Географія промислових комплексів - Іщук С.І. - Газова промисловість світу

Природний газ як паливо має багато позитивних властивостей, зокрема високу теплотворну здатність, транспортабельність, більшу, порівняно з нафтою і вугіллям, екологічність. Усе це створює передумови для нарощування його використання в комунальному господарстві, промисловості, включаючи електроенергетику, на транспорті. Тому частка природного газу в структурі світового енергоспоживання має тенденцію до постійного збільшення.

Історія газової промисловості, що нараховує більше 100 років, поділяється на два великі етапи. Перший з них продовжувався до 50-60-х років XX ст. Для нього було характерним переважання однієї країни - СІЛА, частка якої у світовому видобутку природного газу ще в 1950 р. перевищувала 9/10. Потім почався другий етап - швидкого зростання видобутку і споживання природного газу та формування нових районів газової промисловості - СРСР, Південно-Західної Азії, Західної Європи, Північної Африки та ін. Саме тут відбувалося також формування міжнародного ринку природного газу.

Динаміка світового видобутку природного газу свідчить про безперервне поступове зростання добування газових ресурсів у другій половині XX ст. Згідно з даними прогнозу ООН, до 2015 р. вона збільшиться приблизно до 4 трлн м3, а до середини майбутнього століття - до 7 трлн м3.

Розподіл світового видобутку між трьома групами країн сучасного світу істотно відрізняється від аналогічних показників видобутку нафти: перше місце в ньому посідають розвинені країни Заходу (45 %), друге - країни з перехідною економікою (35 %) і лише третє - країни, що розвиваються (20 %). Це зумовлено не лише географічними особливостями ресурсної бази природного газу, але й тим, що видобуток у країнах, що розвиваються, почався значно пізніше.

У 1990-х роках XX ст. зростання абсолютних обсягів видобутку газу відбувалося в більшості регіонів світу (за винятком СНД І Латинської Америки), але його темпи не були однаковими: найвищими вони виявилися в Азії, а найпомірнішими - у Західній Європі, Північній Америці й Африці. Відповідно дещо змінилася і частка цих регіонів у світовому видобутку. Якщо порівнювати цю частку з 1950-1960 рр., то головні зміни полягають у зменшенні частки Північної Америки і збільшенні частки всіх інших регіонів.

З 15 країн - найбільших виробників газу 6 належать до країн Європи, 7 - до країн, що розвиваються, і 2 (Росія та Узбекистан) входять до складу СНД. Для порівняння можна також зазначити, що ще в 1970 р. до першої десятки країн з видобутку природного газу належали Радянський Союз, сім країн Західної Європи та Північної Америки і тільки дві країни, що розвиваються, - Іран і Мексика.

Споживання природного газу в світі мало відрізняється за обсягами від його виробництва, оскільки майже весь газ одразу ж спрямовується у газорозподільні мережі. Однак співвідношення трьох груп країн, окремих географічних регіонів світу і тим більше окремих країн у споживанні природного газу значно відрізняється від аналогічного співвідношення його видобутку.

Частка країн Європи у споживанні природного газу (50 %), як і можна було очікувати, більша, ніж їх частка у виробництві, а частка країн, що розвиваються (17 %), і країн з перехідною економікою (33 %) - менша. У 1990-х роках ці показники, хоч і повільно, але продовжували змінюватися: у країнах з перехідною економікою - у бік скорочення, а в двох інших групах країн - у бік збільшення.

Перше місце за обсягами споживання природного газу зберігається за Північною Америкою, у складі якої США були і залишаються найбільшим у світі споживачем цього виду палива (600- 650 млрд м3 у рік). Однак, порівняно з 1970 р., частка регіону у світовому споживанні природного газу зменшилася майже удвічі. Друге місце за обсягами споживання посідають країни СНД, серед яких особливо вирізняється Росія (понад 350 млрд м3 у рік). Але частка цього регіону у світовому споживанні природного газу також зменшується. На третьому місці перебуває Західна Європа; її частка у світовому споживанні природного газу протягом 1980- 1990 рр. залишалася досить стабільною. Серед окремих країн цього регіону виокремлюються Німеччина (80 млрд м8) і Велика Британія (90 млрд м8), потім - Азія, де швидко зростають обсяги споживання газу в Китаї, Індонезії, Малайзії, Саудівській Аравії, Ірані, ОАЕ. Частка Латинської Америки у світовому споживанні газу порівняно невелика і до того ж відносно стабільна, а частка Африки поки залишається незначною.

За запасами природного газу й обсягами його видобутку на першому місці в світі залишається Росія. Газова промисловість Росії чи не єдина в промисловому комплексі цієї країни, якій вдалося уникнути відчутного спаду виробництва в 1990-ті роки. Це також найбільш монополізована з усіх галузей, оскільки майже весь видобуток газу забезпечує "Газпром". Згідно з прогнозами, видобуток природного газу в країні зросте до 2015 р. до 740 млрд м3, а частка його в енергоспоживанні - до 57 %. Росія також була і продовжує залишатися найбільшим у світі експортером природного газу (200 млрд м3 у рік). З цього експорту менша частина (26- 27 %) спрямовується в країни близького зарубіжжя, головним чином в Україну і Білорусь, а значна частина (73-74 %) - в країни далекого зарубіжжя, насамперед європейські.