Провідники духовності в Україні - Курас І.Ф. - ТУРЧАНІНОВ Петро Іванович

Український і російський композитор, хоровий диригент, педагог

Народився 1 грудня 1779р. в Києві. З 1787 р. навчався у Київському народному училищі. Талант хлопця оцінив Г, Потьомкін, який відвіз його до італійського композитора, директора Кременчуцької музичної академії Дж. Сарті, під керівництвом якого П. Турчанінов здобув музичну освіту. 1792 р, повернувся до Києва, співав у хорі генерала Леванідова і продовжував удосконалювати свої музичні знання у А. Веделя (з композиції та контрапункту). У його духовному вихованні велику роль відіграв Київський протоієрей Леванда.

1795 р. П. Турчанінов поїхав до Харкова, де продовжив заняття у А. Веделя в місцевому колегіумі й водночас викладав церковний спів у початковому класі, з якого багато його учнів було рекомендовано до Придворної співацької капели в Петербург. З 1798 р. знову повернувся до Києва, працював у генерала Теплова, вивчав давньоруські церковні наспіви та обробляв їх для місцевого хору. Його твори набули популярності, його запросив учителювати у свій хор архієрей Досифей.

1803 р. їде до Петербурга і приймає сан священика. З 1804 р. — регент митрополичого хору. У цей час пише багато духовних творів, серед яких кілька хорових концертів, дві літургії, обробки пісне співів. 1809 р. — священик церкви Гатчинського військового шпиталю, 1810 р. — економ Петербурзької духовної семінарії. В 1814 р. одержав звання протоієрея, а в 1817 р. його нагороджено бронзовим хрестом у пам’ять вітчизняної війни 1812 р. 1818 р. — на службі у церкві Петра і Павла при Марийській лікарні для бідних, де співав хор Дубянського. Під керівництвом П. Турчанінова цей хор набув довершеності. Водночас співробітничав з Д. Бортнянським, який високо оцінив музичні знання свого колеги й доручив йому перекласти для фортепіано усі свої чотириголосні хорові твори. З 1827 р. — учитель співу Придворної капели. Часто бував у Троїце-Сергієвому монастирі, для якого написав багато хорових творів.

За відмінну службу та хорову творчість його неодноразово відзначали нагородами: орденом Св. Анни III ступеня (1828), Наперсним хрестом (1830), орденом Св. Володимира IV ступеня (1833), орденом Св. Анни II ступеня (1838).

Разом із Д. Бортнянським створив класичні зразки оранжировки давньоруських церковних мелодій. Серед них вирізняються гармонізації знаменного розспіву (ірмеси), пісне співи »Волною морською», »Да мовчить», херувимські пісні, тропарі, за достойники та ін. Популярними є його обробки болгарського розспіву »Тебе едеющегося» та »Благообразний Йосип». Власні оригінальні твори (»Да ісправиться», »Воскресні, Боже» та ін.) близькі за своїм стилем до музики А. Веделя. П. Турчанінов своєю творчістю справив значний вплив на розвиток української та російської хорової музики XIX—XX ст.

Помер 28 березня 1856 p. у Петербурзі.