пред'явлення вимог замовника до субпідрядника не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом. Ці правила не виключають можливість участі замовника та субпідрядника у судовому спорі в якості третіх осіб, що заявляють самостійні вимоги на предмет спору, і винесення проти них судового рішення.
Субпідрядником є особа, яка залучена генпідрядником на підставі субпідрядного договору для виконання частини робіт, передбачених договором підряду. Субпідрядний договір є різновидом договору підряду, тому до нього застосовуються як загальні норми цивільного законодавства, так і загальні положення про підряд, що містяться у параграфі 1 гл. 61.
Крім цього, до субпідрядних відносин застосовуються норми Положення про взаємовідносини організацій - генеральних підрядників з субпідрядними організаціями, затверджене Науково-технічною радою Державного комітету України у справах містобудування і архітектури (Протокол від 14 грудня 1994 р. № 4). Даним положенням визначаються порядок і строки укладення контракту субпідряду, забезпечення матеріалами, виробами і устаткуванням, умови виконання робіт, обов'язки генпідрядника та субпідрядника. Зокрема, генпідрядник зобов'язаний: передати субпідряднику затверджену в установленому порядку проектно-кошторисну документацію на роботи, що підлягають виконанню ним; забезпечити будівельну готовність об'єкта, конструкцій та окремих видів робіт для виконання субпідрядником подальших робіт; своєчасно здійснювати комплектну передачу субпідряднику устаткування, матеріалів і виробів, поставка яких покладена на генпідрядника (замовника), відповідно до графіків їх передачі, узгоджених з термінами виконання будівельно-монтажних робіт і введення в дію потужностей і об'єктів; забезпечити своєчасне відкриття і безперервність фінансування робіт; координувати діяльність субпідрядників, які беруть участь у будівництві, прийняти закінчені види робіт і здійснити оплату виконаних монтажних і спеціальних робіт; здійснювати контроль за відповідністю виконуваних субпідрядником робіт робочим кресленням і будівельним нормам і правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій - державним стандартам і технічним умовам, не втручаючись при цьому в оперативно-господарську діяльність субпідрядника.
При виявленні відхилень від затвердженої проектно-кошторисної документації, а також робочої документації, будівельних норм і правил генпідрядник видає розпорядження субпідряднику про усунення допущених відхилень, а в необхідних випадках - про припинення робіт, та інформує про це замовника.
Субпідрядник повинен: виконати за контрактом субпідряду окремі види і комплекси робіт в установлені календарним планом виконання монтажних і спеціальних робіт строки відповідно до робочих креслень і згідно з будівельними нормами; провести індивідуальне випробування змонтованого ним устаткування; брати участь у комплексному випробуванні устаткування, здачі робочій комісії закінчених об'єктів будівництва, підготовлених до випуску продукції чи надання послуг, та забезпечити спільне з генпідрядником і замовником введення їх у дію в установлені строки; брати участь у здачі закінчених об'єктів будівництва державній комісії.
Можливим є також укладення підрядником двох і більше субпідрядних договорів. На практиці мають місце також випадки укладення субпідрядником нового субпідрядного договору (так званий подвійний субпідряд), що чинним законодавством не забороняється. У таких випадках у підрядних правовідносинах з'являється генеральний субпідрядник.
Субпідрядний договір як різновид підрядного договору має свої особливості, і його умови повинні бути узгоджені з положеннями підрядного договору, для виконання якого залучається субпідрядник, перш за все стосовно строків виконання окремих видів робіт. У будівництві з цією метою використовуються суміщені графіки будівництва, які узгоджуються між усіма учасниками будівельних робіт.
Субпідрядника слід відрізняти від постачальника, який постачає необхідні матеріали для виконання підрядних робіт. Такий постачальник укладає з підрядником договір поставки, відтак, до відносин, що виникають із цього договору, застосовується законодавство про купівлю-продаж (поставку).
4. Ціна за договором підряду
5. Строки виконання зобов'язань за договором
6. Права та обов'язки сторін за договором
7. Відповідальність сторін за договором
Глава 31. Договір побутового підряду
1. Поняття та правове регулювання договору побутового підряду
2. Загальна характеристика договору побутового підряду
3. Права та обов'язки сторін за договором побутового підряду
4. Виконання договору побутового підряду та відповідальність за його порушення