Облік у зарубіжних країнах - Губачова О.М. - РОЗДІЛ 2. ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ

2.1. Призначення і зміст фінансової звітності.

2.2. Зміст, структура та методика складання Балансу.

2.3. Звіт про прибутки та збитки, його зміст і методика складання.

2.4. Призначення і методика складання Звіту про рух грошових коштів.

2.5. Характеристика Звіту про зміни у власному капіталі та Приміток до фінансової звітності.

Метою вивчення даного розділу є отримання теоретичних знань стосовно призначення, змісту, складу фінансової звітності зарубіжних підприємств, її нормативного забезпечення, структури, змісту та інтерпретації основних її форм, а також набуття практичних навичок складання Балансу, Звіту про прибутки та збитки, Звіту про зміни у власному капіталі, Звіту про рух грошових коштів та інших форм фінансової звітності і використання її інформації для прийняття управлінських рішень.

ПІСЛЯ ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛУ, ВИ ПОВИННІ ВМІТИ:

o розкрити призначення та зміст фінансової звітності;

o порівняти склад, порядок підготовки і подання фінансової звітності за Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку і фінансової звітності та національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;

o виявити відмінності у побудові Балансу в різних країнах;

o порівняти зміст, структуру Звіту про прибутки та збитки і опанувати методику його складання в різних країнах;

o ознайомитися з особливостями побудови та складання Звіту про рух грошових коштів;

o розкрити зміст та методику складання Звіту про зміни у власному капіталі і Приміток до фінансової звітності;

o навчитися використовувати показники фінансової звітності для оцінки фінансового стану підприємства та прийняття оптимальних економічних рішень.

2.1. Призначення та зміст фінансової звітності

В умовах інтернаціоналізації економіки, важливим призначенням якої є сприяння підвищенню ефективності та конкурентоспроможності, а також привабливості для інвесторів, фінансова звітність є основним засобом комунікації, важливим елементом інформаційного забезпечення прийняття виважених економічних рішень. З огляду на це, не випадково концепція складання та оприлюднення звітності лежить в основі системи національних стандартів бухгалтерського обліку в більшості економічно розвинутих країн світу. Обумовлено це тим, що будь-яке підприємство тією чи іншою мірою потребує додаткових джерелах формування фінансових ресурсів для фінансування своєї діяльності. Поповнення фінансових ресурсів на ринку капіталів можливе шляхом залучення потенційних інвесторів і кредиторів, у тому числі зарубіжних, за умови надання їм об'єктивної інформації про фінансово-господарську діяльність підприємства, основним джерелом якої є фінансова звітність. При цьому наскільки привабливими будуть оприлюднені у звітності показники, що характеризують поточний і перспективний фінансово-майновий стан ділового партнера та фінансові результати його діяльності, настільки високою буде вірогідність отримання додаткових джерел фінансування.

Підготовка фінансової звітності, яка є основним джерелом інформації про напрямки, результати та перспективи діяльності підприємства, є завершальним етапом ведення бухгалтерського обліку. Фінансова звітність - це система показників, які характеризують майновий та фінансовий стан підприємства на звітну дату, а також фінансові результати його діяльності та рух грошових потоків за звітний період. Вона є невід'ємним елементом всієї системи бухгалтерського обліку. В умовах ринкової економіки фінансова звітність базується на узагальненні даних фінансового обліку і є інформаційною ланкою, яка єднає підприємство з суспільством і діловими партнерами - користувачами інформації про діяльність підприємства та перспективи його розвитку. Зокрема, вона забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо оцінки майнового стану підприємства, джерел фінансування його діяльності, фінансової сталості, ліквідності, платоспроможності, ділової активності та конкурентоспроможності; визначення стратегії і тактики розвитку підприємства, а також знаходження резервів зміцнення його фінансового стану та підвищення ефективності функціонування.

Надання користувачам повної, об'єктивної інформації про фінансовий стан та фінансові результати діяльності підприємства для прийняття ними виважених управлінських рішень є мстою складання фінансової звітності. Зважаючи на це, інформація, в якій зацікавлені всі користувачі, повинна давати можливість оцінити спроможність підприємства стабільно функціонувати, відтворювати грошові кошти та інші активи, генерувати прибуток, а також порівнювати інформацію за різні звітні періоди з метою визначення тенденцій у змінах окремих показників, що цікавлять користувачів, та фінансового стану в цілому. Найбільш повна реалізація цих завдань можлива за умови формування інформації у фінансовій звітності з дотриманням таких основних вимог (рис. 2.1).

Фінансову звітність складають підприємства, які є юридичними особами, незалежно від форм власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями. Суб'єкти господарювання, які мають дочірні підприємства, складають і подають, крім власного фінансового звіту, також консолідовану звітність. Підприємства складають фінансову звітність за місяць, квартал і рік наростаючим підсумком з початку року. При цьому місячна і квартальна звітність є проміжною. Річні звіти готуються за результатами фінансового року. Як правило, він закінчується 31 грудня, але не обов'язково фінансовий рік має збігатися з календарним. Фінансовий рік містить 12 послідовних місяців, або 52 тижні, або тринадцять 4-тижневих періодів. Так, фінансовий рік компанії може починатися 1 квітня і закінчуватися 31 березня.

Фінансова звітність є відкритою для оприлюднення та доступною для ознайомлення зацікавленим користувачам. Річні звіти видаються, як правило, у вигляді гарно оформлених брошур*, в яких компанії розкривають напрямки, результати та перспективи діяльності і знайомлять зацікавлених осіб зі станом своїх справ. Акціонерні компанії відкритого типу розповсюджують свої звіти серед громадськості з метою залучення інвесторів. Компанії закритого типу більш стримані в цьому, але примірник звіту, зареєстрований певним чином, завжди може бути наданий для ознайомлення будь-якому кредитору або представникові громадськості. Звіти публікуються лише за наявності висновки аудиторської фірми про достовірність наведеної інформації. Перед розсипкою акціонерам річні звіти реєструються в спеціальних установах. У США, наприклад, в Бюро реєстрації корпорацій.

Загальні вимоги до фінансових звітів щодо їх складу, структури та змісту основних форм викладені в Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку (МСБО): 1 "Подання фінансових звітів", 7 "Звіт про рух грошових коштів", 8 "Облікова політика, зміни в облікових оцінках та помилки", 14 "Звітність за сегментами", 27 "Консолідовані та окремі фінансові звіти", 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції", ЗО "Розкриття інформації у фінансових звітах банків та подібних фінансових установ", 34 "Проміжна фінансова звітність", в Першій та Четвертій Директивах ЄС. Згідно з цими нормативними документами річні звіти, належним чином затверджені і завірені аудиторами, мають бути опубліковані. Виняток надається невеликим та середнім компаніям, для яких не обов'язковим є аудиторський висновок, а Баланс і Звіт про прибутки та збитки можуть складатися за скороченою формою.

*Практика публікації основної інформації про компанії та надання акціонерам фінансових звітів до проведення річних зборів зародилася ще в 1900 році.

Рис. 2.1. Вимоги до фінансової звітності

Річний звіт складається з двох частин. Перша - адміністративно-управлінський огляд - це звіт (або звернення) президента компанії чи голови Ради директорів. Друга - безпосередньо фінансовий звіт.

Зміст першої частини жорстко не регламентується. В ній міститься управлінський огляд та аналіз результатів роботи компанії. Оскільки адміністрація краще обізнана у справах підприємства, ніж зовнішні користувачі фінансової інформації, її погляд на господарські операції, події та обставини, пояснення їх впливу на фінансовий стан підприємства сприяє кращому розумінню фінансового звіту. Тут можуть розглядатися:

1) події нефінансового характеру, які мали місце у звітному році і вплинули на діяльність компанії;

2) стан та перспективи розвитку економіки, галузі і роль у них компанії;

2) план розвитку діяльності компанії;

3) очікуваний ефект.

В цій частині, як правило, висвітлюються технологічні та економічні досягнення компанії, зусилля керівництва, спрямовані на їх здійснення; ринкова кон'юнктура та її вплив на діяльність підприємства, даються прогнози на майбутнє та оцінюються перспективи.

Хоча адміністрація має схильність висловлювати лише оптимістичні очікування, перевага таких оглядів полягає в тому, що в них акцентується увага на проблемах, які керівництво вважає основними.

Друга частина річного звіту - фінансовий звіт включає:

- Баланс;

- Звіт про прибутки та збитки;

- Звіт про зміни у власному капіталі;

- Звіт про рух грошових коштів.

До фінансових звітів надаються Пояснювальні примітки, в яких розкривається:

- облікова політика підприємства;

- інформація, не наведена у формах фінансової звітності, але якої вимагають відповідні стандарти;

- інформація, що містить додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості та доречності.

З метою забезпечення належного розуміння фінансової звітності користувачами, вона повинна розкривати всю суттєву інформацію. У відповідності з Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 1 "Подання фінансових звітів" у звітах має вказуватися:

- назва підприємства;

- країна знаходження;

- дата звітності та звітний період;

- короткий опис характеру діяльності підприємства і його юридичної форми;

- валюта звітності та одиниця її виміру.

У разі необхідності грошові суми і класифікація статей мають бути доповнені іншою інформацією, яка пояснює їх зміст. Важливі статті рекомендується виділяти окремо, а не у складі інших. Фінансові звіти повинні містити відповідні дані за попередній період.

Заголовки, назви розділів, найменування статей річної звітності не регламентуються Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, тому правильний їх підбір повинен полегшити читання звітів і сприяти їх кращому розумінню.

Склад річної фінансової звітності підприємств окремих країн має свої особливості і регламентується законодавчими і нормативними актами кожної з них. Так, наприклад, склад фінансової звітності підприємств Російської Федерації (крім бюджетних установ) наведений на рис. 2.2.

Мета фінансових звітів полягає в забезпеченні інформацією про діяльність підприємства, його фінансовий стан та зміни в ньому широкого кола користувачів. Фінансові звіти відображають результати господарської діяльності підприємства, ефективність використання його ресурсів.

Користувачі фінансових звітів зацікавлені в інформації про минулий та поточний стан підприємства. На підставі цієї інформації вони намагаються спрогнозувати діяльність підприємства в майбутньому.

Рис. 2.2. Склад фінансової звітності підприємств Російської Федерації

Види діяльності, обсяги реалізації, доля ринку, дохід, прибуток від інвестицій, рух грошових коштів свідчать про минулі успіхи підприємства. Ці показники характеризують конкурентоспроможність, вміння підприємства пристосуватися до змін навколишнього середовища, досягнуту успішність господарювання та ефективність управління.

Поточний стан підприємства характеризується типами активів, які знаходяться у його власності, станом грошових коштів, заборгованості підприємства, товарно-матеріальних запасів. Користувачі намагаються оцінити здатність підприємства генерувати грошові кошти та своєчасно виконувати свої фінансові зобов'язання, ліквідність та платоспроможність підприємства. їх цікавить наявність прибутку, яка його величина отримана від інвестицій, спрямована на розвиток підприємства, припадає на одну акцію, яке відношення заборгованості до власного капіталу підприємства.

Відповіді на ці та інші економічні питання допомагають оцінити минулі успіхи і невдачі, забезпечують користувачів необхідною інформацією для прийняття стратегічних рішень.

Так, інформаційні потреби акціонерів зводяться до прогнозування майбутнього прибутку, як джерела майбутніх дивідендів і розширення підприємства - фактора зростання ринкової вартості акцій. На підставі цього вони приймають рішення щодо участі у капіталі компанії, придбання, продажу та володіння її цінними паперами.

Постачальники, фінансові організації та інші кредитори турбуються про:

прибутковий потенціал підприємства (як гарантію виконання ним своїх кредитних зобов'язань);

- спроможність підприємства генерувати грошові кошти проведенням операцій, що ставить його у більш вигідні позиції для сплати боргів;

- фінансовий стан підприємства, оскільки активи виступають загальною гарантією по його заборгованості.

Річний звіт повинен містити достовірну інформацію про діяльність компанії та її стан. Він також має вказувати на будь-які важливі події, що виникли з кінця минулого фінансового року; наміри відносно майбутнього компанії, діяльність в сфері є та розвитку; інформацію, яка стосується придбання власних акцій.

Таким чином, фінансові звіти, підготовлені за загальноприйнятими стандартами, надають типовий перелік інформації про компанію, відповідають запитам більшості користувачів і надають останнім певні можливості для аналізу і побудови прогнозів.