У підручнику висвітлюються становлення і розвиток соціології культури, її основні концепції і поняття. Основою цій праці є розгляд процесу сучасного культурного переходу — різкої зміни ролі культури в житті сучасного суспільства. Як культура в цілому є багатогранним та багатошаровим явищем, так і підручник із соціології культури не може не бути вступом до міждисциплінарного дослідження. Хоча в центрі уваги постійно залишається соціологічний підхід і соціологічна проблематика, в книзі дається уявлення про інші дисципліни, які вивчають культуру, використовуються елементи етнології, етнографії, культурної і соціальної антропології, історії і філософії культури, філософії історії, історичної і соціальної психології. Все це підпорядковується одному завданню — поясненню того, яку роль відіграє культура в конструкції суспільства і в сучасних соціокультурних змінах.
Підручник розрахований для студентів і аспірантів, які спеціалізуються в галузі гуманітарних наук.
Багато цікавого матеріалу подається для вчених і спеціалістів, які розробляють гуманітарну проблематику, а також для широкої читацької аудиторії.
Вступ
Розділ 1. Культура в структурі соціологічного знання
- 1.1 О. Конт як основоположник соціології
- 1.2. Репрезентативна культура
- 1.3. Об'єктивізм
- 1.4. Веберівський погляд на розвиток капіталізму
- 1.5. Дві соціології
- 1.6. Визначення ситуації
- 1.7. Соціальна феноменологія
- 1.8. Життєвий світ
- 1.9. Когнітивна мікросоціологія
- 1.10. Пізнання як творчість світу
- 1.11.Соціологічне поняття культури
- 1.12. Логіка й історія повсякденності
- 1.13. Кінцеві ділянки значень
- 1.14. Механізм повсякденної типізації
- 1.15. Три трактування історизму повсякденності
- 1.16. Еволюція конституюючих елементів повсякденності
Розділ 2. Особистість як засновник "себе" і суб'єкт культури
- 2.1. Характеристики понять "особистість" та "індивід"
- 2.2. Підходи до вивчення відносин "особистість — культура"
- 2.3. Загальна характеристика культури
- 2.4. Людина — семіотична істота
- 2.5.Становлення античної особистості
- 2.6. Вплив особистості на культуру
- 2.7. Становлення особливості середньовічної особистості та суб'єктності
- 2.8. Конституювання середньовічної особистості і суб'єктивності в працях Августина
- 2.9. Ренесансна особистість
- 2.10. Рефлексія поняття "особистість" у роботах І.Канта
- 2.11. Криза європейської культури, особистості та суб'єктивності
- 2.12. Езотерична особистість
- 2.13. Від сучасної особистості та суб'єктивності до особистості "можливої"
Розділ 3. Інтерсуб'єктивність культури та інтердієвість культури
- 3.1. Інтерсуб'єктивність соціокультурної реальності
- 3.2. Інтертекстуальність культури
- 3.3. Культура як "диференційована єдність"
- 3.4. Багатомірність саморефлексії культури
Розділ 4. Буття людини в культурі
- 4.1. Інституціоналізація життєвого досвіду
- 4.2. Значеннєвий універсам
- 4.3. Життєве середовище й екологія людини. Поняття і структура життєвого середовища. Екологічна структура.
- 4.4. Праця в житті людей. Природничо-наукове пояснення еволюції праці людини
- 4.5. Гени і мозок. Інформаційна ємність людини
- 4.6. Про природу любові і сакральності
- 4.7. Насильство як засіб домінування і панування
- 4.8. Природа і механізм гри
- 4.9. Смерть як екзистенціальний і культурний феномен
Розділ 5. Ритуал — символ — міф
- 5.1. Ритуали і ритуалізм
- 5.2. Ритуали і соціальні інститути
- 5.3. Визначення ритуалів
- 5.4. Дюркгейм про релігію і ритуали
- 5.5. Типи і функції ритуалів
- 5.6. Rites de passage
- 5.7. Що таке символ?
- 5.8. Сучасна символізація
- 5.9. Міфологічна символізація
- 5.10. Міф як жттєва реальність
- 5.12. Міф: енергія і функції
- 5.13. Національний міф
- 5.14. Життєвий світ
Розділ 6. Ідеології
- 6.1. Модерн і традиція
- 6.2. Конкретне розуміння власності
- 6.3. Абстрактне розуміння власності
- 6.4. Співпросторовість та сучасність
- 6.5. Земля як власність
- 6.6. Структура ідеологій
- 6.7. Свобода, рівність, братерство
- 6.8. Конкретна свобода
- 6.9. Свобода в "лівому" дискурсі
- 6.10. Правові ідеології
- 6.11. Парадокс світового інформаційного порядку
- 6.12. Консервативне рішення?
Розділ 7. Традиція — канон — стиль
- 7.1. Поняття стилю
- 7.2. Стиль, традиція, канон
- 7.3. Радянський політичний канон
- 7.4. Ідея життєвої форми
- 7.5. Життєві форми в Шпрангера
- 7.6. Життєвий стиль і Lebensfuhrung
- 7.7. Стильова диференціація
- 7.8. Що таке моностилізм
- 7.9. Категорії моностилістичної культури
- 7.10. Сакральне ядро моностилістичної культури
- 7.11. Категорії полістилістичної культури
- 7.12. Нові культурні моделі
- 7.13. Культурні інсценівки
- 7.14. Культурний фундаменталізм
Розділ 8. Культура і соціальна структура
- 8.1. Соціальна структура і соціальна нерівність
- 8.2. Вертикальні класифікації
- 8.3. "Модерністський проект"
- 8.4. Марксизм і модернізм
- 8.5. Модернізм у вивченні соціальної структури
- 8.6. Екскурс: українська реідеологізація
- 8.7. Критика модерністського підходу до вивчення нерівності
- 8.8. Нові диференціації
- 8.9. Нові диференціації і диференціюючі фактори в Україні
- 8.10. Соціальний розподіл стилів
- 8.11. Нова парадигма соціоструктурного підходу
Розділ 9. Прикордонні галузі пізнання соціокультурної динаміки. Постмодерн
- 9.1. Плюральність життєвого світу людини
- 9.2. Неоднорідність соціокультурного простору
- 9.3. Концепція децентрованої (розщепленої) особистості
- 9.4. Нова повсякденність
- 9.5. Ідеологія постмодерну