У підручнику висвітлено філософські теорії, концепції, ідеї, які можуть стати основою розвитку світогляду сучасного громадянина, спеціаліста, а також методологічним інструментом для студентів та аспірантів в обгрунтуванні методів і форм наукового дослідження онтологічних, гносеологічних та соціальних проблем. Розглянуто основні тенденції та напрями розвитку світової і вітчизняної філософської думки, її гуманістичний потенціал.
Для студентів вищих навчальних закладів.
ВСТУП
Розділ перший. Метафізична сутність та структура філософії
- Філософія як світоглядне знання
- Предметне самовизначення філософії
- Функціональне покликання філософії
- Особливості та структура філософського знання
- Філософія -інтегральний вид знання
- Міфологія і релігія як витоки філософії
Розділ другий. Становлення і розвиток м етафізичної структури філософії
- Зародження уявлень про цілісність світу та його першооснови в країнах Стародавнього Сходу
- Розробка поняття метафізики в античності. Метафізика та онтологія
- Розвиток метафізики в середні віки: онтологія і теологія, Бог і Людина
Розділ третій. Особливості розвитку та основні моделі класичної філософії
- Соціокультурні умови становлення класичної філософії
- Основні моделі класичної філософії. Раціоналізм Емпіризм. Просвітництво
- Розквіт і криза класичної філософії
Розділ четвертий. Сучасна філософія: синтез культурних традицій
- Перехід від класичної філософії до некласичної
- Від феноменології до екзистенціалізму та герменевтики
- Позитивізм, постпозитивізм
- Неотомізм - релігійна філософія
- Марксизм та його історична доля
- Філософська думка в Росії в XIX-XX ст.
- Ситуація постмодернізму у філософії
Розділ п'ятий. Формування і розвиток вітчизняної філософської думки в контексті світової філософії
- Від міфу до філософії. Філософська думка Київської Русі
- Філософсько-гуманістична думка в Україні другої половини XIII ст.- першої половини XVII ст.
- Філософія українського Просвітництва другої половини XVII - XVIII ст. Григорій Сковорода
- Філософія українського романтизму XIX ст
- Професійна філософія в Україні XIX - початку XX століття
- Українська філософська та суспільно-політична думка другої половини XIX - XX століття
Розділ шостий. Базові категорії онтології: структурна організація та діалектика буття
- Філософський зміст проблем буття, субстанції матерії
- Рух як невід'ємний атрибут матерії, спосіб її існування
- Простір і час - форми буття матерії
- Свідомість як об'єкт гносеологічних досліджень
- Свідомість і діяльність людини. Творча активність свідомості
- Матерія і дух: межі протилежності
Розділ сьомий. Діалектика як вчення про загальний взаємозв'язок та розвиток
- Принципи діалектичного осмислення буття
- Основні закони діалектики, їх світоглядне та методологічне значення
- Категорії як загальні форми відображення буття, його пізнання і перетворення
Розділ восьмий. Сутність і структура пізнавального процесу
- Пізнаваність світу і його законів
- Практика - критерій істини, основа і ціль пізнання. Види практики
- Єдність чуттєвого і раціонального моментів пізнання
- Творчість і інтуіція
- Проблема істини у філософії і науковому пізнанні
- Діалектика абсолютної і відносної істини
Розділ дев'ятий. Методологія наукового пошуку: рівні, етапи, засоби
- Поняття методу та методології наукового дослідження
- Класифікація методів пізнавальної діяльності
- Основні форми наукового пізнання
Розділ десятий. Загальні сфери життєдіяльності суспільства. Динамізм і цілісність сучасного світу
- Суспільство як продукт взаємодії людей
- Природа як об'єкт філософської рефлексії
- Проблема сенсу історії. Майбутнє людства та реальний історичний процес
- Історична генеза соціальних спільнот. Соціальне та етнічне в нації
- Форми суспільної свідомості - типи відображення соціального буття
Розділ одинадцятий. Особистість та її перспективи у вимірах філософського аналізу
- Людина. Індивід. Особистість
- Соціальна роль особистості в контексті її індивідуалізації
- Специфіка ціннісного ставлення до світу. Діалектика аксіологічних максим
- Сенс життя як функція людського буття. Свобода, власність, відповідальність