Реклама - Джефкінс Ф. - 43. Кодекси Інституту зв'язків з громадськістю та Асоціації агентств зі зв'язків з громадськістю

Інститут зв'язків з громадськістю (Institute of Public Relations — IPR) представляє більш ніж 5000 індивідуальних спеціалістів-практиків зі зв'язків з громадськістю. Асоціація агентств зі зв'язків з громадськістю (Public Relations Consultants Association) представляє більш ніж 100 великих агентств. Обидві ці організації мають свої дуже подібні кодекси. Члени цих організацій повинні дотримуватись положень їхніх кодексів. Загалом, кодекси є набором рекомендацій стосовно професійної та етичної поведінки членів цих організацій в їхніх стосунках між собою, з клієнтами або замовниками, із засобами масової інформації та суспільством.

Правила інституту передбачають, що кожний член може подати виконавчому директору письмову скаргу про порушення іншим членом положень кодексу інституту. Скарга розглядається комісією з професійної діяльності. Далі порушником займається дисциплінарна комісія, яка може прийняти рішення щодо попередження або тимчасового припинення членства. Більшість скарг мирно розв'язує комісія з професійної діяльності, але протягом кількох років траплялися випадки, коли обидві сторони були змушені запросити юристів, і справа скінчилася публічним попередженням або припиненням членства.

44. Кодекс рекламних стандартів та рекламної діяльності Незалежної телевізійної комісії

Цей кодекс, який стосується тільки реклами на британському комерційному телебаченні (тобто не стосується інших каналів, що їх може приймати британська аудиторія), було опубліковано Незалежною телевізійною комісією (Independent Television Commission — ITC) в січні 1991 р. згідно зі статутними вимогами закону "Про мовлення" 1990 р. У принципі, він не дуже відрізняється від кодексів Незалежного мовного комітету та Кабельного комітету, які стали складовими частинами ІТС. Екземпляр кодексу можна отримати в ІТС (адреса — в додатку 1).

Правила спонсорства та більш докладні правила складання рекламних розкладів публікуються окремо в Кодексі програмного спонсорства, який містить правило стосовно представлення спонсорів у спонсованих програмах, та в Положеннях про рекламні паузи, які визначають максимальну кількість часу, яку можна віддати під рекламу протягом кожної години. Кодекс спонсорства також визначає, які організації можуть бути спонсорами лише з певними обмеженнями або взагалі не можуть бути спонсорами. Йдеться про політичні організації, виробників тютюнової продукції, рецептурних ліків та (за відсутності спеціального дозволу) постачальників усіх товарів або послуг, реклама яких є забороненою згідно з Кодексом рекламних стандартів та рекламної діяльності.

Кодекс ІТС багато в чому нагадує Британські кодекси реклами та стимулювання збуту, але, оскільки він є актом парламенту, його дотримання є обов'язковим з погляду права. Крім того, він стосується специфічних телевізійних справ, наприклад забороняє рекламу, що діє на підсвідомість глядача. Йдеться про фотографії, які з'являються та зникають настільки швидко, що око не встигає їх помітити, хоча розум запам'ятовує. Зміст подібної реклами може бути оманливим.

Іншим характерним положенням є заборона демонстрації в рекламних роликах ризикованих ситуацій, які могли б наслідувати діти.

У кодексі береться до уваги той вплив, який телебачення справляє на сім'ю і який відрізняє його від інших засобів масової інформації, які як правило, мають більш конкретну аудиторію. Кодекс має п'ять важливих додатків, що стосуються реклами для дітей, фінансової реклами, реклами способів догляду за здоров'ям, реклами ліків, лікування, благодійних фондів (їх реклама тепер дозволена, за умови, що ITC не віддало безплатний ефір під оголошення про яку-небудь катастрофу) та релігійної реклами (тепер вона теж дозволена до певної міри). Шостий додаток містить перелік більш ніж 60 законів, що стосуються телевізійної реклами.

Кодекс ITC також визначає товари та послуги, рекламу яких заборонено. Не можна рекламувати пристрої для дихальних тестів і товари, які допомагають приховати присутність алкоголю в організмі людини, окультні послуги та товари, рекомендації щодо ставок в азартних іграх і самі ігри (в тому числі тоталізатори), приватні детективні агентства, консультативні комерційні послуги (за винятком послуг адвокатів), вогнепальну зброю та стрілецькі клуби, порнографію.