Менеджмент туристичного підприємства - Кудла Н.Є. - 7.2. Основні підходи до визначення функціональної придатності об'єктів і споруд матеріально-технічної бази туризму

З огляду на характер діяльності туристичних підприємств важливого значення набуває відповідне планування місткості й спроможності матеріально-технічної бази та її складових до надання послуг. Беручи за основу сезонність туристичного попиту та негнучку у короткому часі місткість і спроможність засобів матеріально-технічної бази, необхідно певні величини планувати за допомогою ґрунтовного аналізу і прогнозу попиту та конкуренції на ринку.

Основною мірою потенціалу об'єктів матеріально-технічної бази туристичних підприємств є показник місткості. У закладах розміщення він виявляється переважно в:

- кількості місць для ночівлі в об'єктах, які зазвичай продають місця окремо у номерах, наприклад, у гірських притулках, хосте-лах;

- кількості номерів у об'єктах, які продають номери (готелі, мотелі, пансіонати), та їх структурі з поділом на одномісні, двомісні та багатомісні.

Для гастрономічних закладів місткість об'єкта становитиме кількість місць для споживання їжі; у транспортних засобах пасажирського перевезення місткість - це кількість сидячих місць у туристичному автобусі, на борту літака чи пасажирському кораблі. Щодо місткості спортивно-рекреаційних об'єктів, то вона характеризується кількістю осіб, які можуть одночасно користуватися певним устаткуванням (наприклад, кількість осіб, які одночасно можуть бути у басейні, тренажерному залі, сауні).

Показники місткості мають статичний характер, тобто дають змогу визначати кількість номерів чи місць у певний момент часу. Вони не враховують термін експлуатації й не допомагають виявити здатність надання послуг, чи спроможність, яка з погляду функціонування туристичного підприємства має найважливіше значення. Показники спроможності надання послуг мають динамічну природу і дають змогу враховувати впливи різних чинників у визначеному часі (наприклад, за день, тиждень, місяць, квартал, рік).

Під спроможністю (готовністю) об'єктів матеріально-технічної бази до надання послуг потрібно розуміти можливість пропонування об'єктом певної кількості послуг за визначений час при раціональному використанні засобів виробництва, за гарантії їх декларованого рівня та дотримання обов'язкових організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, екологічних умов і вимог безпеки у цій сфері.

Отже, пропускною здатністю обслуговування закладів розміщення буде добуток кількості місць для ночівлі або номерів і днів їх експлуатації. На практиці використовують показники технічної спроможності (та експлуатаційної спроможності (X ) надання об'єктом розміщення послуг, які можна обчислити за формулами:

^=А"Г_яв. (7.4)

2е=4,Г_р". (7.5)

де і' -- кількість інвентарних ліжок (місць розміщення); 7* - максимально можливий час експлуатації об'єкта, днів (у місяці, кварталі, році); Т_рч - реальний час експлуатації об'єкта, днів (у місяці, кварталі, році).

Показник технічної спроможності надання послуг враховує максимально можливий час експлуатації об'єкта впродовж року (365 днів), кварталу (90 днів) чи місяця (28, ЗО або 31 день) та максимальну кількість місць розміщення. Однак, з огляду на необхідність проведення у готельних об'єктах капітальних чи поточних ремонтів, реконструкції, кількість днів експлуатації зазвичай є меншою від обумовленої. Зазвичай в результаті різноманітних аварій і непередбачуваних ситуацій доходить до вилучення з експлуатації частини номерного засобу чи поверху об'єкта. Показник експлуатаційної спроможності враховує фактичну кількість днів експлуатації готельного об'єкта та реальну кількість використаних місць. На практиці його застосовують частіше при складанні статистичної звітності ф. Хе 1-готель "Звіт про роботу готелю", ф. № 1 -курорт "Звіт санаторно-курортного (оздоровчого) закладу".

На обсяги експлуатаційної спроможності готелю впливають також зовнішні й внутрішні чинники, схематично зображені на рис. 7.1^і.

Дуже часто готелі у своїй пропозиції передбачають можливість проведення конференцій чи навчань. Мірою потенціалу в цьому випадку може бути коефіцієнт організаційної здатності конференції (V/ ), який визначається відношенням кількості місць у залах (М_к) до кількості місць розміщення в об'єкті (Ь_ст):

М

(7.6)

-Чт

Цей коефіцієнт характеризує можливості проживання гостей, які беруть участь у заходах, що відбуваються у багатофункціональних залах. Якщо значення коефіцієнта перевищує 1, то це означає, що є нестача місць і немає змоги розмістити всіх учасників зустрічі у готелі. Організаційний потенціал конференції може бути повністю використаний за умови, якщо частина учасників зустрічі не користуватиметься послугами розміщення. Сприятлива ситуація є тоді, коли цей показник менший від 1. Це означає можливість забезпечення проживання всім учасникам зустрічі та постійним або несподіваним гостям.

Рис, 7.1.Чинники впливу на обсяги експлуатаційної спроможності готельних підприємств

Готовність гастрономічного закладу надавати послуги-де максимальна кількість та структура гастрономічних послуг (від* повідної якості), яку він може запропонувати споживачам за певної системи організації праці, оснащення та при дотриманні обов'язкових санітарно-гігієнічних умов. Для визначення здатності гастрономічних закладів надавати послуги використовують такі показники:

- обсяг обороту (у вартісному обчисленні);

- площа приміщень для споживання, м²;

- показник спроможності залу для споживання продуктів^):

де Ь_ои -р кількість посадкових місць у залі; Л_р - показник обороту (ротації) споживачів за визначений період часу.

У гастрономічних закладах, на відміну від готельних об'єктів, одне посадкове (споживче) місце може бути продане декілька разів упродовж доби. Тому принципове значення для визначення придатності залу має показник обороту одного споживчого місця за визначений період (наприклад, за добу). Показник обороту одного споживчого місця (Я) є відношенням кількості споживачів (Ь_с) або кількості проданих основних страв за визначений час до кількості посадкових місць у залі (Ь_пм):

Др="Г-. (7.8)

Цім

Показник обороту (ротації) одного посадкового місця залежить передусім від:

- виду гастрономічного закладу;

- системи організації праці й форми обслуговування (наприклад, самообслуговування чи обслуговування за допомогою офіціантів);

- розташування гастрономічного закладу (більші обороти мають заклади, які розміщені поблизу транзитних шляхів);

- пори дня (зазвичай під час обідньої перерви ротація е більшою, аніж у вечірній час);

- обсягу і структури попиту споживачів;

- сфери надання послуг та асортименту страв і напоїв;

- часу і способу приготування страв.

Показник обороту (ротації) визначається для кожного гастрономічного закладу індивідуально. Для аналітичного порівняння можна прийняти, що середній показник ротації становить: для ресторану - 2-4; кафе - 5; бару - 7-9; бістро -15; кав'ярні - 7. Однак, спостерігаючи за діяльністю деяких гастрономічних закладів, наприклад "МакДональдсу", показник ротації при роботі ресторану 16 год може максимально становити 53 особи.

У підприємствах, які займаються транспортними пасажирськими перевезеннями, здатність надання послуг залежатиме від кількості транспортних засобів (наприклад, кількості автобусів, літаків), одноразової місткості та кількості днів готовності транспортного засобу.

Аналогічно, як у випадку з об'єктами розміщення, можемо розглядати показник технічної придатності транспортного засобу ) і показник експлуатаційної готовності транспортного засобу (Z_e), які можна записати формулами:

^_Р = 4"Г_т", (7.9)

г"=4.Г_ф, (7.10)

де - кількість сидячих місць у транспортному засобі; Т_т>х - максимально можливий час роботи транспортного засобу, днів (у місяці, кварталі, році); Т - фактичний час роботи транспортного засобу, днів (у місяці, кварталі, році).

У цій ситуації показник ротації, який характеризує багаторазовість використання транспортного засобу впродовж дня, матиме маргінальне значення, оскільки, на відміну від рейсових, туристичні автобуси використовуються туристичними групами впродовж дня.

Показник придатності транспортних засобів можна визначити добутком можливого кілометражу за певний час (день, тиждень, місяць) і планової кількості пасажиро місць й виміряти його так званими пасажиро-кілометрами. Цей показник досить часто використовується перевізниками, позаяк ставка оренди транспортного засобу найчастіше визначається відповідно до здійсненого пробігу.

Підприємства, які займаються прокатом автомобілів, свою виробничу здатність можуть визначати добутком наявних у справному стані автомобілів і кількості днів технічної готовності автомобілів.

Виробничу здатність спортивно-рекреаційних і допоміжних технічних споруд найчастіше називають пропускною спроможністю. Наприклад, денна пропускна спроможність витягу _аа) може бути обчислена за допомогою добутку часу роботи витягу в годинах (Т_р) і кількості осіб (Ь_г), які можуть скористатися послугами витягу за годину.

2_т=Т,1,. (7.11)

Аналогічно можна визначати виробничу здатність інших спортивно-рекреаційних об'єктів. Оскільки квитки до сауни, тренажерного залу і у басейн продаються погодинно, то виробнича здатність визначатиметься добутком кількості годин роботи такого об'єкта або устаткування і кількості осіб, які одночасно можуть з цього об'єкта чи устаткування скористатися з дотриманням санітарно* гігієнічних вимог та безпеки.

Проектуючи різні елементи матеріально-технічної бази в одному об'єкті, необхідно пам'ятати, що місткість і виробнича спроможність окремих об'єктів була взаємоузгодженою з іншим обладнанням. Не можна проектувати готель на 300 номерів зі стоянкою на 50 автомобілів та рестораном на 50 посадкових місць. Таке управлінське рішення спричинить значні незручності й порушення в обслуговуванні туристів, завадить гостям скористатися усіма послугами, врахованими у ціну номера, і тим самим призведе до зниження якості надання послуг та зумовить незадоволення клієнтів.