Менеджмент туристичного підприємства - Кудла Н.Є. - 7.1. Матеріально-технічна база туристичних підприємств та її структура

7.1. Матеріально-технічна база туристичних підприємств та ЇЇ структура

7.2. Основні підходи до визначення функціональної придатності обєктів і споруд матеріально-технічної бази

7.3. Методи і показники оцінки використання матеріально-технічної бази туристичних підприємств

7.1. Матеріально-технічна база туристичних підприємств та її структура

Туристичні підприємства для здійснення виробничого процесу використовують певні засоби: матеріальні, трудові, природні, інформаційні, грошові. Отже, важливого значення набуває визначення засобів виробництва.

Засоби виробництва - це сукупність усіх елементів, що беруть участь у процесі виготовлення продукції, виконанні робіт та послуг. Вони поділяються на засоби праці (будівлі, споруди, машини) і предмети праці (сировина, матеріали, напівфабрикати тощо).

Матеріально-технічна база туризму охоплює комплекс туристичних споруд (будівель), їх технічне устаткування (оснащення, інструменти), транспортні засоби та інші основні засоби1. Отже, основні засоби туристичного підприємства є сукупністю матеріальних ресурсів (об'єктів і устаткування) разом із необхідними елементами оснащення. Вони мають полегшити працівнику процес надання послуг, а з погляду туриста - підвищити задоволення від споживання туристичного продукту завдяки відчуттю високої якості послуги.

Обсяг і структура матеріально-технічної бази залежить передусім від типу туристичного підприємства, виконуваних функцій, розміру підприємства, його розташування та сфери надання послуг.

Надання послуг, формування або виробництво туристичного продукту здійснюється у процесі взаємодії праці людини та певних засобів виробництва, які за своїм матеріально-речовим складом становлять виробничі засоби підприємства1. їх поділяють на основні та оборотні.

Під основними засобами туристичних підприємств розуміють ту частину засобів праці, які багаторазово беруть участь у виробничо-експлуатаційному процесі, повністю або частково зберігають свою натуральну форму, переносять частинами свою вартість на послуги в міру зношення2.

Частина туристичних підприємств володіє основними засобами невеликої вартості. Наприклад, туристична агенція, яка реалізовує туристичні продукти, може мати невелику матеріально-технічну базу у формі оренди офісного приміщення з відповідними меблями, оснащену необхідними технічними засобами для обслуговування туристів (телефон, факс, комп'ютер, підключений до Інтернету, ксерокс та інша офісна техніка). Вартість основних засобів підприємства, яке надає транспортні послуги з перевезення туристів, є значно більшою, оскільки його матеріально-технічна база, окрім обладнаного офісу, складається з транспортних засобів (автобусів) та місць їх стоянки (гаражів). Основні засоби закладів розміщення становлять основу їх матеріально-технічної бази, зростання і вдосконалення якої є важливою умовою збільшення обсягу надання послуг, прибутку й підвищення технічної оснащеності. До основних елементів належать будівлі з укомплектованими номерами відповідно до категорії об'єкта. Готельні об'єкти вищої категорії додатково володіють іншими елементами основних засобів, а саме:

- гастрономічними закладами (ресторани, бари), необхідними для надання послуг із харчування;

- офісним оснащенням, яке дає змогу використовувати готельний об'єкт для проведення конференцій, семінарів, переговорів;

- рекреаційно-відпочинковим обладнанням, яке відповідає специфіці туристичних засобів місцевості й регіону (басейн, тенісні корти, спортзал, прокат спортивно-туристичного спорядження, власний гірськолижний комплекс, пристань, пляж тощо;

- транспортними засобами, які використовуються як для обслуговування об'єкта, так і для потреб гостей;

- обладнанням типу sра&wellness , яке слугує для відновлення сил і поліпшення здоров'я;

- додатковими торговельно-обслуговуючими підрозділами (кіоск, сувенірний магазин, перукарня, косметичний салон тощо);

- стоянкою й відповідно впорядкованою територією навколо готелю.

Повний перелік вимог категоризації чотиризіркового готелю охоплює понад 100 елементів матеріально-технічної бази.

Оборотні засоби - це сукупність матеріальних і грошових цінностей, які перебувають у постійному русі, змінюють свою матеріальну форму впродовж одного виробничого циклу і в повному обсязі переносять свою вартість на пропоновані послуги1. Оборотні засоби туристичного підприємства з надання послуг не створюють значного фінансового навантаження. Для виробничих підприємств важливою проблемою управління оборотними засобами є утримання відповідного рівня запасів.

У туристичних підприємствах запаси мають суттєве значення лише у гастрономічних закладах, де є необхідність швидкого приготування страв з поданого меню. Натомість туристичні оператори часто мають проблеми з утриманням фінансової стійкості. Це пов'язано з необхідністю виплати значних сум авансів відповідно до чартерних умов чи угод алотменту2, що укладаються з авіаперевізниками та готельними закладами. Ці аванси здійснюються зі значним випередженням часу, тоді як клієнти туристичного оператора зазвичай здійснюють розрахунки безпосередньо перед туристичною подорожжю.

Структура засобів виробництва істотно впливає на формування фінансової ситуації підприємства. Участь основних і оборотних засобів в утворенні фінансового результату є неоднаковою. Для отримання прибутку безпосередній стосунок мають оборотні засоби, а основні засоби у цьому процесі виконують переважно посередницьку функцію. Тому відношення майнових складових є важливим з погляду управління підприємством.

Відношення між основними і оборотними засобами залежать від виду підприємства і сфери його діяльності, тобто спеціалізації. Що більше засобів припадає на оборотні засоби, то легше їх призначити на господарську діяльність, а підприємство характеризується більшою ліквідністю. Необхідно зазначити, що окремі складові оборотних засобів (грошові засоби, дебіторська заборгованість, товарно-матеріальні цінності) по різному впливають ва планування прибутку. Дослідження змін основних і оборотних засобів та структури окремих складових цих категорій має принципове значення для економіки підприємства. Для цього слугують наступні показники:

де И7 - частка основних засобів у сукупному капіталі; IV - частка оборотних засобів у сукупному капіталі; IV - коефіцієнт структурі капіталу; М, - основні засоби; М9 - оборотні засоби; Мв - сукупний капітал (майно).

Відношення основних засобів до оборотних засвідчує рівень мобільності засобів на підприємстві. Структура виду капіталу залежить зазвичай від типу туристичного підприємства і здійснюваних ним функцій. Оперативні управлінські рішення завжди приймаються на основі наявних основних засобів, тобто майна, яке попередньо має бути придбаним або створеним, а в процесі господарського використання підлягає фізичному й економічному зношенню.

Висока частка основних засобів у сукупному капіталі підприємства засвідчує:

- негативні явища, а саме:

- слабку еластичність підприємства;

- високі постійні витрати;

- швидке зниження прибутку при зменшенні замовлень і плинності кадрів;

- позитивні тенденції, а саме:

- сучасне оснащення і передові технології;

- можливість досягнення високих прибутків у майбутньому;

- відсутність інвестиційних потреб.

Матеріально-технічна база туристичного підприємства виконує

роль1:

- фізичного носія процесу створення і реалізації туристичної пропозиції, розміщеної у часі й просторі (наприклад, створення і продаж послуги з розміщення неможливе без використання матеріальної бази, складовим елементом якої у дуже вузькому розумінні є "ліжко", а в широкому - "готельний номер у будинку з повним оснащенням");

-~ знаряддя, за допомогою якого регулюють сферу, структуру і рівень туристичних послуг, що пропонуються туристичним підприємством (наприклад, оснащення рекреаційно-спортивного об'єкта визначає ті форми спеціалізованого туризму, які відповідають певній території, а також опосередковано впливають на оцінку якості надання послуг суб'єктом господарювання);

- елемента, за допомогою якого можна стимулювати представлення і використання туристичних цінностей і заходів, які наявні у регіоні діяльності туристичного підприємства (наприклад, знакування туристичних шляхів та відповідний їх благоустрій дає змогу використовувати це для своїх гостей);

- чинника, який може позитивно впливати на розвиток інших елементів інфраструктури (наприклад, на територіях з інтенсивним туристичним рухом збільшується кількість населення, що спричинятиме потребу облаштування паратуристичної інфраструктури, зокрема у сфері культури і спорту);

- чинника, який гальмує розвиток туризму на території діяльності туристичного підприємства (матеріальній базі властива попередньо визначена спроможність і місткість, що зумовлює обмеження кількості осіб, які беруть участь у туристичному русі; з іншого боку, це позбавляє частини негативних функцій, пов'язаних із туристичним рухом);

- чинника, який дає змогу управляти ефективністю окремих пакетів послуг і діяльністю загалом.

Матеріально-технічну базу туристичних підприємств можна розглядати з погляду окремих видів послуг з поділом на:

- об'єкти розміщення та їх обладнання;

- об'єкти гастрономії та їх оснащення;

- об'єкти рекреації та їх облаштування;

- засоби туристичного транспорту та їх укомплектування;

-- обладнання з надання послуг туристичного посередництва; -- об'єкти й устаткування супутньої діяльності.

Об'єкти сфери розміщення та їх обладнання дають можливість туристам перебувати поза місцем свого постійного проживання понад одну добу. До завдань матеріальної бази розміщення належать:

- задоволення потреб з розміщення, що пов'язані з подорожжю і перебуванням поза місцем постійного проживання, та додаткових послуг залежно від виду й категорії готельного об'єкта;

- забезпечення можливості відпочинку та відновлення фізичних і психологічних сил;

- забезпечення можливості розважатися, займатися спортом, наводити товариські контакти;

- забезпечення зручних умов роботи в організації ділових заходів у випадку конференційного чи бізнесового туризму тощо.

Об'єкти гастрономії та їх оснащення задовольняють потреби туристів у харчуванні під час перебування поза місцем постійного проживання. До завдань гастрономічної бази належать:

- пропонування клієнтам готових для споживання страв і напоїв;

- надання місця для організації товариських чи ділових зустрічей;

- створення умов для раціонального використання вільного часу завдяки проведенню культурно-розважальних заходів;

- економія часу клієнтів, призначеного для приготування їжі.

Об'єкти рекреаційної бази та устаткування супутньої діяльності дають можливість туристам задовольняти потреби у сфері спорту і активного відпочинку, раціонально використати вільний час, перебуваючи поза місцем постійного проживання. Іноді сане туристична атракція є основним приводом приїзду до даної місцевості чи туристичного регіону. Наприклад, термальні басейни Закарпаття, як магніт, притягують туристів до готельних об'єктів. Ці споруди завдяки збагаченню і розширенню пропозиції туристичного підприємства безпосередньо впливають на покращання його ринкової ситуації й фінансового результату.

Засоби туристичного транспорту та їх укомплектування дають змогу мандрівникам безпечно переміщатися від місця постійного проживання до місця тимчасового перебування, а також туристичним регіоном під час відпочинку. Використання транспортних засобів може бути окремою послугою, а також частиною ширшої пропозиції, наприклад, туристичного заходу, організованого туристичною агенцією, коли ціна продукту передбачає нічліг, харчування, послуги екскурсовода, транспорт. Власні транспортні засоби пасажирського перевезення туристичного підприємства можуть збагатити і розширити його пропозицію (наприклад, коли готель пропонує трансфер з летовища у ціні перебування чи завдяки оренді автомобілів забезпечує гостям більшу мобільність).

Обладнання з надання послуг туристичного посередництва - це технічне оснащення туристичних агенцій та різноманітні системи бронювання, які дають змогу комплексно обслуговувати туристів завдяки організації туристичних заходів. Відомо, що на ринку існує значна група клієнтів, які самостійно не організовують свої туристичні подорожі, а послуговуються спеціалізованими туристичними агенціями. Водночас системи бронювання сприяють контактуванню з клієнтами, які самостійно планують свій відпочинок.

Для ефективного управління основним капіталом необхідно здійснювати аналіз:

- використання основних засобів;

- ступеня зношення і модернізації основних засобів;

- періоду роботи окремих його складових частин;

- запобігання перед руйнуванням та іншими втратами складових частин основних засобів.

Аналіз використання основних засобів, з огляду на їх роль і значення у виробничій діяльності туристичного підприємства, має проводитися систематично й комплексно. Він є підґрунтям для:

- всебічної оцінки управління основними засобами підприємства;

- визначення рівня використання (ефективності) основних засобів щодо досягнутих операційних і фінансових результатів;

- виявлення резервів основних засобів з метою з'ясування можливості раціонального їх використання;

- визначення співвідношення між витратами живої й уречевленої праці та кількістю наданих послуг.

7.2. Основні підходи до визначення функціональної придатності об'єктів і споруд матеріально-технічної бази туризму
7.3. Методи і показники оцінки використання матеріально-технічної бази туристичних підприємств
Розділ 8. Управління якістю послуг туристичних підприємств
8.1. Поняття і чинники, які формують якість туристичних послуг
8.2. Підходи до вимірювання показників якості туристичних послуг
8.3. Ринкові аспекти якості туристичних послуг
8.4. Вимоги щодо якості окремих груп туристичних підприємств
8.5. Способи й методи оцінки якості у туристичному підприємстві
Розділ 9. Управління інформаційними процесами туристичних підприємств
9.1. Можливості та сфера використання сучасних інформаційних технологій у туризмі
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru