У підручнику системно осмислено здобутки критики, історії й теорії української літератури. У хронологічній послідовності проаналізовано основні праці з цих питань, подано їх як органічну частину світового літературознавства. Розрахований на студентів-філологів, учителів-словесників, всіх тих, хто не байдужий до художнього слова та наукової думки про нього.
ВСТУП
ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА
- Предмет і метод літературознавства
- Зв'язок літературознавства з іншими гуманітарними науками
- Специфіка науки про літературу
- Періодизація
- Особливості розвитку українського літературознавства і зв'язок його із світовою наукою про літературу
1. ДАВНІЙ ПЕРІОД СВІТОВОГО Й УКРАЇНСЬКОГО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА
- Становлення науки про літературу: об'єктивні умови й суб'єктивні вияви
- Фольклорне і художнє літературознавство
- Античний розквіт і середньовічна принагідність літературознавства
- Епоха Ренесансу і розвиток неокласичної (поетикальної) школи в науці про літературу
- Латиномовні українські поетики та їх місце в становленні вітчизняного літературознавства
- Спроби утвердження історії літератури як науки в зарубіжному та вітчизняному літературознавстві
- Перші вияви протистоянь нормативних та антинормативних методологій
2. ПЕРІОД НОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ І ФОРМУВАННЯ ІСТОРИЧНОЇ ШКОЛИ В ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ
- Діалектичні суперечності в розвитку світової естетичної думки на рубежі XVIII—XIX ст.
- Формування історичної школи як вияв романтизму в науці про літературу
- Синкретизм художнього мислення в новій українській літературі та перші спроби її критичного осмислення
- Утвердження традиції вивчення фольклору та давньої української літератури
- М. Максимович і його принципи наукового аналізу літературних творів
- "Романтичне літературознавство" авторів "Руської трійці" та "Кирило-Мефодіївського братства"
- Міфологічний напрям у літературознавстві та розвиток Його в працях М. Костомарова
- М. Костомаров про сучасний літературний процес. Стаття "Огляд творів, писаних малоруською мовою"
- Панько Куліш як один з основоположників української літературної критики нового періоду
- Естетичні погляди Т. Шевченка
- Висновки і перспективи розвитку історичної школи
3. НАУКА ПРО ЛІТЕРАТУРУ В ЕПОХУ РЕАЛІЗМУ І ПОДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК ІСТОРИЧНОЇ ШКОЛИ
- Втома романтизму і шукання нових методологій у межах Історичної школи
- Культурно-історичний напрям. Трактування української літератури в "Истории славянских литератур" О. Пипіна
- "Історія літератури руської" О. Огоновського
- "Очерки истории украинской литературы" М. Петрова
- Наукова спадщина М. Дашкевича І проблеми компаративних досліджень літератури
- М. Драгоманов і його порівняльна методологія в дослідженні фольклорної та професійної літератури
- Міфологічна методологія і теорія наслідування
- "Народницьке" літературознавство як останній етап у розвитку історичної школи
- Б. Грінченко і його полеміка з М. Драгомановим ("Листи з України наддніпрянської", "Листи на наддніпрянську Україну").
- "Історія українського письменства" С. Єфремова
- Підсумки і нові перспективи в галузі літературних методологій
- Психологічний напрям в історичній школі
- Місце психологічного напряму серед інших методологій
- "Харківський період" психологічного напряму: теоретичні праці О. Потебні і Д. Овсянико-Куликовського
- Іван Франко і його концепції історії літератури
- "Із секретів поетичної творчості" , "Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 року" та інші історико-літературні праці І. Франка
- Психологічний напрям і феномен психоаналізу
- Шляхи і долі психологічного напряму в XX ст.
4. ФІЛОЛОГІЧНА ШКОЛА І МОДЕРНІ ЇЇ РОЗГАЛУЖЕННЯ В ПЕРІОД НОВІТНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ
- Зміст поняття "філологічна школа" і місце її в історії літературознавства
- Ситуація в українській науці про літературу на початку XX ст.
- Леся Українка і тлумачення нею неоромантизму
- Дискусія І. Франка і М. Вороного про нові шляхи літератури
- Статті С. Єфремова "В поисках новой красоты" та І. Франка "Принципи і безпринципність"
- Критична діяльність авторів з оточення "Молодої музи"
- Б. Лепкий і його "Начерк історії української літератури"
- Естетичні позиції літературних критиків з "Української хати"
- Філологічний семінар у Київському університеті під керівництвом В. Перетца
- Філологічні традиції в українському літературознавстві 20-х років і розгром їх на рубежі 20—30-х років
- Продовження філологічних традицій в українській діаспорі та в материковому літературознавстві кінця XX ст.
5. СТАНОВЛЕННЯ І НИЩЕННЯ ШКІЛ ТА НАПРЯМІВ У ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ 20—30-Х РОКІВ XX СТ.
- Ситуація в літературознавстві у зв'язку з революційними переворотами 1917-го і наступних років
- Зарубіжне та материкове літературознавство України 20-х років XX ст.
- Теоретичні та історико-літературні праці узагальнюючого характеру (Л. Білецький, М. Грушевський, М. Возняк та ін.)
- Дослідницька робота в системі ВУАН та у вищих навчальних закладах (С. Єфремов, А. Кримський, М. Зеров, П. Филипович, М. Драй-Хмара, К. Копержинський та ін.)
- Утвердження марксистського літературознавства і проблеми вульгарно-соціологічної методології
- Літературна дискусія 1925—1928 pp.
- Реакція на ситуацію в літературознавстві літературних критиків української діаспори. Д. Донцов
- Монополія марксистського літературознавства і теоретичне обґрунтування соцреалізму
- О. Білецький
- Більшовицький розгром науки про літературу і реагування на нього літераторів діаспори
- Я. Гординський: "Літературна критика підсовєтської України"
6. ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО 40—50-Х РОКІВ: ЗА ҐРАТАМИ СОЦРЕАЛІЗМУ І У ВИГНАННІ
- Цензурні послаблення в критичній думці періоду війни
- Активізація соцреалістичного офіціозу в публікаціях Ю. Кобилецького, оглядах прози Л. Новиченка, ювілейних доповідях П. Тичини та О. Білецького
- Сталінська розправа з кіноповістю О. Довженка "Україна в огні" й екстраполяція цієї розправи на весь сучасний літературний процес
- Класові переоцінки творчості Т. Шевченка (Д. Тамарченко), П. Куліша й І. Франка (Є. Кирилюк)
- Доповідь М. Рильського "Українська радянська література в дні визволення України"
- Розвиток літературознавства в окупованій Україні та в українській діаспорі
- "Історія української літератури. Кн. І" М. Гнатишака
- "Історія української літератури. Кн. II" Д. Чижевського
- Концепція літературної творчості в критичних виступах членів МУРу (В. Петров, Ю. Шерех, В. Державін та ін.)
- Поглиблення кризи в літературознавстві на материковій Україні
- "Нарис історії української літератури" (1946) і його партійна критика
- Критична "проробка" українських письменників у виступах О. Корнійчука на письменницьких пленумах і з'їздах
- Двотомна "Історія української літератури" як політичний донос на український літпроцес
- Наукове літературознавство в діаспорі й критика його радянськими псевдовченими
- "Історія української літератури" Д. Чижевського
- "Розстріляне відродження" Ю. Лавріненка
- Здобутки та втрати авторського літературознавства
- Українська наука про літературу перед новим етапом розвитку
7. "ПОТЕПЛІННЯ" В 60-Х РОКАХ І СПРОБА ЧЕРГОВОГО ВІДРОДЖЕННЯ НАУКИ ПРО ЛІТЕРАТУРУ НАПРИКІНЦІ 80-Х РОКІВ
- Занепад і зовнішня "пристойність" науки про літературу наприкінці 50-х років
- Рух шістдесятництва в літературній критиці
- "Історія української радянської літератури" (1964) і вибіркова реабілітація письменників
- Демагогічні дискусії з приводу -предмета" літератури І "застійні" явища в дослідженні літпроцесу XIX ст. (статті і монографії О. Білецького, М. Бернштейна, П. Волинського та ін.)
- Спротив ідеологічному наступу на літературу й літературну критику (статті і виступи О. Гончара, І. Дзюби, І. Септичного, Є. Сверстюка, В. Стуса та ін.)
- Дослідники з діаспори про розгром українського літературознавства та розвиток заангажованої літератури (Б. Кравців, І. Кошелівець та ін.)
- Останні статті О. Білецького і створення "Історії української літератури" у 8-ми томах
- Літературна критика як жандарм у палітурках (М. Шамота та ін.).
- Останні кроки "застійного" літературознавства ("Історія української літератури" в 2-х томах, "Українська література в загальнослов'янському і світовому літературному контексті" в 5-ти томах, перші томи УЛЕ та ін.)
- Повернення в науковий обіг репресованого літературознавства (С. Єфремов, М. Грушевський, М. Зеров, Д. Чижевський та ін.)
- Зближення діаспорної і материкової науки про літературу
- Літературна діяльність Ю. Шереха як критика
- Відродження філологічної школи в академічному та освітньому літературознавстві
- Суперечності розвитку літературознавства в умовах "перебудови"
8. ДИСКУРС МОДЕРНОГО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА В 90-Х РОКАХ
- Пошуки літературознавчих методологій тривають
- Уроки минулого і сучасні "канонізації"
- Літературознавство наукове І навчальне
- Фрагменти літературознавчого "хобі" Ю. Шереха
- Літературна освіта як вияв "нормативного літературознавства"
- "Історія української літературної критики" Р. Гром'яка, "Критики і критерії" М. Ільницького
- Спроби постмодерного погляду на літературу у дослідженнях Г. Грабовича і М. Павлишина
- Нові "наближення" до етапів і явищ літератури радянського періоду ("розстріляне відродження", "шістдесятництво" та ін.)
- Феміністичні студії: що від науки, а що від лукавого (О. Забужко, Н. Зборовська, В. Агеєва)
- Дискурсія українського модернізму в роботах Т. Гундорової і С. Павличко
- Міфологічна методологія і вияви її в працях про Т. Шевченка.
- "Неоміфологізм" у художньому та науковому мисленні (А. Нямцу, В. Нарівська, В. Пахаренко)
- Акцент на розвитку прозового жанру (Г. Штонь) і проблеми "духовного стилю"
- Компаративістичні дослідження Д. Наливайка, З. Геник-Березовської та ін.
- Перевидання класичної спадщини літературознавства як складова сучасної науки про літературу
- Перспективи без підсумків