Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту - Івахненков С.В. - Комп'ютерні обчислювальні мережі на підприємствах

У складі персоналу КСБО слід розрізняти спеціалістів, які експлуатують комп'ютерну систему бухгалтерського обліку, і спеціалістів, які її створюють (тобто вивчають господарську діяльність підприємства, проектують і впроваджують КСБО). Перелік спеціалістів, які експлуатують автоматизовану систему бухгалтерського обліку, невеликий і включає: бухгалтерів підприємства, які виконують поточну роботу на комп'ютерах; спеціалістів з інформаційних систем; осіб, які використовують інформацію, одержану за допомогою системи, — директора, керівників підрозділів. У найпростішому випадку на малому підприємстві майже всі перелічені категорії персоналу часто об'єднуються в особі головного бухгалтера підприємства.

Набагато ширший перелік спеціалістів, які беруть участь у створенні системи. На стадії вивчення господарської діяльності підприємства, окрім консультантів, які проводять дослідження, до процесу залучаються всі працівники бухгалтерії, майже всі керівники підрозділів і, відповідно, вище керівництво. Дуже важливо використовувати на цьому етапі послуги професійних аудиторів і консультантів щодо інформаційної системи. Безпосереднє створення КСБО забезпечує взаємодією таких категорій працівників: користувачів, проблемних програмістів, системних програмістів та системних інтеграторів (рис. 4.7),

Користувач (бухгалтер) програмно-апаратного комплексу формулює проблеми і задачі, які вирішуються при веденні бухгалтерського обліку. Потім він самостійно або за допомогою проблемного програміста обирає пакет (пакети) прикладних програм, що забезпечують рішення сформульованих задач. Як правило, на ринку є кілька пакетів прикладних програм різної складності, що дозволяють еволюційно нарощувати можливості обробки інформації. Проблемний програміст також допомагає налагоджувати прикладні програми на реальні задачі користувача.

Системний програміст обирає необхідну операційну систему і проводить об'єднання програмно-апаратних засобів у єдину систему, підготовлену для завантаження початкових даних та пакетів прикладних програм. Системний програміст — це спеціаліст, який розуміє особливості побудови апаратних засобів комп'ютера, проблеми передачі даних у комп'ютерних мережах, має навички роботи в операційних системах і знає мови програмування.

Консультує і супроводжує користувача під час вивчення можливостей комп'ютерів системний інтегратор. Вія оцінює складність задач, рекомендує для придбання апаратне та програмне

Рис. 4.7. Взаємодія спеціалістів з програмно-апаратним комплексом при створенні КСБО

забезпечення, допомагає з'єднувати (або робить це сам) апаратні модулі, обирає і встановлює необхідні програми, навчає користувача і вирішує разом з ним попередньо визначений комплекс задач з використанням конкретних даних.

Комп'ютерні обчислювальні мережі на підприємствах

Одним із технічних засобів, який суттєво впливає на організацію комп'ютерного бухгалтерського обліку, є комп'ютерні обчислювальні мережі. Комп'ютерна мережа Це сукупність програмних, технічних і комунікаційних засобів, які забезпечують ефективний розподіл обчислювальних ресурсів.

На підприємствах застосовують локальні обчислювальні мережі (ЛОМ), котрі забезпечують об'єднання певної кількості комп'ютерів, розміщених на відстані до 2 км один від одного і встановлених безпосередньо на місцях, де виникає, збирається, обробляється і використовується облікова інформація, а також глобальні обчислювальні мережі. Момент, коли локальна мережа перетворюється на глобальну, точно не визначений, проте вважають, що глобальна мережа, як правило, створюється за допомогою ліній зовнішнього телефонного зв'язку або супутникових каналів. З'єднувати комп'ютери із застосуванням телефонних ліній дозволяє такий пристрій, як модем (модулятор-демодулятор). Використання модему дозволяє передавати повідомлення безпосередньо з одного комп'ютера на інший, користуватися електронною поштою і підключатися до світової мережі Internet, що дає доступ до великого обсягу різноманітної інформації (табл. 4.4).

Таблиця 4.4. Класифікація мережевих технологій

Використання комп'ютерних мереж значно підвищує ефективність роботи всіх категорій працівників, які використовують комп'ютери, в тому числі й бухгалтерів.

Перспективним напрямом у створенні КСБО є використання "мережевих" комп'ютерів — МК (network computer — NC, на противагу PC — personal computer). Сама ідея мережевого комп'ютера дуже проста: максимально дешевий, без твердого диску комп'ютерний термінал, підключений до Internet або до ЛОМ [27, с. 294]. У результаті користувач може отримати доступ до Internet. Але можливості МК не вичерпуються переглядом Web-сторінок та обміном електронною поштою. Теоретично користувач може завантажити з ЛОМ або Internet і запустити на своєму терміналі будь-яку програму. Переваги та недоліки мережевих комп'ютерів порівняно з персональними показано в табл. 4.5.

Основною перевагою МК є його низька ціна. За рахунок того, що користувач купує комп'ютер обмеженої конфігурації — без накопичувача на твердих магнітних дисках, дисководів, додаткових

Таблиця 4.5. Порівняльна характеристика персональних та мережевих комп'ютерів

з'єднань для підключення допоміжних пристроїв, цей комп'ютер коштує близько 170 дол. США (WebStation), що в середньому вдвічі менше вартості повноцінного персонального комп'ютера. Крім того, не менше 300 дол. на рік витрачається на підтримку працездатності персонального комп'ютера плюс витрати на адміністрування роботи мережі і програмне забезпечення. Концепція "мережевої комп'ютеризації" побудована на зниженні сукупної вартості володіння комп'ютером за рахунок віртуалізації бізнес-функцій при використанні нових технологій і програмного продукту. Хоча ідея мережевого комп'ютера не є новою, але через недостатню увагу в 90-х роках XX ст. з боку провідних світових виробників вона не набула широкого розповсюдження. Тільки у 2003—2004 роках з випуском комп'ютерів WebStation та blade-PC (Hewlett-Packard, ClearCube) у підприємств з'явилась можливість заощадити значні кошти завдяки централізованому управлінню робочими місцями кінцевих користувачів.

Є багато напрямів використання мережевих технологій у бухгалтерії. Наприклад, одним із найбільш поширених сьогодні засобів збору інформації є її пошук в Internet. Можна переглядати інформацію про технічні характеристики товарів на Web-сторінках виробників, порівнювати ціни на товари і послуги різних постачальників, одержувати довідкову інформацію про адреси, телефони, розклади тощо. Це корисно для відділів постачання та збуту, і може бути корисним для бухгалтерії, наприклад, при пошуку нормативних документів або для спілкування з колегами. За даними американської компанії tSage* і тижневика ♦Accountancy Age", більшість американських бухгалтерів проводить за комп'ютером не менше половини свого робочого дня, причому 80 % із них використовують бухгалтерське програмне забезпечення, а 69 % мають доступ до Internet. Використання Internet варіюється від електронної пошти (82 %) і пошуку професійної інформації (44 %) до надання звітів про свою діяльність (15 %) і проведення маркетингових досліджень (16 %) [7].

В організації обліку інформаційне забезпечення бухгалтерії посідає помітне місце. Саме тому ще в 1977 р. проф. СІ. Волков [8] пропонував створити в бухгалтерії інформаційно-аналітичний (юридичний) відділ, завдання якого — інформування працівників бухгалтерії про вихід нових нормативних актів, передових методів роботи технічних засобів тощо. Ці самі завдання може бути виконано із застосуванням Internet, адже всі, хто користується Internet, потрібну інформацію отримують винятково звідти і перестають користуватися звичайними довідниками та бюлетенями — в Internet можна отримати практично моментальний доступ до мільйонів банків даних, фотографічної, аудіо-та відеоінформації. І головне, через Internet можна зв'язатися з урядовими та науковими організаціями, навчальними закладами і комерційними структурами — від міжнародних корпорацій до індивідуально працюючих фахівців в усьому світі.