Провідники духовності в Україні - Курас І.Ф. - САДОВСЬКИЙ Микола Карпович

(справжнє прізвище — Тобілевич)

Український актор, режисер, театральний діяч, письменник, перекладач

Народився 13 грудня 1856 р. в с. Кам’яно-Костувате .на Миколаївщині в родині управителя панського маєтку. Брат І. Карпенка-Карого, М. Садовської-Барілотті, П. Саксаганського.

У 1868—1877 рр. навчався в Херсонській гімназії та реальному училищі в Єлизаветграді. Брав участь в аматорських гуртках. Учасник російсько-турецької війни. У 1878—1880 рр. навчався в Київській та Одеській військових школах. У 1881 р., залишивши військову службу, вступив до театральної трупи Г. Ашкаренка, М. Кропивницького. З цього часу розпочав активну сценічну діяльність. Грав у трупах М. Старицького, П. Саксаганського. Згодом очолював власні трупи. За роки роботи в театрі М. Саксаганського зіграв понад 50 ролей у драматичних і комедійних спектаклях.

Один із засновників національного професійного театру.

У 1890—1898 рр. керував Товариством малоросійських артистів. В 1905—1906 рр. — директор і режисер Руського народного театру (Львівський театр товариства »Руська бесіда»).

У 1906 р. заснував у Полтаві перший стаціонарний український театр (з 1907 р. — в Києві), де ставилися переважно українські класичні драми. У 1920 р. з частиною своєї трупи переїхав до Галичини. У1921—1923 рр. очолював Руський театр в Ужгороді. Пізніше проживав у м. Подебради під Прагою. У1926 р. повернувся в Україну і до 1932 р. гастролював разом із П. Саксаганським.

До режисерського набутку М. Садовського належать постановки опер С. Монюшка, М. Лисенка, П. Масканьї, Д. Січинського.

За 50 років театральної діяльності зіграв багато трагедійних, драматичних і комедійних ролей. Серед найкращих його сценічних робіт — ролі Командора (»Камінний господар» Лесі Українки), Сави Чалого (»Сава Чалий» І. Карпенка-Карого), Городничий (»Ревізор» М. Гоголя).

Написав лібрето до опери М. Лисенка »Енеїда», перекладав твори М. Гоголя, О. Островського, А. Чехова, Л. Толстого.

Велику літературно-історичну цінність становлять мемуари »Спомини з російсько-турецької війни» (1917) та »Мої театральні згадки» (1907—1929).

Помер 7 лютого 1933 р. в Києві.