Науково-практичний коментар Закону України "Про нотаріат" - Коротюк О. В. - Стаття 2.1. Державне регулювання нотаріальної діяльності

Державне регулювання нотаріальної діяльності полягає у встановленні порядку допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, порядку вчинення нотаріальних дій; визначенні органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії та які здійснюють контроль за організацією нотаріату і нотаріальною діяльністю в Україні, перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів та виконання ними правил нотаріального діловодства; визначенні ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами; встановленні розмірів плати за надання додаткових інформаційно-технічних послуг та порядку її справляння.

Контроль за організацією нотаріату України, перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів та виконання ними правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Стаття розкриває окремі питання правового зв'язку нотаріуса з державою, що проявляється, зокрема, у регулюванні державою нотаріальної діяльності. Взаємозв'язок держави і нотаріуса виникає з початку нотаріальної діяльності і триває до її припинення. При цьому окремі професійні обов'язки особа зобов'язана виконувати і після припинення професійної діяльності (наприклад, дотримуватися нотаріальної таємниці (див. коментар до ст. 8 Закону України "Про нотаріат")). Як вбачається з положень вказаної статті, державне регулювання виявляється через розроблення певних нормативних документів щодо порядку реєстрації і здійснення нотаріальної діяльності, її контролювання, зупинення і припинення тощо. Таким чином, держава регулює правовідносини у галузі нотаріальної діяльності шляхом запровадження правових норм різного рівня, за допомогою і на основі яких відбувається функціонування інституту нотаріату в цілому.

Як випливає з коментованої статті, державне регулювання нотаріальної діяльності здійснюється у таких напрямах:

- державне регулювання допуску до нотаріальної діяльності (див. коментар до статей 10,13 Закону України "Про нотаріат");

- контроль і регулювання процесу її здійснення;

- припинення нотаріальної діяльності.

Допуск до нотаріальної діяльності включає:

- розроблення і запровадження вимог до особи нотаріуса;

- визначення порядку проходження стажування, вимог до особи стажиста (див. коментар до ст. 13 Закону України "Про нотаріат");

- затвердження порядку проведення кваліфікаційного іспиту для осіб, які бажають займатися нотаріальною діяльністю;

- забезпечення проведення вказаного кваліфікаційного іспиту (див. коментар до ст. 10 Закону України "Про нотаріат");

- запровадження порядку видачі свідоцтв про право на зайняття нотаріальною діяльністю, їх видача (див. коментар до ст. 11 Закону України "Про нотаріат");

- призначення на посаду державного нотаріуса (див. коментар до ст. 17 Закону України "Про нотаріат"), реєстрація приватної нотаріальної діяльності (див. коментар до ст. 24 Закону України "Про нотаріат");

- визначення вимог до робочого місця приватного нотаріуса (див. коментар до ст. 25 Закону України "Про нотаріат") тощо.

Таким чином, участь держави в допуску особи до нотаріальної діяльності охоплює період до початку здійснення нею нотаріальної діяльності і має на меті відбір компетентних, висококваліфікованих фахівців для її здійснення.

Державне регулювання здійснення нотаріальної діяльності передбачає:

- визначення випадків і порядку зупинення і припинення діяльності, її зупинення та припинення;

- встановлення порядку вчинення нотаріальних дій, правил ведення нотаріального діловодства;

- визначення порядку здійснення перевірок нотаріальної діяльності і дотримання правил ведення нотаріального діловодства, застосування заходів стягнення у разі виявлення порушень;

- затвердження штату державних нотаріальних контор та ін.

Припинення нотаріальної діяльності також входить до кола правовідносин, що врегульовуються державою (див. коментар до ст. 30і Закону України "Про нотаріат"). Так, держава визначає процедуру реєстрації припинення діяльності, підстави її припинення.

Слід зазначити, що державне регулювання нотаріальної діяльності є обов'язковим і необхідним елементом належного функціонування інституту нотаріату. Регулювання допуску до нотаріальної діяльності дозволяє здійснювати відбір фахових спеціалістів для її здійснення, перевірка нотаріальної діяльності, зокрема належного виконання нотаріальних процедур, спрямована на недопущення порушень законодавства з боку нотаріусів при реалізації ними своїх повноважень, а регулювання порядку припинення нотаріальної діяльності спрямоване на забезпечення схоронності архіву нотаріуса, що включає у себе важливу інформацію, яка входить до предмета нотаріальної таємниці, тощо.