Охорона праці - Москальова В.М - Як розслідуються виробничі аварії?

Якщо захворювання виникло у працівника від постійної дії на нього в умовах виробництва шкідливих або небезпечних виробничих умов, то таке захворювання кваліфікується як професійне.

Розслідування таких випадків проводиться відповідно до Порядку (постанова КМУ №1112 від 25.08.2004 р.). Розслідуванню підлягають всі випадки хронічних професійних захворювань і отруєнь, а також кожний випадок гострого професійного захворювання. Усі вперше виявлені випадки хронічних отруєнь або професійних захворювань також підлягають розслідуванню.

Перелік професійних хронічних захворювань затверджено МОЗ. Характер захворювання визначає експертна комісія в складі спеціалістів лікувально-профілактичного закладу, якому МОЗ надало таке право.

Лікар медичного закладу зобов’язаний протягом 24 годин після звернення хворого направити повідомлення за формою П-3 у місцеву санітарно—епідеміологічну станцію (СЕС). Представник СЕС разом з роботодавцем і профспілками проводить розслідування цього випадку і складає акт розслідування за формою П-4, який є юридичним документом. На підставі цього акту визначають оплату листа непрацездатності потерпілого, розмір пенсії (при необхідності). Акт направляють роботодавцю для вжиття відповідних заходів, а також органам МОЗ і органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування.

Розслідування факту профзахворювання встановлюється на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яку складає заклад СЕС.

Реєстрація і облік профзахворювань ведеться у спеціальному журналі підприємства, у Фонді соціального страхування, органах державної санітарно-епідемічної служби й лікувально-профілактичних закладах. Органи санепідемслужби на підставі актів розслідування складають карти обліку профзахворювань за формою П-5, які зберігаються в цих службах і МОЗ протягом 45 років.

Як розслідуються виробничі аварії?

Відповідно до Порядку (постанова КМУ № 1112 від 25.08.2004 р.), аварії поділяються на дві категорії

I категорія - це аварії, унаслідок яких загинула 5 чи травмовано 10 і більше осіб або стався викид небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства, а концентрація забруднюючих речовин у навколишньому середовищі перевищила 10 разів. Сюди належать аварії, внаслідок яких зруйновано будівлі, споруди, що створило загрозу для життя й здоров’я значної кількості людей.

II категорія - це аварії, внаслідок яких загинуло до 5 осіб або травмовано від 4 до 10 осіб, або зруйновано будівлі, що спричинило загрозу для життя й здоров’я працівників де працює більше 100 осіб.

Очевидець аварії мас негайно повідомити керівника робіт, який у свою чергу зобов’язаний повідомити роботодавця, котрий вводить у дію план ліквідації аварії, вживає заходи щодо рятування потерпілих і надання їм медичної допомоги та здійснює заходи запобігання подальшим негативним наслідкам аварії.

Роботодавець має негайно повідомити про аварію Держгірпромнагляд, орган до сфери управління якого належить підприємство, місцеву держадміністрацію, штаб цивільної оборони з надзвичайних ситуацій, прокуратуру й відповідний профспілковий орган, а у разі травмування або загибелі людей — Фонд соціального страхування. Розслідування аварій здійснюють комісії, які утворюються:

при аваріях І категорії - наказом центрального органу виконавчої влади чи місцевої держадміністрації за узгодженням з органами державного нагляду і МНС;

при аваріях II категорії - наказом керівника органу, до сфери управління якого належить підприємство, після узгодження з відповідними органами. Комісія при розслідуванні визначає категорію аварії, встановлює характер її наслідків, з’ясовує причини її виникнення, чинники порушення законодавчих та нормативних актів, правил експлуатації та технічних регламентів, встановлює особу, яка несе відповідальність за виникнення аварії, і розробляє заходи щодо подальшого запобігання аваріям.

Акт розслідування складається за формою Н-5 з включенням відповідних документів аналогічно акт спецрозслідування протягом десяти днів. Матеріали розслідування після його закінчення у п’ятиденний термін надсилаються до прокуратури та інших органів, які брали участь у розслідуванні.